Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Ст. викладач Смущенко І.А.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

До питання про навчання усній комунікації студентів немовних вузів

В умовах становлення демократичного суспільства в Україні, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені, значної актуальності набуває вивчення іноземних мов. Незважаючи на цей факт, кількість годин, відведених на вивчення іноземних мов в немовних вищих навчальних закладах, значно зменшилась. Це спонукає викладачів шукати шляхи підвищення рівня викладання іноземної мови, шукати найбільш ефективні підходи до її вивчення. Тобто задача викладачів немовних вузів полягає в тому, щоб за мінімальний термін досягти максимального результату. Розглянемо деякі варіанти вдосконалення навчального процесу.

Ми часто стикаємось з проблемою, коли студент відмінно знає граматичний матеріал, володіє достатнім об’ємом лексики, але, потрапляючи в ситуації «живого» спілкування, не може вимовити і слова. Проблема,на нашу думку, полягає в тому, що на заняттях з іноземної мови недостатньо уваги приділяється усній комунікативній діяльності студентів. Спілкування між людьми – це дуже складне і мінливе явище. Надамо визначення цьому терміну. Спілкування - це процес взаємодії і взаємин суб’єктів (особистостей, соціальних груп), під час якого відбувається взаємообмін діяльністю, інформацією, емоціями, навичками, уміннями, а також вольовий контакт.

Отже, незмінним є те, що розмові передує сформоване рішення про мету спілкування. Навіть за умови, коли розмова нав’язана людині, вона, вступаючи в розмову, фактично виражає потребу і готовність до неї. Комунікативні цілі різноманітні: бажання надати та отримати інформацію, вирішити проблему, поділитися думками, добитися згоди.

Ефективність спілкування забезпечується:

- бажанням слухача слухати;

- зацікавленістю в обговоренні предмету бесіди;

- підготовленістю слухача до сприйняття всього спектру того, що він чує (сутність проблеми, знання лексичного та граматичного матеріалу).

Розглянемо деякі види усної комунікативної діяльності, які можна використовувати в рамках аудиторних занять, так як ми усвідомлюємо, що головне навантаження у розвитку усного мовлення, як діалогічного, так і монологічного, лягає на аудиторні заняття. Достатня усна інтерактивна практика потребує дуже багато зусиль і часу на занятті. Інтенсифікувати цю роботу можна за рахунок парної та групової роботи, коли працюють одночасно всі пари або декілька груп. Це в декілька разів збільшить час для розмовної практики кожного без винятку студента і активізує навіть дуже пасивного. Але головною умовою для цього буде – цікава мотивуюча ситуація і відчуття психологічного комфорту. Теми комунікативних ситуацій повинні бути наближеними до життєво-реальних.

1.Надання інструкцій.

- Студенти працюють в парах, кожен отримує план-схему міста. Студент А надає інструкції партнерові про те, як йому треба рухатися, щоб дістатися до зазначеного місця. Студент В позначає рух на плані, після чого вони міняються ролями.

- Студенти також працюють в парах, кожен отримує інструкцію по експлуатації якогось електронного приладу. Студент А надає інструкції студенту В, потім вони міняються ролями.

2. Дискуссія.

- Ставимо перед студентами дилему: Living in the city or in the country (pros and cons). Спочатку студенти читають текст,в якому люди висловлюють свої думки щодо життя в місті або селі. Потім їм надається таблиця,яку вони повинні доповнити,спираючись на текст. Використовуючи цю таблицю як опору, студенти в групах обговорюють тему і висловлюють свою точку зору.

Тема: Smoking in social places. Для полегшення задачі надаються суперечливі твердження, які провокують дискусію:1)Smoking must be banned in all social places; 2) Smokers must give up their bad habit; 3)Special places for smoking must be arranged in all restaurants and cafes… Студентам виділяється час на підготовку до дискусії, пошук аргументів. Потім вони розділяються на групи і починають обговорення.

3. Вирішення проблеми.

Студенти одержують текст і завдання: вибрати речі, які допоможуть вижити у нестандартній ситуації.(У літаку закінчилось пальне і він здійснює вимушену посадку в постелі). Об’єднавшись в групи з трьох осіб, студенти вирішують які десять речей зі списку вони можуть взяти і розташовують їх у порядку важливості. Потім кожна група представляє свої аргументи. Викладач надає професійні пояснення. Перемагає група, аргументи якої найбільш співпали з професійними.

4. Рольові ігри.

Рольова гра належить до активних методів навчання, які мають,у порівнянні з традиційними, такі особливості: вимушена активація мислення та поведінки студентів; високий ступінь залучення до навчального процесу; обов’язкова взаємодія та творчий характер занять; спрямованість на переважний розвиток професійних, інтелектуальних навичок та вмінь у стислий час. Вибір теми рольової гри залежить від мети викладача та від безпосередньої необхідності студентів даної групи в роботі над конкретним матеріалом. Рольова гра або імітація є дуже важливим видом мовленнєвої діяльності, вона надає можливість студентам використовувати знання у реальному контексті.

Отже, на нашу думку за умови невеликої кількості годин, відведених на вивчення іноземної мови в немовних ВНЗ, доцільно використовувати на заняттях більше завдань, спрямованих на розвиток усної комунікативної діяльності. При цьому комунікативні ситуації повинні бути максимально наближені до реального життя.