Экономические науки/15. Макроекономіка

Антипенко Д.В., Крикун Н.О.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури,Україна

Вплив інноваційної складової на загальноекономічний розвиток країни

 

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств залежить, в першу чергу, від інтенсивності впровадження інноваційних розробок. Аналіз інформативної бази, поданої у вигляді статистичної інформації дає змогу зробити висновок про те, що в Україні серед зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності близько 8,5 тисяч великих і середніх, а також понад 35 тисяч малих підприємств, однак  кількість  ліцензійних договорів лише 365 одиниць. Це свідчить про те, що технічний рівень переважної більшості нашої продукції не відповідає вимогам сучасного ринку [4].

Багато дослідників вивчають питання інноваційного розвитку та його впливу на розвиток економіки країни. Аналіз праць вітчизняних вчених, які досліджують вплив інноваційної складової на економічний стан країни, дає змогу зробити висновок про те, що: інновація - це використання нових ідей, товарів, послуг, матеріалів, технологій або ділової практики промисловістю, негайно після їх відкриття або винаходу з метою зміни або поліпшення продукції, що випускається, способу її виробництва або розподілу [2].

Первинний сильний поштовх до економічного підйому виникає внаслідок впровадження у виробництво інноваційних технологій різної направленості. Це довели такі вчені як А. Корений, Н. Мова, Н. Новицький, В. Соловйов, В. Хаустов, які досліджували різні питання інноваційного розвитку держави. Однак, без уваги залишились питання залежності розвитку економіки країни від рівня інноваційності виробництва [3].

Зазначимо, що протягом усього періоду розвитку України як самостійної держави суспільство освідомило роль та значення інноваційної складової для забезпечення соціально-економічного зростання. Однак, аналіз статистичних даних за період з 1992-2008 рр. свідчить про наявність негативної тенденції до скорочення реальних обсягів фінансування науково- технологічної сфери. Зокрема, у 2007-2008 рр. загальний обсяг фінансування наукових і науково-технічних робіт у діючих цінах порівняно з  попередніми періодами зростає на 19 і 30% відповідно (рис.1).

Рис. 1. Наукомісткість ВВП України за 1995 – 2008рр., %.

 

Судячи з вищенаведених даних можна зробити висновок про те, що зниження наукомісткості ВВП призвело до зниження рівня обсягів впровадження інновацій на підприємствах. Наглядне зображення рівня впровадження інновацій на промислових підприємствах за період 2000-2009рр. наведено на рис. 2. Інформативний аналіз дає змогу підвести підсумок щодо тенденцій розвитку інноваційної сфери. Судячи з графіку (рис. 2) можна спостерігати, що питома вага реалізованої інноваційної продукції у промисловому обсязі планомірно зростала до 2002 р., після чого спостерігаємо падіння з 7% у 2002р. до 5,6% у 2003р. Питома вага підприємств, що впроваджують інноваційні процеси, тримається на стабільному рівні, але простежується також незначне падіння з 14,8% у 2000р. до 10,7% у 2009р. [5].

Рис. 2. Впровадження інновацій на промислових підприємствах

 

Також важливим елементом для аналізу є виробництво нових видів продукції. Цей показник характеризує інноваційний процес та бажання  виробників до впровадження інновацій на підприємствах. В 2002 р. відбулось зменшення  рівня впровадження інновацій  з 7% до 4,8%, що суттєвим чином вплинуло на загальноекономічний розвиток країни. Різке падіння рівня інноваційного оснащення виробництва створило негативну хвилю розвитку економіки. Проведення ототожнення з теорією «довгих хвиль»                  М.Д. Кондратьєва дає змогу припустити, що на загальноекономічний розвиток країни впливає рівень інноваційного оснащення виробництва. Розвиток економіки за твердженням даної теорії обумовлений циклічними коливаннями хвиль (рис.3) [5].

Данні цикли характеризують економіку від стану піднесення до застою. Але з кожним циклом економіка виходить на новий рівень піднесення, який зазвичай більшй ніж у попередньому періоді. На прикладі «теорії довгих хвиль» М.Кондратьев розглядає найважливіші межі структурної кризи.

38D1803A-5168-4E47-9FBD-7A8666B48B25_mw800_mh600_s

Рис. 3. Циклічність розвитку економіки за «теорією довгих хвиль»

 

Структурна криза це закономірний наслідок конфлікту, що періодично загострюється внаслідок використання застаріваючої виробничої структури.

Тому велике значення для розвитку інноваційної сфери має вивчення теорії циклічності хвиль Кондратьєва.

«Довгі хвилі» Кондратьева, які прогнозують розвиток економіки як циклічний, в середньому відбуваються раз в 50 років з можливим відхиленням в 10 років (від 40 до 60 років). Цикли складаються з періодів, що чергуються, відносно високих і відносно низьких темпів економічного зростання. Цикли Кондратьева у загальному сенсі всього лише наслідок реакції системи на зовнішнє середовище, що склалося [1].

За результатом проведеного аналізу можна стверджувати, що для подальшого розвитку необхідне введення інновацій та підвищення рівня інноваційності виробництва, обумовлене існуючим на даному етапі розвитку України занепадом. Пов’язуючи дані графіку з циклічним розвитком економіки М.Д. Кондратьева можна стверджувати, що для необхідного «економічного старту» таке інноваційне переоснащення буде вагомою перспективою на загальному фоні країн. Отже, проведене дослідження свідчить про те, що циклічність розвитку економіки обумовлена рівнем інноваційності виробництва, покращення стану якого сприятиме виходу України на новий рівень економічних можливостей. 

Література.

1.                 Кондратьєв М.Д. Теорія довгих хвиль [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.tnpu.edu.ua/kurs/301/164.htm.

2.                 Національна доповідь Академії наук України за загальною редакцією В.М. Гейця, А.І. Даниленка, М.Г. Жулиньського, Е.М. Лібанової, О.С.Онищенка [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09nandop.pdf.

3.                 Андрощук Г.А. Основные принципы государственной политики в инновационной сфере / Г.А. Андрощук // Проблемы формирования и реализации региональной научно-технической политики в Украине: сб. статей.- Симферополь, 1997. - с.19-25.

4.                 Мова Н. Инновационная деятельность в Украине и направления ее развития / Н. Мова, В. Хаустов // Экономика Украины. - №6, 2001 - с.29-33.

5.                 Державний комітет статистики України [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.