докторантка Галаманжук Л. Л.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Особливості розвитку психічних функцій, пов’язаних

з пізнавальними процесами, у хлопчиків з різною спрямованістю мануальної рухової асиметрії

між 4 і 6 роками

Постановка проблеми, аналіз останніх досліджень і публікацій. Результативність процесу навчання дітей у дошкільний період значною мірою залежить від стану розвитку їхніх психічних функцій узагалі та пов’язаних з пізнавальними процесами зокрема [4; 8]. Визначальним тут є комплекс чинників, але провідним –– розвиток моторної функції [2]. Це пов’язано з тим, що моторна функція розвивається разом з іншими функціями, тобто у загальному розвитку дитини, її нервових процесів, вирішальне значення має взаємозумовленість. Водночас необхідно враховувати, що крім цього, розвиток моторної функції визначається морфофункціональними, біомеханічними, психологічними детермінантами.

З іншого боку, чисельні фундаментальні дослідження з вивчення функціональної асиметрії півкуль головного мозку засвідчують існування: розподілу і дублювання функцій у півкулях; специфіки обробки в них інформації; порушень поведінкових реакцій та їх специфіки при змінах функціонального стану півкуль; залежності від останнього емоцій, пам’яті, адаптації організму [10]. Базовим стало уявлення, що основною функцією лівої півкулі є логіко-вербальне, правої –– просторово-образне мислення, хоча явище асиметрії значно складніше, оскільки певні властивості притаманні одній півкулі, інші –– двом, хоча і різною мірою, а процеси в них відзначаються надзвичайно складними взаємозв’язками і взаємодіями [6].

З позиції функціональної асиметрії розглядають також моторну асиметрію, одним з виявів якої є мануальна, –– домінування правої (лівої) руки над іншою або їх рівнозначність при виконанні різних рухів (амбідекстрія) [7]. Дані останніх досліджень [3; 5] засвідчують розбіжності дітей з лівою та правою спрямованістю мануальної рухової асиметрії (МРА) у такому: ступені автономії півкуль, взаємодії їхніх коркових структур, у зв’язку з цим –– у виборі варіантів стратегії діяльності, творчих здібностях, рівнях розвитку оптико-просторових, зорових функцій, координації дрібних дій, здатності до концентрації уваги на одному об’єкті, швидкості її розподілу і переключення, а також обсягах короткочасної, довготривалої, довільної й уявної пам’яті тощо.

Крім цього виявлено асинхронність розвитку психічних функцій таких дітей, а саме: емоційно-вольові якості інтенсивніше розвиваються у дітей з лівою спрямованістю МРА, а психомоторні й просторового сприйняття, навпаки –– у дітей з правою спрямованістю МРА [6; 10]. Водночас практично поза увагою дослідників [3] залишається питання наявності або відсутності розбіжностей у вияві й динаміці показників психічних функцій, пов’язаних із пізнавальними процесами дітей з різною спрямованістю МРА між 4-м і 6-м роками, та відсутність досліджень в аспекті результатів впливу на такі функції змісту фізичного виховання чинної програми для дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) [1].

Ураховуючи вищезазначене організували і провели власне дослідження, мета якого –– експериментально перевірити ефективність навчально-виховного процесу в покращенні психічних функцій хлопчиків з різною спрямованістю МРА при використанні змісту чинної програми для ДНЗ протягом 4-го і 5-го років навчання.

Для досягнення поставленої мети використовували комплекс таких методів дослідження: загальнонаукові (аналіз, систематизацію даних наукової літератури) –– для виокремлення наукової проблеми і визначення стану її розв’язання на сучасному етапі; соціологічні (усне опитування), медико-біологічні (кистьова динамометрія), психодіагностичні (методика М. М. Безруких [3]) –– всі для визначення спрямованості МРА з метою одержання об’єктивних результатів, а останній –– також для визначення розвитку психічних функцій, пов’язаних з образною пам’яттю, а саме вербальних та перцептивних, що задіяні відповідно у слуховій і зоровій пам’яті; педагогічні (констатувальний експеримент); математико-статистичні. Зміст психодіагностичного тестування були загальноприйняті методики [9]. Зокрема, для оцінювання зорової пам’яті дитині показували картки з вісьмома предметами, після 30-секундного перегляду картки забирали. Дитина повинна була пригадати і назвати предмети, які вона запам’ятала поміж переглянутих. Завдання виконувалося двічі з інтервалом у 2–3 хв. Результати фіксували після кожного показу, потім їх порівнювали з нормативними (табл. 1) і визначали рівень розвитку перцептивних функцій, пов’язаних із образною пам’яттю. Для оцінювання слухової пам’яті використана методика передбачала таке: дитині зачитували 10 слів (молоко, лялька, тарілка, стілець, яблуко, собака, дерево, телефон, миша, шафа); потім фіксували одержаний після кожного з трьох читань результат; інтервал між читаннями –– 2–3 хв; одержані результати порівнювали з нормативними (див. табл. 1) і визначали рівень розвитку вербальних функцій, пов’язаних із образною пам’яттю дитини.

Організація дослідження передбачала проведення дворічного констатуючого експерименту: досліджували тих самих хлопчиків у період між 4-м і 6-м роками; їхня кількість становила по 25 з правою (П), лівою (Л) спрямованістю МРА та амбідекстрів (А); усі хлопчики відвідували ДНЗ.

Провівши експеримент одержали такі результати. У період м і ж 4-м і 5-м р о к а м и вияв психічних функцій, пов’язаних із пізнавальними процесами, у хлопчиків-А характеризувався такими особливостями: високим і середнім рівнями розвитку перцептивних функцій, пов’язаних із реалізацією зорової пам’яті, відзначалося по 40 %, низьким рівнем –– решта 20 %, розвитком вербальних функцій (пов’язаних із реалізацією слухової пам’яті) –– відповідно 60, 20 і 20 % (табл. 2).

У хлопчиків-Л значення показників перцептивних та вербальних функцій засвідчували, що високим рівнем їх розвитку відзначається по 20 %, середнім –– також по 20 %, низьким –– решта (по 60 %) досліджуваних.

У хлопчиків-П одержали дещо інші значення показників: розвиток

перцептивних функцій у 44 % знаходився на високому, 36 % –– на середньому, решти 20 % –– на низькому рівнях вияву; розвиток вербальних функцій знаходився на цих рівнях відповідно у 40, 32 і 28 % хлопчиків означеної вибірки.

Порівняння вищенаведених даних засвідчило існування розбіжностей між представниками різної спрямованості МРА за кількістю оцінок, що відображали певний рівень розвитку досліджуваних функцій між 4-м і 5-м роками. Передусім відрізнялася кількість хлопчиків з низьким рівнем розвитку перцептивних функцій: у вибірках А та П таких було по 20 %, тоді як у вибірці Л –– 60 %, що значно більше порівняно з першими (р˂0,05). Водночас кількість хлопчиків-П з високим рівнем розвитку цих функцій була більш ніж удвічі більшою порівняно з хлопчиками-Л (див. табл. 2).

Аналогічною тенденцією відзначався стан розвитку вербальних функцій: кількість хлопчиків, які відзначалися високим рівнем, була найбільшою у вибірці А –– 60 %, значно меншою (40 %) і найменшою (20 %) –– відповідно у вибірках П та Л. Зазначене та приблизно однакова кількість хлопчиків із середнім рівнем розвитку зазначених функцій зумовили суттєві розбіжності кількості представників вибірок П, А з одного боку та вибірки Л з іншого, які відзначалися низьким рівнем їх розвитку, а саме: перших було відповідно 28 % і 20 % (р>0,05), тоді як останніх –– 60 % (р˂0,05).

М і ж 5-м і 6-м р о к а м и у хлопчиків-П виявили, що розвиток перцептивних та вербальних функцій у 36 % знаходився на високому, 32 % –– середньому, решти 32 % –– на низькому рівнях. У хлопчиків-А співвідношення було дещо іншим: високим рівнем розвитку перцептивних функцій відзначалося 60 %, середнім і низьким –– по 20 %, вербальних –– відповідно 48, 32 і 20 % (див. табл. 2). У хлопчиків-Л виявили таке співвідношення: 80 % відзначалося високим, по 10 % –– середнім і низьким рівнями розвитку перцептивних функцій, а вербальних функцій –– відповідно у 60, 20 та 20 %.

Порівняння одержаних даних виявило суттєві розбіжності в розвитку досліджуваних психічних функцій у хлопчиків з різною спрямованістю МРА. Так високим рівнем розвитку перцептивних функцій відзначалося значно більше хлопчиків-Л ніж хлопчиків-П, тоді як кількість хлопчиків з таким рівнем у вибірці А практично не відрізнялася від встановленої в інших досліджуваних вибірках. У зв’язку з таким результатом відрізнялася кількість хлопчиків з низьким рівнем розвитку перцептивних функцій: у вибірці А вона становила 20 %, вибірці Л –– 10 %, (р>0,05), тоді як у вибірці П –– 32 %, що було значно більше (р˂0,05) ніж у останніх, але практично однаково при порівнянні з першими (див. табл. 2).

Подібний результат одержали при порівнянні даних, що відображали розвиток вербальних функцій у хлопчиків з різною спрямованістю МРА між 5-м і 6-м роками, але з певними особливостями. Так у вибірці Л зафіксували значно більшу (на рівні р˂0,05) кількість високих оцінок ніж у вибірці П, але практично однакову з виявленою у вибірці А, –– кількість хлопчиків становила відповідно 60 %, 36 % і 48 %. При цьому за кількістю оцінок, що відповідали середньому і низькому рівням, досліджувані вибірки між собою практично не відрізнялися.

Підсумовуючи дані динаміки досліджуваних психічних функцій у хлопчиків з різною спрямованістю МРА між 4-м і 6-м роками відзначаємо таке: у представників вибірки Л суттєво покращуються перцептивні та вербальні функції, у представників вибірки А –– дещо меншим темпом покращуються перші на фоні стабілізації других зазначених функцій, у представників вибірки П обидва види функцій відзначаються виявом на досягнутому рівні.

Висновки:

1. Вияв психічних функцій, пов’язаних з пізнавальними процесами, у період між 4-м і 5-м роками в хлопчиків з лівою спрямованістю мануальної рухової асиметрії значно нижчий ніж у амбідекстрів та з правою спрямованістю такої асиметрії, між 5-м і 6-м –– навпаки, перші демонструють значно кращі результати порівняно з іншими, в яких вони практично однакові.

2. Найкращою динамікою перцептивних і вербальних функцій між 4-м і 6-м роками відзначаються хлопчики з лівою, менш виразною –– амбідекстри, а найменш виразною –– хлопчики з правою спрямованістю мануальної рухової асиметрії.

Напрям подальших досліджень вбачаємо у визначенні ефективності покращення моторної та психічних функцій дітей в процесі фізичного виховання на основі врахування спрямованості їх мануальної рухової асиметрії.

Література:

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». – К. : Вид-во «Світич», 2008. – 112 с.

2. Безруких М. М. Физиология развития ребенка : теоретические и прикладные аспекты / М. М. Безруких, Д. А. Фарбер. – М., 2000. – 125 с.

3. Безруких М. М. Леворукий ребенок в школе и дома : учеб. пособие / М. М. Безруких. – Екатеринбург : Фактория, 2004. – 300 с.

4. Дубровинская Н. В. Психофизиология ребенка : психофизиологические основы детской валеологии : учеб. пособ. [для студ. высш. уч. завед.] / Дубровинская Н. В., Фарбер Д. А., Безруких М. М. –– М. : Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2000. – 144 с.

5. Жаворонкова Л. А. Правши–левши. Межполушарная асимметрия биопотенциалов мозга человека : монография / Л. А. Жаворонкова. – М. : Экоинвест, 2009. – 240 с.

6. Леутин В. П. Функциональная асимметрия мозга : мифы и действительность / В. П. Леутин, Е.И. Николаева. – СПб : Речь, 2005. – 276 с.

7. Либин А. В. Дифференциальная психология : На пересечении европейских, российских и американских традиций / А. В. Либин. – М. : Смысл; Per Se, 2000. – 312 с.

8. Павелків Р. В. Дитяча психологія : навч. посібн. / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. – К. : Академвидав, 2010. – 432 с.

9. Психодіагностика : навч. посібн. / І. М. Галян. – К. : Академвидав, 2009. – 464 с. – (Серія «Альма-матер»).

10. Kuhl J. Hemispheric asymmetry : Does power beat wisdom ? : Manuscript submitted for publication / J. Kuhl, M. Kazen. – Seattle : Hogrefe and Huber Publishers, 2005. – 467 p.

Таблиця 1

Нормативи оцінки розвитку психічних функцій, пов’язаних з пізнавальними процесами, у дітей 4–5 років

Вік, років	К-ть предметів	Перший показ (читання)	Другий показ (читання)	Третє читання	Рівень розвитку
перцептивні функції, пов’язані із зоровою пам’яттю
4–5	8	0–2	2–3	–	низький
		3–5	5–6	–	середній
		5–6	7–8	–	високий
вербальні функції, пов’язані із слуховою пам’яттю
4–5	10	1–2	3–4	4–5	низький
		3–4	4–5	6–7	середній
		4–5	6–7	7–8	високий

Таблиця 2

Відмінності у величинах вияву досліджуваних психічних функцій в хлопчиків з різною спрямованістю МРА між 4-м і 6-м роками

Психічні функції	Рівень	К-ть досліджуваних,%			Достовірність відмінності, D ± md
		А	П	Л	А–П	А–Л	П–Л
Перцептивні	між 4-м і 5-м роками
	В	40	44	20	4,0±12,65	20,0±12,65	24,0±12,75*
	С	40	36	20	4,0±12,65	20,0±12,65	16,0±12,5
	Н	20	20	60	0	40,0±12,65*	40,0±12,65*
Вербальні	В	60	40	20	20,0±13,86	40,0±12,65*	20,0±12,65
	С	20	32	20	12,0±12,29	0	12,0±12,29
	Н	20	28	60	8,0±12,03	40,0±12,15*	32,0±13,29*
між 5-м і 6-м роками
Перцептивні	В	60	36	80	24,0±13,72	20,0±12,65	44,0±12,65*
	С	20	32	10	12,0±12,29	10,0±10,0	22,0±10,0*
	Н	20	32	10	12,0±12,29	10,0±10,0	22,0±10,0*
Вербальні	В	48	36	60	12,0±13,86	12,0±13,99	24,0±12,5*
	С	32	32	20	0	12,0±12,29	12,0±12,29
	Н	20	32	20	12,0±12,29	0	12,0±12,29

П р и м і т к а. D ± m_d –– достовірність відмінності двох середніх, що представлені у %