Глєбова Н.О., асистент, Саяпіна О.І., студентка

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Система підготовки сучасних фахівців сьогодні зазнала значних змін. Широкого впровадження у навчально-виховний процес потребують активні методи навчання. Серед них не останнє місце займає метод проектів, що є одним із сучасних найперспективніших методів формування творчих здібностей особистості, необхідних сучасному фахівцеві. Цей метод дозволяє наблизити процес навчання до реальних умов праці, що є одним з головних завдань при формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців. В основу цього методу покладено розвиток в учнів ПТНЗ пізнавальних навичок та умінь самостійно конструювати свої знання і орієнтуватися в інформаційному просторі, а також креативно мислити. Основними можливостями даного методу є виявлення та формулювання проблем, проведення їх аналізу, знаходження шляхів їх розв’язання, опрацювання інформації, пошук необхідних джерел, наприклад, дані в науковій, науково-популярній, довідковій літературі або в засобах масової інформації, застосування отриманої інформації для вирішення поставленого завдання [1].

В основу методу проектів покладена ідея, що спрямована на результат, який можна отримати при вирішенні тієї чи іншої практичної або теоретичної задачі. Цей результат можливо побачити, осмислити, застосувати у своїй професійній діяльності. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити учнів «самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки» [2].

Нажаль у сучасних ПТНЗ ще дуже мало приділяється уваги використанню проектних технологій у навчально-виробничому процесі тому, що метод про-

ектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів, виконувану впродовж певного відрізка часу. Проектні завдання можливо виконувати індивідуально, парно чи групою. Цей метод органічно поєднується з іншими груповими методами. Він дозволяє вирішити певну проблему, розв’язання якої передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань та умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути реальними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична – конкретний результат, готовий до використання на уроці в ПТНЗ чи на виробництві. Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких, пошукових та проблемних методів.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції викладача з носія готових знань на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Повинен змінюватись і психологічний клімат у групі, так як викладачеві доводиться переорієнтовувати навчально-виховну роботу і діяльність учнів на різноманітні види самостійної роботи, на пріоритет діяльності дослідницького та пошукового характеру.

Немає єдиної точки зору з приводу організації роботи учнів над проектом – індивідуально або в групі. Так, наприклад, система «Міжнародний бакалаврат» допускає тільки персональні проекти. І навпаки, одна з сучасних вітчизняних дослідниць методу проектів Е. Полат вважає, що метод проектів ефективний лише в поєднанні з «технологією роботи в групах співробітництва» [1, с.31].

Для того щоб робота учнів у ПТНЗ була дійсно проектною, необхідно враховувати, що робота не повинна зводитись до просто самостійної, варто спиратися на норми і правила проектування, сукупність яких дозволяє створити систему, що самоорганізує учнівське життя, організує діяльність учнів від ідеї до її практичного втілення.

Як приклад можна запропонувати використання методу проектів при під-

готовці фахівців з пошиву шкіргалантерейних виробів. Учні, що навчаються за даною спеціальністю та формують професійні здібності, у своєму проекті зможуть представити різні технології застрочування, обметування, обробки виточок, декоративних ліній чи рельєфних швів, а також зшивання виробів. Таким чином, учні зможуть максимально наблизити процес навчання до реальних умов праці, а саме бути у ролі працівника підприємства з пошиву шкіргалантерейних виробів.

Дослідження основних характеристик методу проектів дозволяє зробити висновок, що при виконанні проектів якісно змінюється роль викладача і до того ж вона різна на різних етапах проектування. Взаємодія викладача й учнів показує, що педагог на всіх етапах виступає в ролі консультанта і помічника, акцент робиться не на зміст навчання, а на процес застосування наявних знань. У навчально-виробничому процесі в ПТНЗ метод проектів дозволяє формувати в учнів професійні компетенції, за допомогою яких будуть успішно реалізовуватись основні функції кваліфікованого робітника такі, як планування, прийняття рішення, виконання, контроль та оцінка, що є основними етапами підготовки проекту. Хоча даний метод є досить ефективним в навчально-виробничому процесі ПТНЗ, але все ж таки викладачеві не варто повністю відмовлятися від традиційних пояснювально-ілюстративних, репродуктивних, фронтальних методів та класно-урочної системи. Педагог в залежності від мети навчання і змісту навчального матеріалу обирає ті форми і методи, які можуть надати хороший результат.

Література:

1. Единое окно доступа к образовательным ресурсам [Електронний ресурс] / Краля Н. А. Метод учебных проектов как средство активизации учебной деятельности учащихся: учебно-методическое пособие / Под ред. Ю.П. Дубенского. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 59 с. Режим доступа к книге:

http://window.edu.ru/window_catalog/pdf2txt?p_id=10785.

2. Полат Е.С. Метод проектов [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://distant.ioso.ru/project/meth%20project/1.htm