БИОЛОгические науки/ 10.Генетика и цитологиия

Пакула М.Г. , Камінський О.М.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Групи крові системи АВ0 і хвороби

органів дихання людини

 Хвороби органів дихання  людини, у першу чергу туберкульоз, хронічний бронхіт, поряд із серцево-судинними захворюваннями й пухлинами є лихом для людства. Частота виникнення і характер перебігу хвороб людини в багатьох випадках залежить від індивідуальних конституційних особливостей. В той же час в літературі є вказівки на зв’язок деяких захворювань з групами крові.

На підставі численних спостережень відзначено перевагу серед хворих туберкульозом легенів осіб з 0 (I) групою крові. Інші дослідники серед  пацієнтів хворих туберкульозом, навпаки, виявили найбільш рідкісну частоту даної групи крові. Окремі дослідники прийшли до висновку, що частота 0 (I) ізоантигена сприяє малосимптомному перебігу хвороби й корелює з низькою чутливістю до туберкуліну, вірогідно меншу частоту деструктивних змін у хворих туберкульозом легенів та найважчий перебіг і несприятливий наслідок  туберкульозного процесу кровохаркання й хронічний  ларингіту[2].

Крім того, генетичний маркер 0 (I) зустрічається в бацилярних значно частіше ніж в абацилярних хворих.

У той же час діагностувано достовірну перевагу групи крові А(II) у хворих туберкульозом у порівнянні зі здоровими особами. Існує і протилежне  твердження, що у хворих туберкульозом легенів ізоантиген А (II) зустрічається вірогідно рідше ніж у здорових осіб.У вперше виявлених хворих із групою крові А (II) в основному проявляються «малі» форми й рідше всього діагностуються кавернозні й фіброзно-кавернозні форми туберкульозу легенів.

На підставі отриманих результатів дослідники вважають, що наявність даного антигену призводить до несприятливого перебігу хвороби.

Ряд дослідників не відзначили відмінностей у частоті зустрічальності антигенів 0 (I) і А (II) у хворих туберкульозом легенів і здорових осіб і виявили в них коливання в показниках, що характеризують частоту антигенів АВ (IV) і В (III).

Важкий перебіг хвороби зв'язують із наявністю АВ (IV) групи крові, тому що фаза розпаду у вперше виявлених хворих і масивне  виділення бактерій частіше спостерігаються саме при наявності цих еритроцитарних антигенів.

Констатували істотну перевагу серед хворих туберкульозом у порівнянні зі здоровими особами індивідуумів з еритроцитарним антигеном В (III). Причому  показано, що дана група крові переважала у хворих із хронічним перебігом хвороби, у порівнянні як із уперше виявленими хворими, так і здоровими особами. В індивідуумів із групою крові В (III), туберкульозний процес протікає з вираженою інтоксикацією, а припинення виділення бактерій  відбувається повільніше ніж у носіїв інших еритроцитарних антигенів[1].

 Узагальнені дані по виявленню асоціацій груп крові системи АВ0 із захворюванням туберкульозом виявили, що чутливість до цього захворювання в основному пов’язана із групами крові В (III) і АВ (IV), а резистентність асоціюється із групою крові А (II). У той же час багато дослідників не виявили зв'язку захворювання туберкульозом з жодною групою крові. Тому, на підставі вищесказаного, не можна зробити певного висновку про асоціацію антигенів системи АВ0 з туберкульозом.

   Метою нашого дослідження є виявлення асоціативних зв’язків між хворобами органів дихання і наявністю в генотипі АВ0-антигенів. Об’єктом нашого дослідження є хворі із діагнозами хвороб дихальної системи пацієнти Гайсинської районної лікарні Вінницької області. Загальрий об’єм вибірки 305 чоловік, в тому числі І-ої (0) 93 (94) ІІ-ої (А) 104 (125) ІІІ-ої (В) 90 (59) IV-ої  (АВ) 18 (27). В дужках наведені теоретично очікувані дані згідно формули Берштейна.

Стандартом для порівняння частот фенотипів, генотипів і генів системи АВ0 хворих є населення України.  Для розрахунків генетичної структури популяції ми використовували варіант формули Харді-Вайнберга   формулу Берштейна:

P2AA+q2BB+r200+2PqAB+2PrA0+2qrB0 = 1. Звідси  або . Так ми розрахували частоти генів, генотипів і фенотипів.

Розраховували також коефіцієнт відносної захворюваності (відносна частота ризику) за формулою:К= К12, де:    К1 частота хворих з відповідною групою крові.

К2   частота відповідного генотипу в населення України. Для порівняння емпіричного розподілу з теоретичном використовували критерій χ 2 (хі-квадрат), який розраховували за формулою: χ2 = Е(0 – Е)2/Е, де: 0 спостережувані дані (хворі), Е теоретично очікувані дані (населення України).

Згідно проведених нами розрахунків найвищий ризик захворювання органів дихальної системи мають переважно особи ІІІ-ої (В) групи крові. Так, КВЗ для жінок з діагнозом хронічного бронхіту для цієї групи крові складає 1,53, а носіїв І-ої групи 1,46. Для чоловіків ІІІ-ої (В) групи крові з цим діагнозом КВЗ 2,15. Сумарні показники ризику для осіб ІІІ-ої (В) групи крові з діагнозом хронічного бронхіту  складають 1,84, що майже вдвічі вищі ніж для носїв інших груп крові.

КВЗ по захворюваності на туберкульоз для осіб обох статей: ІІІ-я (В) група крові

1,12, а IV (АВ) 1,69.

  КВЗ для осіб обох статей ІІІ-ою (В) групою крові складає: трахеїт 1,69, плеврит 1,84, бронхіальна астма і пневмонія 1,38, ГРВІ 1,07. Крім того, КВЗ перевищує дещо середні популяційні показники для осіб I-ої (0)групи крові з діагнозом бронхіальної астми (1,07) та для чоловіків з діагнозом пневмонії (1, 20).

 Сумарні показники КВЗ для всіх хвороб дихальної системи, які ми спостерігали,  складає для осіб ІІІ-ої (В) групи крові 1,53. Відповідно КВЗ для всіх хвороб дихальної системи для осіб І-ої (0) 0,97, для ІІ-ої (А) 0,83, IV (АВ) 0,67.

 Співвідношення гомозиготних і гетерозиготних генотипів груп крові АВ0 для жінок з хронічним бронхітом складає 1,04 тоді як для  населення України лише 0, 73, що демонструє більш високу вразливість дихальної системи  гомозигот.

 Отже, згідно наших даних, найбільший ризик  хвороб органів дихання існує для осіб ІІІ-ої (В) групи крові (χ2 = 5,26 27,84 при табл. 4, 052).

 Достовірно менший ризик захворіти на ГРВІ мають особи ІІ-ої (А) групи крові та жінки на хронічний бронхіт, чоловіки на пневмонію. Для чоловіків I-ої (0) групи крові достовірно менший ризик хронічного бронхіту (χ2 = 4,65).

Література

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Мутовин Г.Р. Клиническая генетика .– М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 832 с.

2.  Проблемы наследственности при болезнях легких.   /Под ред. Хоменко А.Г. – М.: Медицина, 1990. 240 с.