Право/13. міжнародне право

Войта Я. М.

Національний університет Державної податкової служби України

Анісімова М.Ф.

Науковий керівник кандидат історичних наук, кандидат юридичних наук, професор кафедри міжнародного права

Що ж переважає в клонуванні негатив чи позитив?

Зовсім нещодавно завдяки науковим досягненням, стала доступною людству процедура клонування. Більшість учених ,юристів, лікарів, політиків, філософів як в Україні, так і за кордоном вважають, що клонування як метод вирощування тканин, органів людини, як засіб поліпшення певних властивостей тварин - це користь в той же час, оцінка можливостей клонування людини – негативна, а звідси й висновок : клонування людини повинно бути заборонено.

Практичну можливість клонування втілив у життя науково-технічний прогрес. Оскільки мета створення клону різна, то прийнято розрізняти клонування, що спрямоване на відтворення людської істоти, як способу розмноження (репродуктивне клонування) і клонування для медичних цілей (терапевтичне клонування).

Заборона клонування людини поступово отримує все більше розповсюдження у різних країнах світу і у світової спільноти в цілому. Свій внесок у встановлення такої заборони зробили і представники церковних кіл практично всіх світових релігій.

В 1997 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію, яка забороняє клонування людини та передбачає суворий контроль держави над усіма дослідженнями в цьому напрямі. Заборонено застосовувати клонування в таких країнах, як Нідерланди, Італія, Німеччина, Іспанія, Франція, Японія, Данія, Великобританія, Бельгія, Австралія, Швеція та інші країни [1, http://www.vidpovidi.com.ua/pytannja/shho-take-klonuvannja].

В європейських країнах заборона клонування встановлюється в таких формах, як пряма або непряма повна заборона клонування людських істот, заборона репродуктивного клонування людини, тимчасова заборона на клонування людини.

Це пояснюється цілою низкою причин, серед яких проблеми забезпечення, захисту та дотримання прав людини займають своє чільне місце. Клонування може спричинити порушення людської індивідуальності та гідності у наслідок того, що воно є аморальним і неетичним процесом. Зокрема постають питання : які права є у людини і хто саме володіє цими правами. Необхідно пам’ятати, що процес клонування несе анти правовий характер, оскільки передбачає фактично порушення права на життя, тобто створення нового життя шляхом убивства, оскільки необхідні стволові клітини мають бути вилучені з живого ембріону, якого доведеться відповідно вбити шляхом вилучення його із лона матері.

Проти клонування свідчать і чисто медичні аргументи. Річ у тому, що, наскільки відомо, до теперішнього часу вдалося клонувати досить велику кількість тварин — кішку, свиню, корову, мула, мишей. Проте, як відзначають учені, серед клонованих тварин поширені відхилення від норми і різні форми інвалідності. Першу клоновану тварину — овечку Доллі — було приспано в 2003 році у віці рівних шести з половиною років, хоча багато овець живуть більше 10 років. У неї розвинулася прогресуюча хвороба легенів, якою зазвичай страждають старіші вівці, а також передчасний артрит. Деякі фахівці з клонування висунули гіпотезу, що старість у клонованих людей може наступати вже у віці 20 років. Не говорячи вже про низьку ефективність методу (менше 10%), про синдром великого потомства, що створює серйозні проблеми для сурогатної матері. Думаю, що у творця Доллі сера Уїлмута були всі підстави стверджувати, коли він виступав в Конгресі США, що аналогічні експерименти на людині абсолютно недопустимі [2].

За твердженнями вчених, клони людини будуть звичайними людськими істотами [3, с. 33]. Процеси вирощування органів (через методику клонування) з метою їх трансплантації можуть перетвориться на принцип “Вбивство заради життя”, де отримання певного органу вимагатиме вбивства ембріона, з певних клітин якого потім і відбувається розвиток необхідного органу. Не виключено також, що мільйонери клонуватимуть себе тільки для того, щоб одержати органи для трансплантації, і тим самим набагато продовжити своє життя, шляхом позбавлення життя свого клона – такої ж людини, що має той самий обсяг прав, що й усі інші

Однозначно, позитивним стосовно клонування є шанс для бездітних пар мати дітей, навіть зачати дітей-близнят із генами видатних осіб. Поява можливості вирощування органів для пересадки їх в організм, що може дозволити перемогти масу хвороб, надати бездітним людям можливість мати власних дітей, а також допомогти людям з важкими генетичними хворобами.

Суспільство не акцентує свою увагу, що клонування-це експеримент, в якому випробовуваною є людина, і цей експеримент - недопустимий без її (людини) вільної і добровільної згоди. У разі клонування людини виклопотати цю згоду неможливо, оскільки той, у кого ми зобов’язані її (згоду) заздалегідь отримати, сам з’являється в результаті цього експерименту. Тим самим тут спочатку зневажається фундаментальне право людини не бути заручником чиїх-небудь маніпуляцій з її життям і здоров’ям.

Разом з тим широкої популярність набула Декларація у захист клонування, підписана провідними ученими світу, лауреатами багатьох, у тому числі Нобелівської, премій за успіхи в різних галузях науки [4, c. 399].

У Декларації зазначається, що вчені з занепокоєнням фіксують, що широко розповсюджуються заклики зупинити, не фінансувати або перервати дослідження з клонування.

Уже сьогодні ясно: клонування людини та його можливі соціальні наслідки за своїми масштабами будуть настільки значними, що можуть змінити весь соціум, його традиційні підвалини, багато світоглядних установок і уявлень, наукову парадигму в цілому [5, с. 92]. Все це, в свою чергу може призвести до виникнення іншої цивілізації.

Очевидно, що клонування людини має величезні потенційні переваги і декілька можливих негативних наслідків. Клони людини можуть зробити великий вклад в галузі наукового прогресу і культурного розвитку. Але говорити про можливість клонування людини ще рано, оскільки наука не може створити навіть здорову мишу. Деякі провідні зарубіжні дослідники у галузі клонування ссавців точно заявляють, що клонувати людину в теперішній час не можна.

Виходячи з вище зазначеного, ми маємо змогу пересвідчитись у тому, що до процесів клонування в світі ставляться по-різному, зважаючи на різні оцінювальні підходи з приводу цього питання.

Наша точка зору стосовно цього питання є неоднозначною.

Отже, клонування на мою думку, з точки зору медицини і генетики є позитивним, а з правової, морально-етичної точки зору – негативним, оскільки воно порушує право на життя людини, яке закріплено у Женевській конвенції прав і свобод людини в світі.

Література:

1. Електронний ресурс - http://www.vidpovidi.com.ua/pytannja/shho-take-klonuvannja.

2. Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик Плюс Персонал № 21 (478) 23 - 29 травня 2012 року, Правові аспекти клонування людини - Анастасія Лисокінь.

3. Корочкін Л. В лабіринтах генетики / / Новий світ.— 1999. — №4. — С. 111.

4. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – C. 507.

5. Шевчук Є. М. Філософсько-етичні наслідки клонування людини / / Соціально-правові аспекти клонування людини. - Одеса: ЛАТСТАР, 2008. - С. 124.