СЕЛЬСКОЕ  ХОЗЯЙСТВО/5.Растениеводство, селекция и семеноводство.

Кордонець О. В., Камінський О.М.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Інтрогресивна гібридизація дуба у Вінницькому лісгоспі

Ліс — наше багатство і наш зелений друг. Велике і різноманітне його значення в житті людей: він служить джерелом отримання деревини, поліпшує клімат, зберігає водний режим річок, захищає поля від засух, пилових бур і суховіїв, оберігає ґрунт від водної і вітрової ерозії, очищає повітря. Немає таких галузей народного господарства, які б не використовували деревну сировину, будматеріали, паливо. Ліс увійшов до побуту, господарство і культуру народу. Розведення лісів, їх вирощування, правильне використання і своєчасне відновлення є одним з найбільш важливих господарських та виробничих завдань. Основними завданнями лісового господарства є раціональне використання лісів з метою повного задоволення потреб країни в деревині і іншій продукції, збереження і посилення захисних властивостей лісів, підвищення їх продуктивності, забезпечення охорони, відтворення і розведення лісів на основі наукових досягнень і передового досвіду.

Основною породою, яка створює ліс в існуючих і штучно-розведених лісах є дуб. Високі якості дубової деревини, її здатність витримувати великі механічні навантаження, виняткова міцність, довговічність, а також красива текстура деревини роблять дуб незамінною породою в промисловості, господарстві і будівництві. Дубова деревина щільна, важка, пружна, надзвичайно міцна на повітрі, у землі і під водою, помірно розтріскується і жолобиться, легко колеться, стійка проти загнивання і домового гриба.

Дубова деревина широко застосовується при виготовленні різних відповідальних конструкцій і споруд, особливо в суднобудуванні, машинобудуванні, шахтних і гідротехнічних споруд, а також в меблевому, столярному, обозному, бондарському і паркетному виробництві, для виробництва клепки, виготовлення ободів, шпиць, полозків, фанери, токарних і різб'ярських виробів. Деревина дуба без особливого запаху, з неї виготовляють бочки під коньяк, вино, пиво, спирт, оцет, олію. Дуб дає прекрасне паливо.

Дуб не лише деревинна, а й танідоносна, лікарська, фітонцидна, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. У науковій і народній медицині використовують кору дуба (див.додаток). Дубова кора і деревина дуба є джерелом для одержання одного з найкращих дубителів при виробництві високоякісної шкіри.

Дуб звичайний і скельний використовують у зеленому будівництві як декоративні рослини, при створенні приміських гаїв, алей, куртин, насаджень у лісопарках. Відомі такі декоративні форми дуба звичайного: з пірамідальною кроною і форма, у якої листя обпадає на 15 – 20 днів пізніше, ніж у звичайного. Дуб скельний з декоративними темно – зеленими, шкірястими листками, схожими на вічнозелені, має декоративні форми: плакучу, пурпуроволисту (червоні навесні, зелені – влітку), особливо декоративна мушмулолиста форма[1].

Дуб звичайний рекомендується як головна порода в лісомеліоративних насадженнях, в полезахисних лісосмугах, в протиерозійних насадженнях по ярах, на змитих ґрунтах. Його можна висаджувати вздовж зрошувальних каналів, оскільки його коренева система не дренує стінок каналів і не руйнує їх .Біологічною особливістю дуба, що має важливе значення для його розведення, є слабка морозостійкість і недостатня посухостійкість. Одними із найбільш цінних видів лісових дерев є дуб звичайний та дуб скельний[1].

Метою дослідження є опрацювання перспективних способів і техніки селекції деревних порід для створення високопродуктивних порід дуба. Об’єктом нашого дослідження є місцеві популяції дуба звичайного та дуба скельного в лісах Вінниччини. Предметом дослідження є вивчення методів селекції лісових культур.

В практиці лісової селекції використовується природна мінливість видів лісових дерев: морфологічні ознаки стовбура, крони, тривалість вегетації, стійкість до несприятливих умов, хвороб і шкідників[2].

В результаті виявилося, що серед гібридних дерев знаходиться 4 % таких, які перевищують діаметр контрольного дерева в 1.5–2,0 рази, 21% дерев перевищують контроль на 25–49 % та 30 % дерев всього о на 5–25 %. Загальна кількість дерев гібридного походження, які є товстішими середнього дерева дуба звичайного, становить у досліджених насадженнях в середньому 64 %.

Діаметр стовбурів найбільш товстих дерев гібридного походження на висоті грудей переважає найтовстіші дерева дуба звичайного на 2–8 см, а в середньому – на 4,6 см. Це ще раз підтверджує висновки про те, що в гібридних популяціях значно збільшується мінливість дерев і розмах або амплітуда варіювання їх розмірів, що створює надзвичайно великі можливості для відбору дерев кращих форм з позитивними значеннями важливих господарських показників. Це має надзвичайно велике значення для селекційної практики.

Використання кращих дерев природних гібридів в дає можливість створювати насадження, що будуть на 1–2 класи бонітету більш продуктивними, порівняно з місцевими .

Популяційна структура порід дуба в лісах Вінниччини за якісними ознаками та кількісними показниками відповідає розподілу генотипів за формулою Гарді–Вайнберга[4].

Інтрогресивну гібридизацію дуба при схрещуванні дуба звичайного і дуба скельного в умовах Вінницького лісництва доцільно проводити з використанням ефективних супутніх методів селекції і добору генотипів за оцінкою основних фенотипно виражених ознак.

Міжвидова гібридизація дуба звичайного і дуба скельного є одним з головних методів підвищення його продуктивності та поліпшення господарської якості деревини[3].

Література

1. Білоус В.І. Лісова селекція. – Умань.: 2003. – 534 с.

2. Генсирук С.А. Ліси України. – К.: Наукова думка, 1992. – 408 с.

3. Райт Д.В. Введение в лесную генетику. Пер.с англ. – М.:Лесная. промышленность,1978.– 470 с.

4. Ромедер Э. Генетика и селекция лесных пород./Э. Ромедер, Г. Шенбах. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 267 с.