Экономические науки. 12. Экономика сельского хозяйства

К.е.н. Хижнякова Н.О.

Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна

Еколого-економічні проблеми використання хімічних засобів захисту рослин

Хімізація поряд з механізацією свого часу проголошувалася пріоритетним напрямом розвитку сільського господарства у більшості світових держав, включаючи держави колишнього СРСР. При цьому бралася до уваги лише економічна ефективність використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), тобто забезпечення значного перевищення вартості приросту врожаю при використанні хімічних препаратів над витратами на їх придбання, зберігання та застосування, а можливим негативним наслідкам для довкілля та здоров’я людей увага практично не надавалася. Однак з часом виявилася висока токсичність препаратів, які використовувалися, та їх здатність накопичуватися у грунтах, переноситися у рослини і, відповідно, потрапляти до організмів сільськогосподарських тварин і людей, накопичуватися там і викликати отруєння та генетичні зміни. Таким чином, екологічні проблеми використання ХЗЗР набули першочергової значимості і поєдналися з економічними.

Еколого-економічні проблеми використання ХЗЗР у сільському господарстві залишаються актуальними. Поєднання економічних та екологічних інтересів передбачає забезпечення економічної ефективності використання хімічних препаратів паралельно з підтриманням належного рівня екологічної безпеки як на теперішній момент, так і у довготривалій перспективі. Таке поєднання притаманне еколого-спрямованому сільськогосподарському виробництву, що являє собою господарську діяльність, кінцева мета якої – одержання прибутку – досягається через задоволення попиту в екологічно чистій та безпечній продукції на ринку продовольства та сировини за одночасного зменшення тиску на довкілля сільської території та сприяння її сталому розвитку [1, с. 54-55].

Під економічно-доцільною межею застосування матеріальних виробничих ресурсів у сільському господарстві розуміють таку їх кількість, при якій додаткові витрати на їх застосування зрівноважуються вартістю продукту, що додатково одержують від їх використання [2, с. 32]. Екологічно-доцільною межею використання зазначених ресурсів є така їх кількість, при якій генетичні можливості об’єктів прикладання праці і коштів ще здатні перетворити їх в аграрний натуральний продукт [2, с. 33]. Відповідно, якщо екологічно-доцільна межа нижча від економічно-доцільної, то використання ХЗЗР є недоцільним та небезпечним. Якщо ж екологічно-доцільна межа перевищує економічно-доцільну, то кількість використаних ХЗЗР має міститися між цими межами.

Еколого-економічні проблеми використання ХЗЗР поділяються, відповідно, на екологічні та економічні проблеми. Крім того, зазначені проблеми можуть бути класифіковані за часовою ознакою і поділятися на три групи, а саме: 1) проблеми, пов’язані з ліквідацією негативних наслідків використання ХЗЗР у минулому; 2) проблеми, пов’язані з сучасним використанням ХЗЗР; 3) проблеми, пов’язані з мінімізацією можливих негативних наслідків сучасного використання ХЗЗР у майбутньому. Основні еколого-економічні проблеми використання ХЗЗР подано у табл. 1.

Проблема знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР залишається надзвичайно гострою, оскільки до накопичених ще за радянських часів запасів заборонених речовин щороку додаються препарати з вичерпаним терміном використання або заборонені до використання. За умови збереження наявних темпів знешкодження і накопичення непридатних ХЗЗР знадобиться до 30 років для їх повного знищення [3, с. 247].

Знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР потребує як розробки екологобезпечних технологій, так і фінансування зазначених розробок, інвестування у впровадження відповідних технологій або фінансування вивезення накопичених ХЗЗР та знешкодження їх за кордоном. Зокрема, у 2010 році всі наявні залишки непридатних ХЗЗР з Чернівецької області були вивезені на знешкодження до Польщі.

Таблиця 1

Еколого-економічні проблеми використання хімічних засобів захисту рослин, авторська розробка

Еколого-економічні проблеми використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР)	Проблеми, пов’язані з ліквідацією негативних наслідків використання ХЗЗР у минулому	Проблеми, пов’язані з сучасним використанням ХЗЗР	Проблеми, пов’язані з мінімізацією можливих негативних наслідків сучасного використання ХЗЗР у майбутньому
Екологічні проблеми	Екологічно безпечне зберігання та знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР	Розробка вітчизняних або вибір імпортних препаратів, які максимально відповідали б вимогам екологічної безпеки	Розробка препаратів з мінімальним періодом розкладання та мінімальним рівнем токсичності
		Розробка або вибір технічних засобів застосування ХЗЗР, які відповідають вимогам екологічної безпеки	Поширення інтегрованої та органічної (біологічної) систем землеробства
	Знезараження забруднених хімічними препаратами та продуктами їх розпаду грунтів	Екологічно безпечне зберігання і транспортування ХЗЗР	Розробка екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР
		Поєднання хімічних методів захисту рослин з іншими методами
Економічні проблеми	Фінансове забезпечення знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР	Фінансування розробки вітчизняних препаратів та дослідження властивостей імпортних препаратів	Фінансування розробки препаратів з мінімальним періодом розкладання та мінімальним рівнем токсичності
	Фінансове забезпечення знезараження забруднених хімічними препаратами та продуктами їх розпаду грунтів	Фінансування розробки вітчизняних технічних засобів застосування ХЗЗР, які забезпечують їх економію, та дослідження технічних якостей імпортних засобів	Розвиток ринків екологічно чистої продукції та забезпечення її цінової доступності
			Формування ефективної системи економічних інструментів
		Мінімізація витрат на зберігання і транспортування ХЗЗР	Фінансове забезпечення розробки екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР
		Мінімізація витрат на безпосереднє застосування ХЗЗР
		Максимізація величини урожаю

Моніторинг стану земель сільськогосподарського призначення до сьогодні показує наявність залишків високотоксичних хлорорганічних пестицидів ДДТ, ГХЦГ та їх похідних. Також наявне забруднення названими пестицидами продукції рослинництва, зокрема, рільництва та садівництва [3, с. 246].

Екологічні проблеми сучасного використання ХЗЗР пов’язані з розробкою вітчизняних препаратів та технічних засобів їх застосування або вибором імпортних аналогів, які максимально відповідали б вимогам екологічної безпеки, а також з екологічно безпечним зберіганням і транспортуванням ХЗЗР та оптимальним поєднанням хімічних методів захисту рослин з іншими методами (агротехнічними, біологічними, фізичними та механічними).

Сучасні економічні проблеми використання ХЗЗР пов’язані з фінансуванням розробки вітчизняних препаратів та дослідженням властивостей імпортних препаратів, а також з фінансуванням розробки вітчизняних технічних засобів застосування ХЗЗР та дослідженням технічних якостей імпортних засобів. Крім того, до них належать мінімізація витрат на зберігання, транспортування і застосування ХЗЗР за умови максимального збільшення урожаю, що забезпечить максимальну поточну економічну ефективність використання ХЗЗР у сільському господарстві.

Якщо на сьогодні наявні проблеми, пов’язані з використанням ХЗЗР у минулому, то і майбутні покоління можуть бути поставлені перед необхідністю протидії негативним наслідкам сучасного використання ХЗЗР. У зв’язку з цим потребують вирішення проблеми розробки препаратів з мінімальним періодом розкладання та рівнем токсичності, розвитку та поширення інтегрованої та органічної (біологічної, екологічної) систем землеробства та розробки екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР. Економічне забезпечення вирішення перелічених екологічних проблем передбачає фінансування розробки препаратів з мінімальним періодом розкладання та мінімальним рівнем токсичності, розробки екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, розвиток ринків екологічно чистої продукції та її цінову доступність, а також формування ефективної системи економічних інструментів екологічної політики у сфері поводження з ХЗЗР.

Для розвитку органічного виробництва у сільському господарстві варто використати досвід Польщі, де після приєднання до ЄС у 2006 році було прийнято відповідний закон, впроваджено процедуру сертифікації для господарств та виробленої продукції, а також систему фінансової підтримки господарств, які мають статус екологічних. Кількість екологічних господарств у Польщі зросла від 49 у 1991 році до 3760 у 2004 році [4, с. 153-155].

Вирішення еколого-економічних проблем використання ХЗЗР дозволить підтримувати екологічну безпеку та дотримуватися принципу трансформування зовнішніх екологічних негативних ефектів у внутрішні, тобто екологічні витрати, і таким чином уникнути перекладання екологічних витрат впродовж тривалого часу на плечі майбутніх поколінь, що було характерним для зазначеної сфери за радянських часів і призвело до наявності забруднених продуктами розпаду пестицидів ґрунтів та до великих обсягів накопичення непридатних та заборонених до використання ХЗЗР.

Література:

1. Ковальова, О. В. Формування системи регулювання розвитку еколого-спрямованого сільськогосподарського виробництва [Текст] / О. В. Ковальова // АгроІнКом. – 2008. - №3-4. – С. 53-58.

2. Економіка і організація аграрного сервісу [Текст] / За ред. П. О. Мосіюка. – К. : ІАЕ УААН, 2001. – 345 с.

3. Хижнякова, Н. О. Політика щодо поводження з хімічними засобами захисту рослин як складова екологічної політики регіону [Текст] / Н. О. Хижнякова // Економічні науки: зб. наук. праць. – Луцьк: Луцький національний технічний університет. –2010. – Вип. 7 (27). – Ч. 5. – С. 241-249. – (Серія «Регіональна економіка»).

4. Гуцаленко, О. О. Екологічне сільське господарство Польщі [Текст] / О. О. Гуцаленко // Економіка АПК. – 2008. - №3. – С. 153-155.