Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

К.п.н. Чустрак А.П., Андреев В.В.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, Одеса, Україна

РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ НА СИЛОВІ ВПРАВИ

Актуальність. Знання питань лікарського контролю за фізичним вихованням потрібні не тільки спортивним лікарям, педіатрам, а також самим спортсменам, викладачам фізичного виховання та тренерам. Серце дуже чутливо реагує як на фізичні так і на психічні зміни в організмі. Тому частота серцевих скорочень (ЧСС) може служити одним із термінових засобів контролю, як за станом здоров’я, так і за станом фізичної спортивної форми.

Основна мета даної роботи: розкрити основні методи та прийоми лікарського контролю за фізичним вихованням спортсменів.

Гіпотеза. Впровадження в практику роботи тренерів і спортсменів систематичного лікарського контролю допоможе не тільки зберегти здоров’я спортсменів, а також підвищити їх спортивні результати.

Об’єкт дослідження. Зміна показників ЧСС у спортсменів після виконання різних силових вправ.

Предмет дослідження. Зміна показників ЧСС у спортсменів 18-19 років, студентів інституту фізичної культури та реабілітації (ІФК та Р), після виконання різних силових вправ.

Завдання роботи: проаналізувати зміни частоти серцевих скорочень у спортсменів 18-19 років після виконання різних силових вправ.

Методики дослідження: 1) аналіз спеціальної літератури; 2) педагогічний експеримент, в якому фіксували частоту серцевих скорочень у спортсменів після виконання силових вправ.

Загальні питання лікарського контролю освітлені в ряді методичних посібників і підручників [1, 225; 2, 30; 3, 185; 4, 36; 5, 27; 6, 39; 7, 58; 8,25; 9, 18 та інші]. Робота лікаря не обмежується вузько спортивними інтересами а охоплює всі сторони фізичного виховання. Часто доводиться спостерігати, що в період особливо напруженого тренування спортсмени легко піддаються різним простудним захворюванням, гнійничковим поразкам шкіри й т.п. у порівнянні з періодами менш інтенсивних занять. У зв'язку з цим доводиться уважно стежити за різними спалахами хронічної або латентної інфекції – запаленнями в мигдалинах, каріозними зубами та ін., навіть якщо в цей момент ніяких даних про можливе загострення процесу й немає.

Функціональні, а іноді й морфологічні відхилення в розвитку серцево-судинної системи бувають пов'язані з особливостями росту організму, зокрема з особливостями статевого дозрівання, що супроводжується істотними змінами в стані центральної нервової системи. У підлітків доводиться зустрічатися з різними варіантами розвитку серця. Найбільше часто спостерігаються три варіанти: юнацьке серце (у вузькому змісті цього слова), гіпо-пластичне (мале або краплинне) серце гіпертрофія (компенсаторна) юнацького серця [1, 225; 7, 58; 9, 18].

Результати особистих досліджень

Дослідження були організовані в тренажерному залі ІФК та Р Південноукраїнського Державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. В дослідженні були зайняті студенти інституту фізичної культури та реабілітації, що вибрали предметом спортивного удосконалення пауерліфтінг, дівчата та хлопці віком 18 – 19 років. Дівчата тренувались в середньому 1 рік, а хлопці – від 1 до 2 років, тричі на тиждень. Результати досліджень приведені в таблиці 1. Кожна вправа виконувалась у звичному для спортсменів режимі.

Як видно із графіків 1 і 2, у всіх спортсменів, як у дівчат, так і у хлопців розминка за 15 хвилин викликала підвищення ЧСС майже на однакову величину. У дівчат з 83,5±3,5 до 134±4 удари на хвилину, (різниця – 50,5 ударів). У хлопців - з 78,5±3,5 ударів – до 130±3 ударів на хвилину, (різниця 51,5 ударів). Не дивлячись на те, що пульс у дівчат був до розминки більшим ніж у хлопців, достовірної різниці в реакції організму на дозоване навантаження у дівчат і хлопців не виявлено.

Після жиму лежачи, не дивлячись на те, що вага штанги була досить відчутною (70 – 90кг) частота серцевих скорочень навіть знизилась порівняно з тією, яка була після розминки. Наприклад, у дівчат після розминки ЧСС була -134±4 удари на хвилину, а після жиму лежачи - 127,5±2,5 удари (різниця - 6,5 ударів), у хлопців ЧСС теж зменшилась – на 4,5 удари. Пояснення такої реакції відоме під назвою «ортостатична проба»: ЧСС в положенні лежачи завжди менша ніж в положенні сидячи, а в положенні сидячи – завжди менша ніж в положенні стоячи.

Жим сидячи ваги 15кг із-за голови вгору визвав найменшу реакцію організму із досліджуваних вправ. Наприклад, у дівчат після розминки ЧСС була -134±4 удари на хвилину а після жиму 15кг – 122,5±2,5кг, (різниця -11,5 ударів), а у хлопців таке навантаження визвало зниження пульсу – на 5,5 ударів, порівняно з ЧСС після розминки. У хлопців, крім того, був більший тренувальний стаж.

Визвала здивування однакова реакція ЧСС, як після жиму лежачи з вагою 70-90кг – (127,5±2,5 – у дівчат і 125,5±5 у хлопців), так і після вправ на розвиток біцепса з вагою 15кг - (127,5±2,5 – у дівчат і 126±1 – у хлопців).

На графіку 1 абсолютні показники ЧСС після нахилів з вагою 25кг однакові у дівчат і у хлопців, але відносно ЧСС після розминки пульс у дівчат знизився на 1,5 ударів, а у хлопців підвищився на 2,5 удари за хвилину. Причину можна бачити ще і в тому, що хлопці, будучи більш підготовленими, виконували в середньому більшу кількість нахилів ніж дівчата. Всі вправи на розвиток сили мۥязів ніг з обтяженнями визивали збільшення ЧСС, як у дівчат, так і у хлопців пропорційно збільшенню ваги обтяження або кількості повторень (Графік 2). Вправи з розгинанням колін з вагою 15кг збільшили ЧСС у дівчат в середньому на 3,5 удари порівняно з ЧСС після розминки, вправи для гомілкостопного суглоба – збільшили ЧСС на 6 ударів і найбільшу реакцію ЧСС визвали присідання із штангою вагою 40кг – ЧСС збільшилась на 11,5 ударів порівняно з такою після розминки. У хлопців, які були більш підготовленими, ці вправи збільшили ЧСС, відповідно, - на 8; 5 та 9 ударів відносно ЧСС після розминки.

Висновки:

1. Найбільше підвищення ЧСС визивають вправи для розвитку сили ніг (присідання зі штангою вагою 40кг -145,5±5 ударів за хвилину – у дівчат та 139±1 ударів – у хлопців, а також вставання на брусок на носки зі штангою вагою 30кг (140±5 – у дівчат 135±2 ударів за хвилину – у хлопців).

2. Показники ЧСС після інших силових вправ достовірно не відрізняються від показників ЧСС після розминки.

3. У всіх спортсменів, як у дівчат, так і у хлопців розминка протягом 15 хвилин викликала підвищення ЧСС майже на однакову величину. У дівчат з 83,5±3,5 до 134±4 ударів за хвилину, (різниця – 50,5 ударів). У хлопців - з 78,5±3,5 ударів – до 130±3 ударів за хвилину, (різниця 51,5 ударів. Р>0,05).

4. Після жиму лежачи, не дивлячись на те, що вага штанги була досить відчутною (70 – 90г), частота серцевих скорочень навіть знизилась порівняно з тією, яка була після розминки. У дівчат після розминки ЧСС була -134±4 удари на хвилину, а після жиму лежачи - 127,5±2,5 удари (різниця - 6,5 ударів), у хлопців ЧСС теж зменшилась – на 4,5 удари. Пояснення такої реакції відоме під назвою «ортостатична проба»: ЧСС в положенні лежачи завжди менша ніж в положенні сидячи, а в положенні сидячи – завжди менша ніж в положенні стоячи.

5. Жим сидячи ваги 15кг із-за голови вгору визвав найменшу реакцію організму із досліджуваних вправ. Наприклад, у дівчат після розминки ЧСС була -134±4 удари за хвилину, а після жиму 15кг – 122,5±2,5кг, (різниця -11,5 ударів), а у хлопців таке навантаження визвало зниження пульсу – на 5,5 ударів, порівняно з ЧСС після розминки. У хлопців, крім того, був більший тренувальний стаж.

6. Визвала здивування однакова реакція ЧСС, як після жиму лежачи з вагою 70-90кг – (127,5±2,5 – у дівчат і 125,5±5 у хлопців), так і після вправ на розвиток біцепса з вагою 15кг, (127,5±2,5 – у дівчат і 126±1 – у хлопців).

7. Абсолютні показники ЧСС після нахилів з вагою 25кг однакові у дівчат і у хлопців, але відносно ЧСС після розминки пульс у дівчат знизився на 1,5 ударів, а у хлопців підвищився на 2,5 удари за хвилину. Причину можна бачити ще і в тому, що хлопці, будучи більш підготовленими, виконували в середньому більшу кількість нахилів ніж дівчата.

8. Не визвали змін ЧСС вправи на піднімання тулуба із положення лежачи в сід, вони остались такими ж, як після розминки, як у хлопців, так і у дівчат.

9. Всі вправи на розвиток сили мۥязів ніг з обтяженнями визивали збільшення ЧСС, як у дівчат, так і у хлопців пропорційно збільшенню ваги обтяження або кількості повторень. Вправи з розгинанням колін з вагою 15кг збільшили ЧСС у дівчат в середньому на 3,5 удари, порівняно з ЧСС після розминки, вправи для гомілкостопного суглоба – збільшили ЧСС на 6 ударів і найбільшу реакцію ЧСС визвали присідання із штангою вагою 40кг – ЧСС збільшилась на 11,5 ударів порівняно з такою після розминки. У хлопців, які були більш підготовленими, ці вправи збільшили ЧСС, відповідно, - на 8,5 та на 9 ударів відносно ЧСС після розминки.

10. Педагогічний експеримент показав, що показники ЧСС можна використовувати як контроль за реакцією організму спортсменів на навантаження, для детального планування та індивідуального дозування навантажень

Не визвали змін ЧСС вправи на піднімання тулуба із положення лежачи в сід, вони остались такими ж, як після розминки, як у хлопців, так і у дівчат

Графік 1

Графік 2

Позначення: 1 – ЧСС після розминки; 2 – після вправ з розгинанням колін з вагою 15кг; 3 - після вправ для розвитку сили гомілкостопного суглоба з вагою 30кг; 4 – після присідання з вагою 40кг.

Література

1. Гандельсман А.Б., Физическое воспитание детей школьного возраста / А.Б. Гандельсман, К.М. Смирнов. - М.: ФиС, - 1966. – С. 197 – 227.

2. Гандельсман А.Б Спорт и здоровье / А.Б, Гандельсман К.М. Смирнов.- М., 1963. – С. 30.

3. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте \ А.Г. Дембо.- М.: Медицина, 1988. - С. 181-187.

4. Дешин Д.Ф. Врачебный контроль за физическим воспитанием / Д.Ф. Дешин. – ФиС, М. – 1958. – С. 36.

5. Добровольский В.К. Повреждения и заболевания при нерациональных занятиях спортом / В.К. Добровольский. - М. – 1960. – С. 27.

6. Летунов С.П., Врачебный контроль в физическом воспитании / С.П. Летунов, Р.Е. Мотылянская - М.: ФиС. – 1951.- С. 39.

7. Мотылянская Р.Е. Врачебный контроль в процессе спортивного совершенствования / Р.Е. Мотылянская.- М.: ФиС. – 1952.- С. 58.

8. Минкевич М.А. Врачебный контроль за физическим воспитанием в школе / М.А. Минкевич. М.: Медгиз, 1957.- С. 25.

9. Шафрановский А.Е., Остроухова В.Д. Врачебно-педагогический контроль за физическим воспитанием в школе / А.Е. Шафрановский. - М.: Учпедгиз. – 1952.- С. 18