Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗУМОВОГО ПРОЦЕСУ

У широкому значенні під операцією розуміють елемент функціонування якої-небудь активної системи. Для розумового процесу такими елементами будуть аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, порівняння, узагальнення, класифікація, підведення під поняття вичленування, виведення наслідків та ін.

Володіти операцією аналізу - означає вміти розбивати матеріал на складові компоненти так, щоб явно проглядалася його структура. Правила аналізу об'єкта, який вивчається, мають такі етапи: виділення частин цілого, виявлення істотних взаємозв'язків між окремими компонентами, усвідомлення принципів організації цілого.

Перший етап аналізу особливої складності не становить. Проте й на цьому етапі трапляються ускладнення й ситуації нерозуміння з вибором підстави для розчленування. Дуже важливим моментом аналітичної діяльності є чітке усвідомлення мети аналізу. На жаль, нечасто учні, отримавши від викладача завдання проаналізувати що-небудь, ясно собі уявляють мету своєї роботи. Наприклад, вказівки на зразок "проаналізуйте таку-то історичну подію" потребують пояснення, яка кінцева мета аналізу, адже аналізувати історичну подію можна з погляду розстановки класових сил, її значення для внутрішнього політичного життя країни й міжнародної обстановки. Отже, недостатньо усвідомлена мета аналізу може бути причиною нерозуміння самого процесу аналізу та його результату. Причиною нерозуміння може стати також неправильно вибраний вихідний кут зору аналізу.

Мікроструктура операції синтезу складається з таких етапів: визначення мети синтезу; виявлення істотних ознак (властивостей, компонентів, частин), які підлягають синтезуванню; виявлення зв'язків, на основі яких можливий синтез, між компонентами, що синтезуються; отримання підсумкового результату (висновку, правила, підсумку, формули, закону тощо). Нерозуміння в ході синтетичної діяльності може виникати на будь-якому із зазначених етапів. Причому основні труднощі викликає виявлення зв'язків, на основі яких здійснюється синтез. Річ у тому, що не будь-який зв'язок, хай навіть істотний, може братися за основу для синтезування. Наприклад, на основі понятійних зв'язків неможливо отримати узагальненого уявлення про принципи будови й роботи якої-небудь машини або приладу. Для такого синтезу доречні лише функціонально-конструкційні зв'язки.

Основні етапи логічної операції узагальнення є вичленування істотних ознак у предметах, знаходження в них спільних ознак, об'єднання предметів за цими ознаками, отримання висновків. Узагальнення, таким чином, являє собою перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального, перехід від видового до родового поняття. Існує декілька видів узагальнення: понятійне (підводить учня до розкриття нового загального поняття або даного предмета під загальне поняття); змістовне (полягає в розкритті певної закономірності, необхідного взаємозв'язку особливих і поодиноких явищ зі спільною основою певного цілого, тобто зведення різноманітних явищ до їх єдиної основи); індуктивне (здійснюється на основі зіставлення ознак окремих предметів з виходом на загальну закономірність); дедуктивне (закономірності одного загального явища за використання дедукції переноситься на групу інших, більш конкретних). Основні труднощі в реалізації узагальнення зустрічаються в учнів під час формулювання висновку.

Суть операції порівняння полягає у виявленні подібності й відмінності. Проте повноцінним можна вважати лише таке порівняння, яке враховує не тільки подібність і відмінність в об'єктах, які порівнюються, але дозволяє також пояснити причини подібності або відмінності. Центральна й найбільш важка мікрооперація порівняння - виділення підстав для порівняння. Саме спроможністю виділяти ці підстави й визначається вміння порівнювати. Підстава для порівняння - ознака, за якою передбачається порівнювати. Головна вимога до підстави - зіставлюваність об'єктів за даною ознакою. Непослідовність і некорисність порівняння має місце в разі підміни підстави в ході цієї операції. Проте зазнаючи найбільших труднощів у процесі виділення підстави для порівняння, учні допускають подібну помилку дуже часто, що викликає нерозуміння всього процесу й самої суті порівняння. У процесі операції порівняння неминуче виникають питання на зразок: "Які висновки можна зробити на основі виявлення подібності (різниці)?", "Чим можна пояснити ці відмінності (подібності) між явищами?” та ін., саме вони можуть стати джерелами нерозуміння.

Невід`ємні супутники всіх розглянутих вище логічних операцій є дві протилежні за суттю операції: абстрагування й конкретизація. Якщо абстрагування являє собою перехід від окремих, конкретних випадків до абстрактного, то конкретизація - це сходження від абстрактного до конкретного. Труднощі абстрагування, а відповідно джерела нерозуміння, пов'язані саме з процесом уявного відвернення від яких-небудь сторін, зв'язків, властивостей, відношень предмета або явища. Причому більш за все проти розуміння "працює" глибина абстрагування (тобто ступінь віддалення від конкретно-почуттєвих об'єктів). Конкретизація як логічна операція більш проста у своєму здійснені, але, як відзначають деякі дослідники, найбільше помилок у процесі розуміння навчального матеріалу з'являється в результаті неправильної конкретизації узагальнених понять.