«Особливості ціннісно-смислових орієнтацій у осіб з порушенням поведінки».Автор- студент группи ПСзб 11-1м Воронова Аліна Петрівна.

Тема моєї магістерської роботи- «Особливості ціннісно-смислових орієнтацій у осіб з порушенням поведінки».У роботі здійснено теоретичний аналіз та узагальнення місця та ролі ціннісно-смислової сфери в структурі особистості та діяльності осіб з порушеннями поведінки. Визначено основні соціально-психологічні фактори, які зумовлюють особливості ціннісно-смислової сфери таких громадян. У дослідженні брали участь громадяни віком від 21 до 50 років, умовно засуджені за різними статтями КК України у кількості 40 осіб, а також в порівняльну групу входили громадяни, які ніколи не притягувалися до кримінальної відповідальності, такої ж вікової категорії в кількості 40 осіб (робітники заводу «Турбоатом» м.Харкова) .

Основою нашого дослідження є гіпотеза, що ціннісно-смислова сфера особистості відіграє важливу регулюючу роль у поведінці умовно засуджених громадян і громадян із нормативною поведінкою. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань у роботі використовувались такі теоретичні й емпіричні методи дослідження: теоретичні: аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнення й систематизація концептуальних даних щодо визначення базових понять і категорій, що відображають предмет дослідження, узагальнення, порівняння, систематизацію та інтерпретацію.Емпіричні:метод незакінчених речень (Сакс та Леві за редакцією Б.І.Додонова);«Самоактуалізаційний тест» (CAT), (Альошина Ю.Є., Гозман Л.Я., Заіка М.В., Кроз М.В.); морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ), (Сопов В.Ф., Карпушина Л.В.);тест «Смисложиттєвих орієнтацій» (СЖО);опитувальник «Рівень суб’єктивного контролю » (РСК) Бажина Є.Ф. Голинкіної Е. А., Еткінда А. М.;методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича.Методи обробки результатів: критерій кутового перетворення Фішера, критерій Стьюдента.

Узагальнюючи результат можна стверджувати наступне: Особистість завжди виступає суб'єктом різних видів діяльності, як соціально схвалюваних, так і тих, що виходять за межі суспільних норм. У структуру особистості входять різні компоненти, серед яких ми виділили ценнісно-смислову сферу, як один з факторів, який формують суспільні цінності, моральні норми, ідеологію та інш. Ціннісні орієнтації й особистісні смисли обумовлюють спонукальну й поведінкову сторони людини. В узагальненому вигляді до смислоформуючих структур - особистісних цінностей - відноситься ціннісне розуміння й ціннісне відношення на різних рівнях структурної організації особистості, включаючи особливості розвитку особистості в процесі діяльності, зв'язок її внутрішніх характеристик із зовнішнім світом, який формує складну, взаємозалежну систему, що регулює поведінку особистості, і обумовлює зв'язок її із середовищем. Особистісні смисли є ланкою між різними підсистемами особистості. При цьому, вони представляють систему, організовану в певній ієрархічній послідовності, що відбиває процеси розвитку й функціонування особистості на різних етапах життєдіяльності людини, впливаючи на формуванні як нормативних так і девіантних форм поведінки.

Основними соціально-психологічними факторами, які зумовлюють особливості ціннісно-смислової сфери громадян з порушенням поведінки, є біологічні, психологічні й соціальні, які формують універсальні, системоформуючі групи факторів. До біологічного належить – стать, фізіологічні особливості організму, стан здоров'я, алкоголізація, наркотизація й так далі. До психологічних факторів - особливості інтелекту, темпераменту, характеру, емоційно-вольової, мотиваційної, ценнісно-смислової сфер, нормосвідомості, нормовідношення, самооцінки та ін. До соціальних факторів відносяться умови виховання, навчання, взаємодії з однолітками, положення жінки в суспільстві, соціально-економічні відносини в соціумі й інші соціальні детермінанти.

Досліджено систему ставлень (емоційний та когнітивний компоненти) осіб з порушенням поведінки і осіб з нормативною поведінкою. Виявлено, що емоційно-когнітивне ставлення до значущих аспектів життєдіяльності суттєво різниться у випробуваних осіб. У більшості громадян з поведінковими порушеннями смисли понять перекручені, ставлення до власної особистості – суперечливо-негативне, до інших людей – агресивно-насторожене, до минулого – з почуттям провини й сорому, до майбутнього – тривожно-боязке, до протилежної статі – з образою й ненавистю, до правових понять – недовірливо-негативне. Тобто, у цілому значеннєва сфера забарвлена негативними, агресивними, тривожними тонами.

Визначено особливості смисложиттєвих ціннісних орієнтацій, ступень виразності локусу контролю, самоактуалізаційних тенденцій у осіб з порушенням поведінки. Дослідження смисложиттєвих ціннісних орієнтацій засуджених жінок показало, що для осіб з порушеннями поведінки і правослухняних громадян більша частина термінальних цінностей збігається. Але при цьому різниться значущість таких цінностей-цілей, як прагнення до зрілості суджень і здорового глузду більш важливе для осіб,які притягалися до кримінальної відповідальності; максимально повне використання можливостей, сил і засобів більш цінне для правослухняних осіб. Здоров'я, цікава робота, краса природи й мистецтва, любов, матеріально забезпечене життя, суспільне визнання, розвиток і розваги мають практично однакову цінність для обох груп випробуваних, що, на нашу думку, пояснюється тим, що це так звані «загальнолюдські цінності», які менше залежать від зовнішніх умов існування й від специфіки життєвого досвіду. Цінності-засоби досягнення мети значно різняться у двох груп випробуваних. Для правослухняних громадян – це освіченість, тобто широта знань, висока загальна культура; самоконтроль, стриманість, самодисципліна; відповідальність, почуття боргу; вихованість; життєрадісність. Для осіб з порушенням поведінки – незалежність, тобто здатність діяти самостійно; непримиримість із недоліками своїми й інших; самоконтроль; високі вимоги до життя й високі потреби.

Між показниками випробуваних за всіма параметрами смисложиттєвих орієнтацій виявлені значущі відмінності на різних рівнях значущості. У цілому громадяни, що не залучалися до кримінальної відповідальності, більш вільні й більш відповідальні.

Дослідження локусу контролю дозволяє констатувати, що в цілому у осіб з нормативною поведінкою більш розвинена інтернальність, тобто вони більш відповідальні в усіх сферах життєдіяльності. Дослідження ступеня виразності самоактуалізаційних тенденцій показує нам що прагнення реалізувати свій особистісний потенціал різними способами у осіб з порушеням поведінки тенденції виражені частково та слабше від осіб,що мають нормативну поведінку.

У осіб з нормативною поведінкою тенденції самоактуалізації виражені значно сильніше, вони більше реалізують свій особистісний потенціал.

Тобто узагальнюючи вищевикладене можемо стверджувати що на порушення поведінки у осіб мають вплив блокування або нерозвиненість рефлексії в ціннісно-смисловому плані, відсутність критичності до підстав власних дій і висловів, неусвідомленість, несвідомість системи ціннісно-смислових орієнтацій. Низький рівень духовно-етичного розвитку, що виявляється в неприйнятті існування загальнолюдських цінностей, в абстрактному розумінні духовності і моральності, як не пов'язаних з реальним життям категорій. Вузька тимчасова перспектива, відсутність прогнозування наслідків власних дій і власного способу життя,призводить до фатальних наслідків , ці прояви можна розглядати як втрату і розхитування внутрішніх ціннісно-смислових підстав, як особливу соціотехнічну пристосованість особистості без внутрішніх орієнтирів. Для вдалої психологічної корекції ціннісно-смислової сфери осіб з порушенням поведінки,треба звертати увагу на методики, спрямовані на розвиток ціннісно-значеннєвої сфери і формування в нових життєвих смислів і цінностей, для підвищення рівня позитивної соціальної активності, ефективної соціальної адаптації, реабілітації в колі рідних, близьких, референтних групах і суспільстві в цілому.

Використані джерела:

1. Агафонов А. Б. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысл / А. Б. Агафонов. – Самара : Бахрах – М, 2000. – 336 с.

2. Агошкова Е. Б. Эволюция понятия системы / Е. Б. Агошкова, Б. В. Ахлибинский // Вопр. Философ. – 1998. – № 7. – С. 170–178.

3. Анцыферова Л. И. К психологии личности как развивающейся системы / Л. И. Анцыферова // Психология формирования и развития личности. – М. : МГУ, 1981. – С. 3–18.

4. Асеев В. Г. Возрастная психология : Учебное пособие / Владимир Григорьевич Асеев. – Иркутск. : ИГПИ, 1989. – 195 с.

5. Будинайте Г. Л. Личностные ценности и личностные предпосылки субъекта / Г. Л. Будинайте, Т. В. Корнилова // Вопр. психол. – 1993. – Т. 14. – № 5. – С. 99–105.

6. Вилюнас В. К. Психологические механизмы биологической мотивации / Витис Казиса Вилюнас. – М. : МГУ, 1986. – 208с.

7. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982– – Т5. – 1982. – 368с.

8. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Борис Игнатьевич Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 272 с.

9. Долженко В. Ю. Становление категории «смысл» как проблема историко-психологического исследования : дис. … кандидата психол. наук : 19.00.01 / Виктория Юрьевна Долженко. – Барнаул, 2001. – 153 с.

10. Здравомыслов А. Г. Потребности, интересы, ценности / Андрей Григорьевич Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 222 c.

11. Зелинский А. Ф. Криминология : курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Харьков, 1996. – 140 с.

12. Клименко И. Ф. Генезис ценностных ориентаций, исследование отношения к норме социального поведения на разных этапах социального развития человека / И. Ф. Клименко // К проблеме формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности. – М., 1992. – С. 3–12.

13. Клочко В. Е. Предмет современной психологии: человекообразование и психологическое обеспечение смысловой педагогики / В. Е. Клочко // Образование и социальное развитие региона. – Барнаул, 1995. – № 3. – С. 104–113.

14. Мясищев В. Н. Структура личности и отношение человека к действительности / В. Н. Мясищев // Психология личности: тексты ; под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М. : МГУ, 1982. – С. 35–38.

15. Психотерапевтичекая энциклопедия / [под ред. Б. Д. Карвасарского]. – СПб. : Питер-Юг, 2006. – 944 с.

16. Ценностный мир современного студенчества (социальный портрет явления) / А. А. Козлов, В. Т. Лисовский, З. В. Сикевич. – М., 1992. – 40 с. (Система воспитания в высшей школе: Обзор. информ. /НИИВО; Вып.4).

17. Kammann R. Affectometer 2: A scale to measure current level of general happiness / R. Kammann, R. Flett // Australian Journal of Psychology. – 1983. – № 35. – P. 257–265.

18. Kohlberg L. Moral stages and moralization / L. Kohlberg // Moral development and behaviour. – Holt : Reinehart & Winston, 1977. – 196 p.

19. Luckmann Th. Remarks on personal identity: Inner, Social and Historical Time / Th. Luckmann // Identity: personal and sociocultural. – Uppsala. 1983. – 220 p.

20. Mayer J. D. Emotional intelligence information. [Electronic resourse]. – 2006. Mode of access: http://www.unh.edu/emotional_intelligence/

21. Goleman D. Emotional intelligence / D. Goleman. – N.Y. : Bantam Books, 1995.– 352 p.

22. Reker G.T. Factor structure, construct validity and reliability of the Seeking of Noetic Goals (SONG) and Purpose in Life (PIL) tests / G.T. Reker, J.B. Cousins // Journal of Clinical Psychology. – 1979. – Vol. 35(1). – P. 85–91.