Медицина. Клінічна медицина

О. В. Сироткіна

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Україна

КИСЛОТОСТІЙКІСТЬ ЕМАЛІ ТА КАРІОЗНІ УРАЖЕННЯ ЗУБІВ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ

Серед усіх стоматологічних захворювань, як відомо, найпоширенішим є карієс зубів. Не дивлячись на застосування сучасних методів лікування та профілактики цього захворювання, тенденції до зниження його поширеності немає [1]. Тому, на нашу думку, актуальною задачею є розробка та удосконалення методів виявлення індивідуальної схильності та раннього прогнозування карієсу зубів. Достатньо ефективним у цьому сенсі є показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі (СФКСЕ) зубів, який оцінюють за тестом емалевої резистентності (ТЕР) [2]. Цей тест має низку безперечних переваг, таких, як достатня прогностичність, простота та швидкість проведення, а й суттєвий недолік, а саме, візуальне, тобто суб’єктивне, оцінювання, що може призводити до помилок щодо визначення рівня СФКСЕ у конкретного індивіда та віднесення до певної диспансерної групи і, як наслідок, проведення невідповідних карієспрофілактичних заходів.

Метою нашого дослідження було визначення прогностичної цінності показника СФКСЕ зубів у старшій віковій групі.

Проведено стоматологічне обстеження 47 осіб (29 жінок та 18 чоловіків) віком від 65 до 74 років. У відповідності до методики проведення дослідження критерієм відбору осіб до обстеження була наявність фронтальної групи зубів верхньої щелепи. Під час первинного огляду визначали інтенсивність ураження карієсом за показником КПВз (каріозні, пломбовані та видалені постійні зуби), а також за показником КПпВ (каріозні порожнини, пломбовані каріозні порожнини та видалені постійні зуби), стан гігієни порожнини рота за індексом ОНI-S, комплексний пародонтальний індекс КПІ. Структурно-функціональну кислотостійкість емалі зубів вивчали за тестом емалевої резистентності з визначенням інтенсивності забарвлення протравленої ділянки емалі у балах за стандартною десятипільною шкалою синього кольору візуально та за допомогою комп’ютерного аналізу цифрового зображення в оригінальному програмному продукті після проведеної фотозйомки. Комп’ютерний аналіз, з нашої точки зору, забезпечить об’єктивне визначення інтенсивності забарвлення у балах за тією ж стандартною шкалою.

У залежності від рівня СФКСЕ зубів за ТЕР усі обстежені були розподілені на три групи [3]. До першої групи ввійшли 25 осіб з показником ТЕР 1-3 бали, до другої групи – 12 осіб з показником 4-5 балів, третю групу склали 10 обстежених з рівнем ТЕР 6-7 балів, четверту групу не виділяли у зв’язку з відсутністю у обстежених осіб показників ТЕР вище 7 балів.

У ході проведеного обстеження було виявлено, що гігієнічний індекс OHI-S дорівнював 1,71±0,19 бала, що відповідає незадовільному стану гігієни порожнини рота, індекс КПІ складав 2,41±0,23 бала, тобто виявлений середній ступінь ушкодження тканин пародонта. Середній показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів за візуальною оцінкою дорівнював 3,60±0,28 бала, за комп’ютерним аналізом цифрового зображення – 3,47±0,29 бала. Між двома останніми показниками різниця є невірогідною (р>0,05). Індекс інтенсивності ураження карієсом зубів усіх осіб цієї вікової групи за показниками КПВз та КПпВ складав 15,32±0,50 та 17,79±0,56, відповідно (р<0,05).

Під час повторного огляду через 6 місяців встановлено, що гігієнічний та пародонтальний індекси майже не відрізнялись (р>0,05) від попередніх показників і були у межах 1,76±0,21 бала та 2,54±0,27 бала, відповідно. Така ж тенденція встановлена і щодо показнику структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів за візуальним та комп’ютерним методами оцінки: 3,38±0,26 та 3,09±0,26 бала (р>0,05). Середня інтенсивність ураження карієсом зубів усіх обстежених склала 12,09±0,33 за КПВз та 13,62±0,39 – за КПпВ. Між собою ці показники вірогідно (р>,05) не відрізнялись, але вони вірогідно (р<0,05) перевищували такі показники, що були визначені під час первинного огляду, в 1,3 раза. Приріст інтенсивності ураження карієсом зубів за півроку у всіх обстежених становив 2,70±0,28 за показником ΔКПВз та 3,19±0,33 – за показником ΔКПпВ. Між двома показниками приросту інтенсивності різниця є невірогідною (р>0,05).

У зв’язку з виявленим достатньо частим неспівпадінням результатів індивідуалізованого тестування емалевої резистентності за візуальною та комп’ютерною оцінкою, був проведений перерозподіл обстежених на групи, на цей раз на підставі даних комп’ютерного оцінювання СФКСЕ зубів під час первинного огляду, та проаналізована прогностична цінність показника структурно-функціональної кислотостійкості емалі, який визначали за допомогою візуальної оцінки та комп’ютерного аналізу цифрового зображення, щодо приросту каріозних уражень через 6 місяців. За візуальною оцінкою СФКСЕ зубів співпадіння було визначено у 31,91% випадків за показником ΔКПВз та у 27,66% випадків за показником ΔКПпВ (табл. 1).

Таблиця 1

Прогностична цінність показника СФКСЕ зубів з візуальною оцінкою через півроку

Групи ТЕР	Кількість осіб	ΔКПВз	ΔКПпВ	Співпадіння прогнозу за ΔКПВз, %	Співпадіння прогнозу за ΔКПпВ, %
I	25	3,90±0,28	4,50±0,56	24,00	20,00
II	12	1,67±0,56	2,25±0,69	43,75	37,50
III	10	3,90±0,28	4,50±0,56	20,00	20,00

За комп’ютерною оцінкою СФКСЕ було зареєстровано 38,30% співпадінь за показником ΔКПВз та 34,04% за ΔКПпВ (табл. 2).

Таблиця 2

Прогностична цінність показника СФКСЕ зубів з комп’ютерною оцінкою через півроку

Групи ТЕР	Кількість осіб	ΔКПВз	ΔКПпВ	Співпадіння прогнозу за ΔКПВз, %	Співпадіння прогнозу за ΔКПпВ, %
I	22	3,63±0,26	3,75±0,31	40,91	36,36
II	17	2,41±0,44	3,12±0,57	41,18	35,29
III	8	2,64±0,49	3,09±0,55	25,00	25,00

Таким чином, на підставі проведеного дослідження встановлено, що прогноз щодо очікуваного приросту інтенсивності ураження зубів карієсом через півроку на 6,3-6,4% частіше співпадав у осіб, розподіл яких на групи проводили в залежності від рівня СФКСЕ зубів, який визначали за ТЕР з об’єктивною комп’ютерною оцінкою. Але, у той же час, прогностична цінність показника СФКСЕ зубів у цій віковій групі була достатньо низькою у порівнянні з таким у молодших вікових групах (до 70%). Такий результат можна пояснити тим, що приріст інтенсивності ураження карієсом зубів осіб старшого віку обумовлений переважно втратою зубів за рахунок ускладненого карієсу та пародонтиту на фоні високої кислотостійкості емалі зубів, яка формується переважно за рахунок структурного компоненту. Слід також відзначити, що серед уражень зубів питому вагому складають вторинний карієс та карієс кореня, які не можуть бути спрогнозовані за показником структурно-функціональної кислотостійкості емалі.

Отже, у осіб старшої вікової групи, а саме, віком від 65 до 74 років, показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів за тестом емалевої резистентності продемонстрував мінімальну прогностичну цінність на рівні не вище 34-38%, тобто для прогнозування ураження зубів карієсом у цьому віці слід шукати нові шляхи та методи.

Література:

1. Епідеміологічні дослідження – основа планування заходів профілактики стоматологічних хвороб у дітей / Л. Ф. Каськова, Н. В. Левченко, О. Ю. Андріанова [та ін.] // Український стоматологічний альманах. – 2011. – № 2. – С. 25 – 26.

2. Окушко В. Р. Основы физиологии зуба: Учебник для врачей-стоматологов и студентов медицинских университетов. – Тирасполь: Изд-во Приднестр. ун-та, 2005. – 240 с.

3. Окушко В. Р. Методика выделения диспансерных групп школьников на основе донозологической диагностики кариеса зубов / В. Р. Окушко, Л. И. Косарева // Стоматология. – 1983. – № 6. – С. 8–10.