Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания.

В.П. Сорокіна

Харківський індустріально-педагогічний технікум

Методи контролю знань при викладанні дисципліни «Інженерна геодезія» за кредитно-модульною системою підготовки фахівців

Після приєднання до Болонського процесу перед українською вищою освітою стоїть завдання гармонізувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів, втілених у болонських принципах, не втрачаючи при цьому надбань та національних особливостей. Основною метою є зміна філософії навчання та викладання, впровадження орієнтованих на студента підходів до викладання, використання педагогічних технологій, спрямованих на заохочення до набуття самостійних знань студентами.

Однак для студента – майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. За таких умов зменшується частка прямого, ззовні заданого інформування, і розширюється застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача та повноцінної самостійної роботи, з безліччю ресурсів – книги, журнали, мультимедіа, Internet.

Активізація пізнавальної діяльності передбачає застосування різних методів, засобів, форм, напрямів навчання, що спонукають особистість до виявлення активності. При цьому необхідно використовувати різноманітні контрольні заходи для підвищення мотивації до систематичного навчання.

Методи і форми контролю – це зворотній зв'язок між студентом і викладачем у навчальному процесі що являє собою: усне опитування, яке може бути індивідуальним і фронтальним; письмовий контроль; комбіноване опитування; тестовий; програмований; практичний контролі; заліки та екзамени.

На технологічному відділенні для оцінки якісних показників результатів досягнень в навчанні широко використовують тестовий контроль.

Тест-завдання складаються переважно з тестів, побудованих на визначенні причинної залежності, відтворенні вірної послідовності, тестів з множинними відповідями (на відміну від тестів з однією вірною або найвірнішою відповіддю), ситуаційних тестів за типом „що буде, якщо...”.

Тестування вважають самим об'єктивним методом контролю знань, бо воно виключає суб'єктивність перевіряючого. Але це не зовсім так. Як відзначають викладачі, які постійно використовують тестовій контроль знань, „слабкі” студенти пасують перед великою кількістю наукоподібних неправильних відповідей і сильно важко пригадати, дізнатися правильну відповідь. Внаслідок цього, вони вдаються до випадкової вибірки і набирають достатню для позитивної оцінки кількість правильних відповідей. А „сильні” студенти навпаки, дуже відповідально підходять до кожного слова завдання, довго роздумують над приведеними відповідями, втрачають час, починають хвилюватися та у підсумку низький результат.

Крім даного недоліку, можна відмітити ще й відсутність безпосереднього спілкування студента і викладача, що не дає змоги контролювати логіку мислення студента; ускладнює визначення рівня володіння професійною термінологією, та вміння толерантно дискутувати; значне збільшує педагогічне навантаження на викладача при розробці та перевірці контрольних робіт; потребує відповідної кваліфікації викладачів в теорії та практиці застосування тестів.

Вплив деяких недоліків значною мірою можливо знизити вдало розробленими тест-завданнями за умови паралельного використання традиційних видів контролю – захист курсових проектів, проведення практичних занять. Сучасні системи тестування, спираючись на розвинені засоби реалізації діалогу, пропонують користувачеві різноманітні варіанти постановки тестових завдань. Разом з тим, педагогічна цінність тієї чи іншої системи тестування визначається, у першу чергу, можливістю її „настроювання” на певну модель знань. Щодо варіантів завдань, то за своєю природою тест має за невід'ємну складову – еталон відповіді, і яким би „м’яким” не було порівняння наданої відповіді з еталоном, воно обумовлює певні вимоги як до постановки завдання, так і до форми відповіді.

На технологічному відділенні при викладенні дисципліни „Інженерна геодезія” в якості інноваційних методів контролю знань викладачами використовуються тестові завдання у вигляді класичних кросвордів, чайнвордів, кросвордів мозаїк, які на відміну від інших педагогічних тестів, здійснюють не вибіркове, а суцільне тестування студентів за виділеними контрольними одиницями (темами курсу, розділами курсу), і містять завдання різноманітних типів і форм, не обмежуючись тільки альтернативним вибором з деяких варіантів. У такий спосіб контролю знань забезпечується об'єктивність, зручність, комплексний підхід, враховуються і фактичні знання студентів, і їх уміння творчо мислити. Цей спосіб контролю відповідає вимогам самостійного навчання, бо студент частково сам керує власною навчальною діяльністю, що особливо актуально в умовах кредитно-модульної системи.

Усе вищевикладене дозволяє зробити наступні висновки. Тестова перевірка знань, як доведено, не завжди об'єктивна. Тому використання тестів у всіх видах контролю, а особливо в підсумковому, обов'язково повинно доповнюватися іншими видами контролю (бесідою, контрольною роботою, тощо). Можлива часткова корекція тестової перевірки через її вдосконалення. Тести повинні містити різнопланові запитання, і тільки тоді перевірка знань за допомогою такого тесту буде об'єктивною.