Анотація. У статті зосереджено
увагу на особливостях проведення грошово-кредитної політики Національним банком
на сучасному етапі, а також проблемах розвитку грошово-кредитної політики та
шляхах їх усунення.
Ключові поняття. Грошово-кредитна політика, стратегія грошово-кредитної
політики, Національний банк України.
Сучасний
етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до економічної політики держави, які полягають
у необхідності зміщення
акцентів із
зовнішньої орієнтації економіки на
активізацію та стимулювання розвитку
внутрішнього ринку, а також подолання наслідків впливу світової економічної
кризи на її економіку. Для цього
грошово-кредитна політика Національного банку України, як складова частина
економічної політики країни, має забезпечити відповідне монетарне підґрунтя для
стабільного соціально-економічного розвитку - забезпечення стабільності
національної грошової одиниці, сприяння відновленню економіки та стійкості
банківської системи.
Особливості
проведення грошово – кредитної досліджують такі українські вчені, як В.І.Міщенко,
О.В.Бурлачков, О.В Дзюблюк, С.О.Коновалова,
Н.С.Островська, О.Некіпєлов,
О.В.Філатова,С.І. Румянцева, Д.М Полозенко, К.А. Раєвський .
Окремі аспекти грошово – кредитного регулювання розглядаються в працях А.
Гальчинського, В.Гейця, В.Литвицького О.Гриценко, В.Геєцем, Б.Кваснюком,
В.Лисицьким, І.Лукіновим, В.Черняком, О.Шаровим.
Постановка завдання. Грошово-кредитна
політика в Україні в різні періоди розвитку її економіки здійснювалась
адекватно до тих процесів, які відбувалися в сфері макроекономіки, фіскальної
і структурної політики. Вона сприяла економічному зростанню, зупиненню
галопуючої інфляції, а також спрямовувалася на забезпечення стабільності
національної валюти [1].
У 2009 році
грошово-кредитна політика здійснювалася у складних умовах економічної та
фінансової кризи і спрямовувалась на якнайшвидше подолання її наслідків. Значне
зниження зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію, згортання іноземних
інвестицій, ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних
для реформування економіки, викликало падіння виробництва, експорту, зменшення
всіх видів доходів, особливо валютних, обумовило труднощі з наповненням
бюджету, перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Це на
початку року спровокувало девальваційні процеси, ажіотажні настрої у населення
щодо купівлі валюти та вилучення коштів з банківської системи, що відобразилося
на її ослабленні, зменшенні кредитування економіки, скороченні золотовалютних
резервів Національного банку. Падіння ВВП становило у І кварталі 2009 р. 20,3%,
у ІІ кварталі – 18%, промислове виробництво за сім місяців скоротилося на
30,4%, експорт зменшився на 48,5%. Чистий притік зовнішніх інвестицій до
України за сім місяців скоротився у 2,9 рази. Перевищення бюджетних видатків
над отриманими доходами за перше півріччя зросло до 9,6 млрд. гривень. Інфляція
залишається на високому рівні – за сім місяців індекс споживчих цін зріс на
8,5%.
Тривалий час уряд проводив
соціально орієнтовану бюджетну політику, спрямовану на нарощення доходів
населення темпами, що не відповідають темпам росту економіки і продуктивності
праці. Така політика була чинником зростання інфляційних процесів, спричинених
стимулюванням попиту населення в умовах відсутності належної вітчизняної
товарної пропозиції. Заходи грошово-кредитної політики з початку року
спрямовувалися на стримування значних коливань валютного курсу та збалансування
валютного ринку, забезпечення економіки платіжними засобами, стимулювання
відновлення процесів кредитування, а також запровадження пруденційних заходів
щодо підвищення надійності функціонування банківської системи [7].
Макроекономічні умови здійснення
грошово-кредитної політики на 2010 рік зазнали значного впливу загальносвітових
тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. Однак методологія
розробки і реалізації грошово-кредитної політики, яка використовувалась у
попередній період, не відповідає новим реаліям. Це пов’язано із тим , що економічна та монетарна ситуація
в Україні упродовж першого півріччя 2010 року зазнала позитивних змін, що
економіка України наразі вийшла з гострої фази економічної та фінансової кризи
і перейшла до етапу посткризового відновлення, зараз в Україні продовжує діяти
різноплановий монетарний устрій (визначається декілька цілей проведення
грошово-кредитної політики, які пов'язані з рівнем обмінного курсу, рівнем
інфляції, обсягами окремих монетарних агрегатів).
Тому дослідження цієї теми в
сучасних умовах економіки, особливо в період економічної кризи, є досить
актуальним і потребує здійснення глибоких досліджень в даному напрямі.
Національний банк України, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку
на сучасному етапі, проводить гнучку та виважену грошово-кредитну політику,
спрямовану, з одного боку, на нівелювання інфляційного та девальваційного тиску,
а з іншого – на підтримку ліквідності банківської системи на рівні, достатньому
для виконання нею своїх функцій, насамперед кредитних [6].
Однак, основною функцією
Національного Банку України відповідно
до Конституції України є проведення грошово-кредитної політики та забезпечення
стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого
економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів
населення [3].
Значний вплив на здійснення грошово – кредитної політики в Україні стало
започаткування в липні 2010 року програми “Стенд-бай”, яка підтримується
Міжнародним валютним фондом. Згідно даної програми основною метою
грошово-кредитної політики стало
утримання рівня базової інфляції в межах однозначних чисел у 2010 році та
зниження загального індексу споживчих цін до рівня не вище ніж 5% у
середньостроковій перспективі, а також забезпечення стабільності національної
грошової одиниці [4].
Аналіз основних макроекономічних показників засвідчив, що серед головних
позитивних змін у сфері грошово-кредитного регулювання, що стали можливими
завдяки здійсненню зваженої грошово-кредитної політики, можна виділити такі:
а) зменшення спекулятивного попиту на іноземну
валюту і стабілізації обмінного курсу гривні – протягом 2009 р. офіційний курс
гривні знизився щодо долара США лише на 3,7 % (у 2008р. - 52,5%),щодо євро та російського
рубля - 5,5% та 0,7% відповідно.
б)зниження інфляційного тиску на споживчому
ринку – у розрахунку до відповідного місяця
попереднього року індекс споживчих цін (ІСЦ) у вересні 2010 року становив 110,5% (порівняно з 115,0% у вересні
та 112,3% у грудні 2009 року) та був у межах значення Урядового прогнозу щодо
споживчої інфляції (113,1%);
в) покращення показників функціонування
банківської системи – зріс
регулятивний капітал банків (на 10,8%), знижено рівень збитків
банків (до10,0 млрд. грн.
порівняно з 20,9 млрд. грн. за аналогічний період 2009 року);
г) прискорення темпів зростання обсягів коштів
на рахунках в банках.
Протягом поточного року фіксується
стабільне зростання
обсягів депозитів у банківській системі, темпи яких у ІІІ кварталі (8,0%) були вищі за темпи у І та ІІ кварталах
(3,1% та 7,7% відповідно). Крім того, слід зазначити, що за станом на 1 жовтня
2010 року кошти населення вперше перевищили
рівень, який був до початку
економічної та фінансової кризи;
д) зниження вартості коштів – вартість кредитів у національній валюті на термін понад 31 день (без урахування
кредитів овердрафт) знизилася з 18,0% у грудні 2009 року до 16,4% у вересні 2010 року;
ж) певна активізація процесів
кредитування – у ІІІ кварталі 2010 року
тенденція до збільшення загального
обсягу кредитних вкладень набула чітких рис. Помісячне збільшення кредитних
вкладень фіксувалося протягом усього ІІІ кварталу і в цілому становило 3,4% (порівняно зі зменшенням на 2,9%
у І кварталі та незначним збільшенням на 0,1% у ІІ кварталі).
Не дивлячись на позитивну динаміку, перспективними завдання грошово –
кредитної політики на 2011 рік залишається здійснення таких заходів:
- забезпечення проведення Національним банком України грошово-кредитної
політики з метою стабільності національної грошової одиниці;
- сприяння подальшому стримуванню інфляції через запобігання формуванню
монетарних ризиків цінової стабільності, а саме – недопущенні розбалансування
ситуації на грошово-кредитному ринку в умовах профіциту ліквідності;
- стимулювання кредитної активності банків, забезпечення внутрішньої та
зовнішньої стабільності грошової одиниці, а також пом’якшення умов для підвищення
кредитної активності банків;
- удосконалення системи валютного регулювання, яке
повинно здійснюватися в напрямі поступового послаблення керованості валютного
ринку та його подальшої лібералізації забезпечення більшої гнучкості обмінного
курсу, можливого розширення діапазону його середньорічних значень із подальшою
відмовою від встановлення такого діапазону;
- створювати
умови для розвитку інструментів
хеджування валютних ризиків, забезпечити прогнозовану динаміку обмінного курсу
залежно від стану платіжного балансу;
- посилення
роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та
протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для упередження
валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних із
здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті.
Отже, грошово-кредитна політика є не просто складовою загальноекономічної
політики, а її ключовим елементом з огляду на результативність і ефективний
вплив на економіку.
Побудова майбутньої стратегії грошово-кредитної
політики України повинна базуватися на адекватній оцінці стану економіки, її
об'єктивних тенденцій, ступенях розвитку банківської системи, фондового ринку,
розвинутості її інструментів, характеру взаємозв'язків макроекономічних і
монетарних параметрів тощо.
Список використаних джерел
1) Бурлачков В. Особливості сучасних економічних процесів і
грошово-кредитна політика / В. Бурлачков // Економіка України. –
2010. – №4. – С, 16-21
2) Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до
ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. –
2009. – №7. – с.56-59.
3) Коновалова С.
О. Специфіка кредитно-грошової
політики в умовах світової фінансової кризи / С. О. Коновалова // Інвестиції:
практика та досвід. – 2009. – №8. – С. 47-48
4) Лютий І.О. Грошово-кредитна
політика в умовах перехідної економіки. Монографія – К.: АТІКА – 2008. – 325с.
5) Любський М. Трансмісійний
механізм грошово-кредитної політики: сутність і роль у сучасній економіці / М.
Любський // Економіка України. – 2009. – №2. – С. 79-85
6) Островська Н. С. Аналіз практики застосування інструментів
грошово-кредитної політики / Н. С. Островська // Науковий вісник БДФА.
Економічні науки : зб. наук. праць / Міністерство фінансів України, Буковинська
державна фінансова академія; гол. ред. В.В. Прядко. – Чернівці :
Технодрук, 2008. – Вип. 3. Ч. ІІ. – С. 192-199
7) Полозенко Д.М., Раєвський К.А. Основні засади
грошово-кредитної політики на 2010 рік// Вісник НБУ.-2009.-№10.С.3-6.
8)Румянцева С.І. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік //
Цінні папери України.-2009.-№43(585).-С.24-25.
9) Основні засади грошово-кредитної
політики на 2010 рік. - [Електронни ресурс]–Режим доступу : www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/114.htm