Біологічні науки/2.Структурна ботаніка і біохімія рослин

Кузьмінська Ю. Ю.

магістрант кафедри біології

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

 

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА ЯКІСТЬ ОЛІЇ

ЛЬОНУ СОРТУ ОРФЕЙ

 

Льон є головною олійною і надзвичайно цінною культурою в Україні [2]. Сьогодні у всьому світі попит на насіння льону зростає, а сфера його застосування розширюється. Його використовують для виробництва продуктів дієтичного лікування, косметичних препаратів, сучасного біопалива, в харчовій, фармацевтичній, хімічній, легкій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній промисловості [1].

Регулятори росту рослин, як природні, так і синтетичні, отримують все більше застосування в практиці сільського господарства для найбільш повної реалізації генетичного потенціалу культурних рослин в різних екологічних умовах [3]. Тому проблема наукового обґрунтування використання рістрегулюючих сполук є надзвичайно актуальною в сучасній фітофізіології.

Використання регуляторів росту стало важливою складовою комплексу заходів, що зменшують витрати ручної праці та забезпечують механізацію догляду і збирання продукції, стабільний урожай та його високу якість. Інтерес до даної групи сполук зумовлений можливістю спрямовано впливати на донорно-акцепторну систему рослин, змінюючи характер розподілу асимілятів між органами [4].

У літературі досить рідко зустрічається інформація про вплив регуляторів росту на вміст олії в насінні олійних культур, її хімічний склад та якісні характеристики, а вплив ретардантів групи четвертинних амонієвих сполук практично не вивчався. У зв'язку з цим метою нашої роботи було дослідити якісні характеристики олії насіння льону сорту Орфей при застосуванні ретарданту групи четвертинних амонієвих сполук – хлормекватхлориду.

Мікропольові експериментальні дослідження проводили з рослинами льону середньостиглого сорту Орфей на ділянках Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне, Вінницька обл.). Площа облікової ділянки – 10 м2, міжряддя – 0,15 м, повторність чотирикратна. Рослини одноразово (04.06.10.) обробляли у фазу бутонізації 0,50%-м розчином хлормекватхлориду. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою. Загальний вміст олії в насінні визначали методом екстракції в апараті Сокслета. У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотне число – індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генгриновича, число омилення, ефірне число за загальноприйнятими методиками.

 

Таблиця 1. Вплив хлормекватхлориду на якісні характеристики олії льону сорту Орфей

Варіант / Показник

Контроль

Хлормекватхлорид

2010 рік

Йодне число, г йоду/ 100 г олії

151,1±3,9

163,4±9,8

Кислотне число, мг КОН/ г олії

1,90±0,06

*1,68±0,03

Число омилення, мг КОН/ г олії

165,8±1,1

*182,5±3,6

Ефірне число, мг КОН/ г олії

163,9±3,0

*180,8±1,8

2011 рік

Йодне число, г йоду/ 100 г олії

155,9±7,2

164,0±1,1

Кислотне число, мг КОН/ г олії

2,06±0,03

*1,89±0,17

Число омилення, мг КОН/ г олії

160,3±2,7

*174,6±1,8

Ефірне число, мг КОН/ г олії

158,2±2,7

*172,7±2,9

Примітка:  * - різниця достовірна при Р≤0,05.

Отримані нами результати свідчать, що обробка рослин льону хлормекватхлоридом змінювала якісні показники олії у порівнянні з контролем (табл. 1). Зокрема, під впливом препаратів зростало число омилення (показник загальної кількості вільних і зв’язаних жирних кислот), ефірне число (показник вмісту зв’язаних жирних кислот)та йодне числа (характеризує не насиченість жиру). При застосуванні регуляторів росту зменшувалося кислотне число (показник вмісту вільних жирних кислот). Зменшення кислотного числа та зростання  числа омилення за дії хлормекватхлориду і трептолему свідчить про збільшення вмісту зв’язаних жирних кислот в олії. Тобто використання інгібітора росту сприяє підвищенню якісних показників олії льону.

Таким чином, ретардант хлормекватхлорид сприяє підвищенню олійності насіння льону, покращенню якісних показників лляної олії.

 

Література:

1.     Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с

2.     Льонарство – важлива сировинна галузь // Легка промисловість. – 2000. – №2. – С 55-57.

3.     Никелл А.Дж. Регуляторы роста растений. М.: Колос, 1984. 191с.

4.     Шевчук О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві // Наукові записки. Серія: Географія. – 2005. –  №12. – С. 31-35.