Филологические науки/7.Язык, речь, речевая коммуникация

Охрименко І.Ю., Бадрак Б.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА

Сучасний ринок праці вимагає не лише висококваліфікованого фахівця, а й людини, яка розуміє, що висока культура є фактором успіху та конкурентоздатності. Уміння спілкуватися з людьми, входити в контакт з будь-ким, толерантність, здатність управляти собою, бути наполегливим, енергійним, доброзичливим, вміти вирішувати управлінські завдання є невід'ємними рисами сучасного менеджера. У цьому полягає актуальність обраної теми.

Цій темі присвятили свій дослідження такі вчені, як Ф.Хміль, І.Злотницька, В.Мозковий, Г.Чайка, а також найвідоміші менеджери сучасності: Лі Якокка, Ф.Роджерс, Дж.Уелч, А.Моріта.

Мета даної роботи – розглянути поняття «культура ділового спілкування» та визначити специфіку професійного мовлення менеджера.

Культуру ділового спілкування можна визначити як сукупність моральних норм та уявлень, що регулюють поведінку і взаємини людей у процесі їхньої виробничої діяльності [1].

Специфіка професійного мовлення полягає в обслуговуванні сфери виробничих відносин, потреб спілкування між представниками однієї професії. Добре знання мови фаху підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації [2]. Кожна галузь науки має свої мовленнєві особливості, що виражаються в специфічній фаховій термінології, мовних кліше, професіоналізмах і утворюють мову фахової галузі.

Приблизно 78 % робочого часу менеджера становить спілкування з іншими людьми. У зв'язку з цим деякі менеджери вважають, що від їхнього уміння спілкуватися залежить 85 % успіху. Під час досліджень від 63 до 85 % американських, англійських та японських менеджерів зазначали, що неефективне спілкування є основною перешкодою на шляху до позитивного результату в їхній діяльності, тобто неефективне спілкування є однією з основних причин виникнення проблем у їхній роботі. Існує думка, що і в нашій країні майже 80 % проблем будь-якої організації виникає внаслідок неефективного спілкування [3].

Професійне мовлення людини свідчить про її духовний, інтелектуальний розвиток, внутрішню культуру. Дослідниками встановлено, що представник ділового світу протягом дня вимовляє близько 30 тисяч слів [2].

Менеджер повинен володіти грамотною, фаховою, логічно вибудованою мовою, вміти вести ділові переговори, готувати публічні виступи, застосовувати певні форми ведення дискусії [1].

Висококваліфікований менеджер повинен володіти нормами сучасної української літературної мови, користуватися фаховою термінологією, доречно використовувати власне українську лексику та слова іншомовного походження, працювати зі спеціальною (фаховою) літературою, вільно користуватися різними функціональними стилями та їх підстилями у професійному вжитку, добре орієнтуватися в типових і нетипових ситуаціях професійного спілкування, мати навички спонтанного мовлення, здійснювати аналіз власного мовлення з позиції нормативності та оптимальності використаних мовних засобів. Адже сучасний менеджер виконує роль не тільки керівника, у якого є влада і повноваження управляти організацією чи підрозділом, а й дипломата, у якого є здібності встановлювати контакти з іншими (підлеглими, партнерами, клієнтами), вміння запобігати і переборювати внутрішні і зовнішні конфлікти; вихователя, у якого є якості згуртовувати людей у команду і спрямовувати їхній розвиток у потрібному напрямку; і, нарешті, людини, яка за своїми якостями повинна бути взірцем для інших [1].

На ефективність ділового спілкування значною мірою впливає вміння його учасників використовувати лексичне багатство, виражальні можливості мови. Уміння правильно обрати інтонацію, слово, репліку є важливим аспектом культури мовлення особистості.

Культура мовлення менеджера вимагає відмови від жаргону, уникнення слів, зміст яких невідомий для користувача, уміння зрозуміло висловлюватись. Без аргументації висловлених думок текст втрачає зв’язність, знижуються його комунікативні властивості [3].

Таким чином, можна сказати, що спілкування є інструментом професійної діяльності менеджера. Слово − це робочий інструмент менеджера, мовлення − компонент його професійної майстерності. Менеджери часто не усвідомлюють справжнього потенціалу та ваги цього інструменту. Від правильності, точності, логічності, зв’язаності, переконливості, емоційності, доступності висловлювань залежать ефективність та результативність роботи. Щоб стати справжнім професіоналом, менеджеру слід добре знати етичні засади та психологічну природу спілкування.

Література:

1. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера: Навч. посіб. - К.: Знання, 2010. - 442 с. - (Вища освіта XXI століття).

2. Фрэнк Снелл. Искусство делового общения. – М.: Знание, 2011. – С. 60.

3. Основы менеджмента: Учеб. пособ. / Под ред. В.С. Верлоки, И.Д.Михайлова. − Харьков: Основа, 2010. − 352 с.