Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Мельник А.Є., Ганжа Т.І.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У статті розкрито поняття «основні засоби» та «відтворення основних фондів». Визначено основні форми відтворення основних засобів. З’ясовано основні показники забезпечення виробничими ресурсами, технічного стану та ефективності відтворення основних фондів.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання і формування ринкової економіки важливого значення набуває економічна оцінка і аналіз показників ефективності відтворення основних засобів. Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, – дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Правильне проведення відтворення основних фондів може призвести до ефективного їх використання та до зменшення витрат і тим самим до збільшення прибутку.

Стан та раціональне використання основних виробничих фондів є важливою умовою, фактором забезпечення нормальних умов процесу виробництва та підвищення його ефективності. Тому на підприємствах важливе значення має як систематичне оцінювання стану основних фондів, так і аналіз ефективності їх відтворення та використання.

Аналіз дослідження і публікацій. Дослідженню науково-методичних засад управління процесом відтворення основних засобів присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, таких, як: Андрійчук В., Бобров В., Бойчик І., Бондар О., Дорогунцов С., Федорищева А.,Захарін С., Кленін О., Никифоров А., Диба В., Савченко А., Серебрянський Д., Фурсов О. та інших. Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць та істотні досягнення в цій галузі знань, низка завдань теоретико-методичного забезпечення процесу відтворення основних фондів у підприємствах розроблена не досить повно, а тому вимагає уточнення і розвитку.

Мета роботи. Розкрити сутність понять «основні засоби» та «відтворення основних фондів». З з’ясувати, які існують форми відтворення та визначити основні показники технічного стану та ефективності відтворення основних фондів.

Виклад основного матеріалу. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці [1].

Основні фонди – це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворенням амортизаційного фонду.

Суть основних фондів можна охарактеризувати таким чином:

- вони матеріально втілені в засоби праці;

- їхня вартість частинами переноситься на виготовлену продукцію;

- вони зберігають свою натурально-речову форму довготривалий період у міру їхнього зносу;

- вони відтворюються за рахунок амортизаційних відрахувань по закінченню строку служби.

Основні фонди неоднорідні і різняться між собою натурально-речовим складом, термінами служби, призначенням і роллю у виробництві.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.

Відтворення фондів - це безперервне їх відновлення, яке забезпечує постійне повторення процесу виробництва.

В економічній літературі виділяють таких три форми їх відтворення:

· підтримання основних засобів у придатному для експлуатації стані без зміни їх первісної корисності:

· реновація основних засобів, тобто заміна фізично і морально зношених основних засобів новими нерідко з кращими технічними характеристиками;

· розширене відтворення основних засобів на існуючій та новій технічній основі (здійснення модернізації , переоснащення виробництва).

У ході відтворення фондів відновлюються і розвиваються їхні складові елементи як за натуральною формою, так і за вартістю, змінюється структура фондів і одночасно відбувається відновлення та їх розвиток.

Чим більша питома вага активної частини основних фондів, тим прогресивніша їх структура. Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок:

· оновлення та модернізації устаткування;

· механізації та автоматизації виробництва;

· правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств;

· ліквідації невикористовуваного або маловикористовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

Джерелами простого і розширеного відтворення основних засобів можуть бути власні, позичкові, залучені кошти, цільові надходження, благодійні внески.

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації, перш за все активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання знарядь праці [6].

Для покращення ефективності відтворення основних фондів на підприємстві з’ясовують інтенсифікацію відтворення основних фондів, лізинг і розширене відтворення основних фондів шляхом їх технічного перерозподілу, реконструкції і нового будівництва із залучення інвестиційних коштів, покращення амортизаційної політики [3].

У світовій практиці вирішальна роль здійснення процесу оновлення устаткування належить амортизаційним відрахуванням. Це пояснюється перевагою амортизаційних відрахувань у порівнянні з іншими джерелами інвестицій: при будь-якому фінансовому стані підприємства амортизаційні відрахування мають місце і завжди залишаються у його розпорядженні [4].

Амортизаційна політика, що проводиться сьогодні в Україні є недосконалою, про що свідчить наявність тенденції до збільшення ступеня зносу основних засобів. Ця проблема пояснюється невирішеністю ряду питань: недостатністю методичного забезпечення, відсутністю практичних напрацювань в Україні, що не дозволяє амортизаційній політики виконувати свої функції.

Висновки. В Україні питання оновлення основних фондів не втрачає своєї актуальності тому, що воно сприяє вирішенню основних питань щодо підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності.

До основних виробничих фондів належать ті матеріальні цінності, які неодноразово беруть участь у процесі виробництва, зберігають свою натуральну форму довгий час, а свою вартість переносять на продукт частинами в міру зносу в вигляді амортизаційних відрахувань. Основними показниками, які були розглянуті в даній роботі для оцінки технічного стану та ефективності відтворення основних фондів є коефіцієнт вибуття основних фондів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт зростання основних фондів.

Державна амортизаційна політика має бути ліберальнішою, враховувати напрацьовані світовою практикою механізми нарахування й використання прискореної амортизації, надавати підприємству самостійність у виборі методів і періодів нарахування амортизації. Водночас необхідно посилити роль прибутку як джерела фінансування у відтворені основних фондів.

Необхідні зміни амортизаційної політики в Україні, спрямовані на сприяння формуванню джерел фінансування відтворення основних засобів підприємств.

Література:

1. Винокуров Д. Основні фонди, що не „прожили” 365 днів: ДПАУ виправляє власні помилки // Податки та бухгалтерський облік. – 2008.- №20. – С. 22-27.

2. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91// Відомості Верховної Ради України – 1991. – № 47.

3. Марченко С. О., Шемет Л. Г. Роль інвестицій у вітворенні основних фондів // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №2. – С. 156-161.

4. Погоріла І.І. Амортизаційна політика та її вплив на відтворення основних фондів підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №8. – С. 17-19.

5. Романенко М. А. Ефективність використання основних виробничих фондів та розробка пропозицій щодо її поліпшення // Держава і регіони. – 2007.- №3.- С. 318-321.