Дергачова Лілія, студентка юридичного факультету

Сумського державного університету, Україна

Науковий керівник Д.Д. Іваненко

Звільнення від сплати податку на додану вартість операцій з надання освітніх послуг

Згідно ст. 197 Податкового кодексу України, операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування [1]. Перелік таких послуг визначено на мал. 1.

Послуги із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти, постачання яких звільняється від оподаткування

виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерного навчання);

утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;

усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I-III ступенів;

усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;

навчання аспірантів і докторантів;

приймання кандидатських іспитів;

надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

довузівської підготовки;

проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;

організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;

Мал. 1 Послуги із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти, постачання яких звільняється від оподаткування

Іша діяльність навчальних закладів, яка відповідно до Кодексу не звільняється від оподаткування ПДВ, включається до об’єкта оподаткування ПДВ і оподатковується податком у загальновстановленому порядку [2].

Враховуючи те, що у підпункті 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 Кодексу визначені категорії навчальних закладів, діяльність яких звільняється від оподаткування податком на додану вартість, операції з надання послуг підвищення кваліфікації фахівців навчальним закладом, який не має статусу вищого навчального закладу I-IV рівнів акредитації, не звільняються від оподаткування ПДВ.

Таким чином, для застосування пільги, визначеної в абзаці «г» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, навчальний заклад повинен надавати послуги з освітньої діяльності, мати ліцензію на постачання таких послуг з освітньої діяльності та мати І ― ІV рівень акредитації.

Що стосується способу оплати (бюджетні кошти, кошти фізичних осіб), то звільнення від оподаткування податком на додану вартість освітніх послуг передбачене підпунктом 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 Кодексу не залежить від джерела та способу оплати таких послуг.

Що стосується оподаткування податком на додану вартість інформаційно-консультаційних послуг з проведення прийомів, презентацій та переговорів на англійській мові для юридичних осіб, пов’язаних з міжнародною діяльністю, то дані інформаційно-консультаційні послуги відповідно до підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість [2].

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 розділу V Податкового Кодексу у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 розділу V Податкового Кодексу (відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Податкового Кодексу) [3]. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у день виникнення податкових зобов'язань, - оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) [5].

Особливості заповнення та подання податкової звітності до органів Державної податкової служби регламентуються Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість [6].

Як випливає зі змісту пп. «г» п.30.9 ст.30 Податкового Кодексу, звільнення від сплати податку та збору є видом податкової пільги. Ця пільга надається не окремим платникам податків, а застосовується при здійсненні операцій з постачання окремих товарів (послуг), визначених ст.197 ПКУ [1].

Відповідно до пп. 14.1.170 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з пп. 166.2.1 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до пп. 166.3.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 статті 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати [1].

Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг [4].

Декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ (з додатками та реєстром отриманих податкових накладних) підлягають опрацюванню на відповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу [2]. Зареєстровані у податковій інспекції декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ підлягають обов'язковій камеральній перевірці.

У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за наслідками наступних податкових періодів не погашено позитивним значенням) аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.

Підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, 3.12.2 розділу 3 та пункті 4.8 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість), здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ [7].

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI // Відомості Верховної Ради України від 08.04.2011/ 2011 р. – № 13 / № 13-14; № 15-16; № 17. – стор. 556. – ст.112.

2. Про надання відповіді: лист Державної Податкової адміністрації України № 11385/7/16-1517-26 від 21.04.2011 р.// Вісник податкової служби України №19 від 20.05.2011.

3. Про розгляд листа: лист Державної Податкової адміністрації України № 25.10.2011 N 4261/6/15-3415-04 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DPA1048.html.

4. Про можливість відмови від пільг із ПДВ: лист Державної Податкової адміністрації України № 20.01.2011 N 1390/7/16-1517-01// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1008.10442.0.

5. Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення: наказ Державної Податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 969// Офіційний Вісник України 2010. – № 101 від 10.01.2011. – ст. 3645.

6. Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість: наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 // Офіційний вісник України від 10.01.2012. – 2011 р. – № 102. – стор. 203. – ст.3775.

7. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість): наказ Державної Податкової адміністрації України № від 24.05.2011 N 306// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1008.10731.2&nobreak=1.

Науковий керівник Д.Д. Іваненко