Филологические науки/3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка.

Проф. Соловйова Н.М.

Буковинський державний медичний університет, Україна

РЕАЛІЗАЦІЯ АФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ

ТЕРМІНІВ АНГЛІЙСЬКОЇ СУБМОВИ СТОМАТОЛОГІЇ У НАУКОВИХ ТЕКСТАХ.

Теорія номінації, як особлива конгломеративна галузь і багатоаспектна дисципліна, ставить собі за мету глобальне завдання вивчення співвідношення навколишнього світу, мислення та мови, дослідження техніки, різноманітних способів вербалізації концептів, самого процесу перетворення, фактів позамовної дійсності у надбаннi системи та структури мови. Ономасіологія як розділ лінгвістики, що вивчає природу і типи мовних найменувань будь-якого рівня складності та будь-якої генези, також звертається до фактів нелінгвістичного характеру, але її об’єктом є номінативна підсистема мови та її текстово-дискурсивні продукти, аналіз яких забезпечує інтерлінгвістичну спрямованість цієї галузі.

Термін “парадигма” ( paradigma) існує у мовознавстві з часів античності і означає – зразок. У сучасному мовознавстві значного розповсюдження набуває поняття словотворчої парадигми або парадигматичного об’єднання слів.

Утворення, які входять до складу однієї парадигми, вважаються однокореневими, якщо вони створені на одному і тому самому ступені деривації, або похідними, що мають одну і ту ж саму основу, і знаходяться на одному і тому самому ступені словобудови.

Словотворчі парадигми поділяються на віддієслівні, десубстантивні, деад’єктивні та деадвербіальні, тобто вони описуються таким чином, що їх стабільною частиною вважається мотиваційна одиниця, яка належить певній частині термінологічного новотвору.Інакше кажучи, під словотворчою парадигмою слід розуміти похідні слова, які характеризуються одним і тим же мотивуючим чинником.

Вивчення субстантивних словотворчих парадигм тісно пов’язано з валентністю мовних одиниць. Поняття “валентність” вперше у лінгвістику ввів російський лінгвіст-германіст С. Д. Кацнельсон у 1948 році [4]. Більш широке розуміння валентності, як загальної узгодженості слів і одиниць інших рівнів, характерно для сучасного мовознавства.

Термінологія – це мікросистема у складі загальнонародної літературної мови для якої характерні категорії термінотворення. Терміни вільно входять до словотворення, оскільки використовують правила сполучення лексичних одиниць мови. Загальномовні лексико-семантичні процеси (полісемія, омонімія, синонімія) представлені і у термінологічній лексиці.

Від інших груп термінологію будь-якої галузі знання відрізняє передусім системність, яка презентує сукупність понять, розглянутих у конкретній області. На думку вчених лінгвістів – “... термины в одиночку не существуют, они обязательно объединены и организованы, но эта обьединенность и организованность не имманентное состояние их, а отражение состояния реалий и понятий той отрасли человеческой деятельности, которое зафиксировано в отраслевой терминологии ” [1].

Дослідження лінгвістів Д’якова А.С. [2], Омельченко Л.Ф. [8], Пророченко О.П. [3] і термінологів Дуди О. І. [1], Кияка Т.Р. [5], Колшанского Г.В. [6], Лілліс К. [9] свідчать про те, що кожна термінологія має свої понятійні особливості і специфічні мовні ознаки на морфологічному, словотвірному, лексичному, семантичному та синтаксичному рівнях, які можна виявити за допомогою лінгвістичного аналізу. Поява нового поняття, що « постійно еволюціонує, постійно розвивається і удосконалюється» [5], супроводжується створенням нового терміна або термінологічного сполучення, що свідчить про збагачення відповідної науки та пізнання.

Вивчення механізму сукупності мотиваційних зв’язків, які орієнтовані на численні конституєнти, тобто основи, префікси та суфікси – одна з найбільш актуальних задач сучасного мовознавства. Нами досліджувалась роль морфологічного способу термінотворення у терміносистемі стоматології та структурні морфологічні ознаки терміна. Словотворча парадигма термінів стоматології характеризується афіксальними дериватими, які сполучаються із основами лексико-граматичних класів (субстантивними, дієслівними, ад’єктивними) та лексико-семантичних груп.

Зареєстровано 5 творчих основ (ТО) кореневих неправильних дієслів германського походження з високою словотворчою продуктивністю при утворенні похідних основ префіксальних дієслів: lay – de/lay, in/lay, over/lay, re/lay; run – fore/run, over/run, re/run; feed – over/feed, un/feed, under/feed; grow – in/grow, over/grow; set – re/ set, up/set. ТО кореневих неправильних дієслів по ряду утворення похідних основ префіксальних дієслів узгоджуються як з префіксами германського походження (over-, under-, un-, fore-, out-, up-), так і з префіксами латинського походження (de-, in-, re-). Найчастіше вживаними префіксами в моделі SV pref. ← pref.+ SV є префікси германського походження over-, un- і префікс латинського походження re-.

Активну участь у процесі номінацій беруть префіксальні одиниці. Ці спеціальні денотати представлені 9-ма ономасіологічними категоріями, тобто типами мовних найменувань. Найуживанішими є словотворчі префікси, що позначають розмір, числа, кількість (їх 15: bi – bicuspid, di – dicheilia, diplo – diplogram, hemi – hemiplegia, macro –macrostomia, mega – megabladder, micro – microbiology, mono – monocular, multi – multirooted, poly –polyglandular, prim(i) – primitive, semi – semilunar , tri –tricuspid , uni –unilateral ); позицію (їх 8: dextr(o) – dextrocardia, sinistr(o) – sinistrad, ecto – ectopic, ex(o) – exodontia, endo –endodontis, mes(o) – mesencephalon, syn, - sym- synapse , tel (e) – tel(o) –telangion ); ступінь, міру (їх 5: hyper – hypertension, hypo – hypotension, super – superacute, brady – bradycardia, tachy – tachycardia); напрямок (їх 5 – ab – abduct, ad – adhesion, dia – dialysis, per – perforation, trans – transfusion); колір (їх 5 – cyan(o)- (cyanosis), erythr(o)- erythrocyte, leuk(o)-leukoplakia, melan(o) -melanin, xanth(o)-xanthoma).

Граматична сполучуваність наведених префіксальних одиниць обмежена основами двох лексико-граматичних класів: субстантивними та ад’єктивними з очевидною перевагою перших. Таким чином словотворча модель субстантивних та ад’єктивних англійських термінів стоматології (близько20%) характеризується, в основному, суфіксальними дериватами. Так, наприклад, у досліджуваному корпусі номінативних одиниць представлені: прості, складні, , комбіновані терміни, деривати, конверсиви та терміни, утворені від фразових дієслів. Найбільш продуктивні суфікси: – ation, –ity (-ty), –ing, -ness, -ment, -er, -ent.

Конструюючі абстрактні іменники від численних дієслівних основ суфікс -ation надає новим словам значення дії, умов дії, процесу, висловлених основами, або значення стану, спроможного зробити так, як на це вказує основа (attrition – cтертість зубів, irrigation – промивання, irritation – хвороблива чутливість, extraction – видалення, gemination – здвоювання, подвоювання, granulation – утворення гранул).

Визначено 6 суфіксів (stomatology, dentist, physician, paedodontics, podiatrist, psychiatry). номінативна функція яких реалізується при сполученні з основами-назвами медичних спеціальностей та фахівців в галузі науки, що досліджується. Виокремлено 20 суфіксів, які вказують на діагностику та симптоматику стоматологічних хвороб (-algia odontalgia, - cele cystocele , - emia bacteremia , - ectasis bronchiectasis, - genic osteogenic , - ia exodontia , - iasis odontolithiasis, - itis gingivitis, - -lysis odontolysis , -malacia stomatomalakcia , megaly hepatomegaly, -oid odontoid , - oma dentoma , -osis flourosis , - pathy stomatopathy, penia leucopenia , -ptosis nephroptosis , -rhage hemorrhage, rhexis amniorhexis , - spasm bronchospasm); 12 суфіксальних словоформ описують хірургічні операції та процедури (-centesis cardicentesis, -ectomy gigngivectomy, -desis arthrodesis, -lithotomy cholelithotomy, -pexy hysteropexy, -plasty arthroplasty, -rhaphy herniorrhaphy, -sect dissect, -scopy cystoscopy, -(o) stomy colostomy, -(o) tomy laporotomy, -tripsy lithotripsy); 5 суфіксальних морфем, що позначають хірургічний інструментарій (-meter dentimeter, -scope stomatoscope, -or saliva ejector, -er cotton pliers, -graph survey radiograph).

У медичній термінології зустрічається велика кількість термінів, що складається з декількох компонентів. Багатокомпонентні терміни можуть бути:

· словосполученнями, в яких змістовий зв'язок між компонентами виражений шляхом прилягання (avoidence behaviour - реакція уникання;

· словосполученнями, компоненти яких оформлені граматично за допомогою прийменника або наявності закінчень (dread of dentists - нав’язливий страх перед відвідуванням стоматолога; depression of teeth – зубні міжгорбикові фігури; distortion of face – деформація обличчя ).

Отже, корпус стоматологічної термінології містить у собі терміни і термінологічні словосполучення. Аналіз структурно-граматичних особливостей словосполучень, шляхів і моделей їх утворення уможливив виявлення словотворчих зв’язків терміноелементів двослівних і багатослівних термінів. Найбільш поширені стоматологічні терміни-словосполучення, складовими яких є: іменник в називному відмінку (leaky filling – негерметична пломба; barred tooth – зуб із розведеними коренями; erupted tooth – зуб, який прорізався; lingual bladed tooth – штучний зуб із різальною вкладкою; loose tooth – розхитаний зуб); прикметник (acrylic filling – пластмасова пломба;oral opening – ротовий отвір; ideal occlusion – фізіологічна оклюзія); іменник у родовому відмінку (articulation of teeth – артикуляція зубів; shafts of articulator - штифти артикулятора; vault of palate - склепіння піднебіння; coverage of abutment teeth - покриття опорних зубів).

Більшість двослівних та багатослівних стоматологічних термінів складають атрибутивні словосполучення, в яких у ролі означального компонента можуть виступати суфікси -aс (понятійний субклас серце), -al (скелет), -ar (м’язи), -ary (сеча), -ic (таз), -ical (хірургія). Численний клас представлений термінологічними словосполученнями, що містять у собі два атрибутивні компоненти (full dental extraction - видалення всіх зубів; based composite veneer - коронка з покривним порцеляновим фасетом; septic apical periodontitis – септичний верхівковий перiодонтит; acute suppurative pulpitis – гострий гнiйний пульпiт).

Таким чином, двослівні та багатослівні терміни субмови „Стоматологія” забезпечують необхідну для медичної науки точність та однозначність спеціальних назв; наведені акти номінації, як мовне закріплення понятійних ознак в області стоматології, виявляють дефінітивну функцію термінологічних одиниць.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Дуда О.І. Процес термінологізації в сучасній англійській мові: дис.. на здобуття наук. Ступеня канд..філол.наук:спец 10.02.04. германські мови/ Дуда Ольга Іванівна. – Львів, 2000. –259с.

2. Д’яков А.С. Принципи класифікації мовних інтерференцій / А.С. Д’яков // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – Вип. 2. – С. 76 – 81.

3. Ищенко Н.Г. Семантические варьирование в лексике и фразеологии современного немецкого языка / Н.Г. Ищенко, О.П.Пророченко. – Межвуз. сборник: Куйбышев, 1990. – С.140-148.

4. Кацнельсон С.Д. К генезису номинативного предложения. М. –Л, 1936.

5. Кияк Т.Р. Мотивированость лексических единиц. Количественные и качественные характеристики / Тарас Романович Кияк. – Львов: Вища школа, 1988. – 162 с.

6. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации / Геннадий Владимирович Колшанский. – М.: Наука, 1977. – 146 с.

7. Новий англо-український медичний словник. [уклад. М.С. Бенюмович та ін.]. – К.: Арій, 2007. – 784 с.

8. Омельченко Л.Ф. Английская композита: структура и семантика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец.10.02.04. Германські мови/ Л.Ф. Омельченко. – Киев, 1989. – 48 с.

9. Lillis C.A. Brady’s Introduction to Medical Terminology / Carol A.Lillis. – Norwalk, Connecticut, 1990, - 254 p.