Чабанюк О.М., к.е.н., доц., Залуцька У.М.

Львівська комерційна академія, м. Львів

 

Єдиний соціальний внесок: переваги та порядок обчислення

 

З 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок, ЄСВ). Це означає, що замість звичної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування платіж буде один - до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ). Введення єдиного соціального внеску полегшує подання звітності до фондів – всі ці відрахування зводяться в один, єдиний соціальний внесок, який сплачується одною сумою. Взамін звітування в 4 різні інстанції відбувається сплата і звітування лише до Пенсійного фонду – адже саме Пенсійний фонд буде адмініструвати цей внесок.

Податкове законодавство не регулюватиме порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, оскільки він не входить до системи оподаткування.

Базовим законодавчим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян в Україні є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, який з 01.01.2011року вступив в силу. Слід звернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему соціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечить даному закону.

Отже, усі роботодавці повинні нараховувати ЄСВ на зарплату найманих працівників. При віднесені тієї чи іншої виплати до зарплати з метою нарахування ЄСВ слід керуватись Законом Про оплату праці, при цьому не враховуються вимоги Інструкції зі статистики зарплати. Крім того, не передбачається  прив’язки до обкладення зарплатних виплат податком із доходів. Єдиний соціальний внесок – це єдиний платіж до Пенсійного фонду, який міститиме в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування.

Єдиний соціальний внесок буде сплачуватись саме на рахунки Пенсійного фонду. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування. Єдиний внесок включає в себе: страховий внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності; загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Суб’єктами страхування виступають: застрахована особа, страхувальник, страховик (фонди). 1. Застрахована особа. В обов'язковому порядку: особи, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності; особи, які працюють на виборних посадах, в органах державної влади; члени колективних сільськогосподарських підприємств; особи, які самі забезпечують себе роботою (при загальні системі оподаткування). На добровільних засадах: особи, які самі забезпечують себе роботою(при спрощеній системі оподаткування); особи, які працюють за межами України. 2. Страхувальник: роботодавець; особа, яка страхується добровільно. Роботодавець: власник або уповноважений ним орган: фізична особа, яка використовує найману працю: власники розташованих на території України підприємств, установ, філій. представництв(іноземці), які використовують найману робочу силу на території України. 3. Страховик фонди.

Зауважимо, що спрощення порядку сплати соцвнесків дозволило знизити загальну ставку в частині нарахувань тільки на 0,1 процентний пункт. Щодо внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ не змінився.

Отже, нарахування ЄСВ:  для роботодавців розмір цього соціального внеску буде коливатись в залежності від діяльності, і визначатись так званими класами ризику. І цих класів ні багато, ні мало, а цілих 67. Перший, найменший клас ризику, має відрахування в сумі 36,76%, останній, найбільший – 49,7%. Якщо ви проводите діяльність за декількома напрямками, то визначатись клас професійного ризику буде за основним видом економічної діяльності; для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощеній встановлена однакова ставка внеску, що дорівнюватиме 34,7% бази оподаткування.

Утримання ЄСВ із заробітної плати працівників: для працівників, які працюють на підприємствах, у фізичних – підприємцях або  у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка ЄСВ у розмірі 3,6%; державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.

База для обчислення внесків:

1.     Для підприємців на загальній системі оподаткування – сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суму доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

2.     Для підприємців на спрощеній системі оподаткування – сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

3. Для роботодавців – на суму нарахованої заробітної плати найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці, та суму винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором.

Сплата внесків: роботодавці повинні сплачувати ЄСВ під час кожної виплати заробітної плати; не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, якщо виплата не була здійснена. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб. Мінімальний страховий внесок визначається розрахунком як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

Облік розрахунків за ЄСВ ведеться на субрахунку 651 “За пенсійним забезпеченням”. За кредитом рахунку відображається нарахування зобов’язань за ЄСВ, за дебетом – погашення поточних зобов’язань. Сальдо кредитове показує суму нарахованих і непогашених зобов’язань на певну дату, відображається в IV розділі пасиву балансу, рядок 570.

Таким чином, після впровадження закону істотно зменшиться як адміністративна, так і фінансове навантаження на роботодавців, пов'язана зі сплатою страхових внесків, значно скоротиться кількість перевірок. Єдина база платників внеску дасть можливість швидше виявляти порушників, тих, хто платить внески не до всіх фондів або не в повному обсязі. Зростання надходжень до соціальних фондів дасть можливість збільшувати розміри страхових виплат, ввести в майбутньому, з використанням єдиної системи збору внесків, другий рівень обов'язкового пенсійного страхування (накопичувальні рахунки) та обов'язкове медичне страхування.

Список використаних джерел:

1.           Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14.01.1998 року № 16/98-ВР.

2.           Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI.

3.           Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV.

4.           Строїч С. Один за чотирьох: готуймося платити єдиний соціальний внесок / С. Строїч // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – № 82— С. 2 – 8.