Андрійчук І.С., к.б.н. Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА ПРОДИХОВИЙ АППАРАТ ЛИСТКІВ РОСЛИН КУКУРУДЗИ

Важливим компонентом сучасних технологій рослинництва стають регулятори росту рослин. Підвищений інтерес до даної групи сполук зумовлений широким спектром їх дії на рослини, можливістю спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку з метою мобілізації потенціальних можливостей рослинного організму, а відповідно – для підвищення урожайності і якості сільськогосподарських культур. Застосування регуляторів росту – це провідний напрямок агробіології, що заснований на сучасних досягненнях фітофізіології, біохімії, молекулярної біології [4].

Сучасні літературні дані свідчать, що під впливом ретардантів відбуваються зміни в морфогенезі, гістогенезі і хлоропластогенезі оброблених рослин, однак, ці дані мають суперечливий характер. Так, у рослин малини потовщення листкової пластинки під впливом ретардантів відбувалося за рахунок хлоренхіми при одночасному зменшенні кількості пластид в клітинах мезофілу листка [2]. У оброблених ССС рослин картоплі – за рахунок епідермальних і мезофільних клітин [3].

При дослідженні структурно-функціональної організації листка цукрового буряка за дії ретардантів було виявлено, що у рослин цукрового буряка оброблених декстрелом (0,3%) та паклобутразолом (0,05%) спостерігалося збільшення кількості продихів на одиницю площі листка та зростання площі одного продиху. При цьому збільшення кількості продихів на одиницю площі епідермісу корелювало зі зменшенням розмірів основних клітин епідермісу [5].

Отже, розкриття механізмів дії синтетичних регуляторів росту має суттєве теоретичне значення для розуміння закономірностей росту, розвитку та продуктивності рослин. Метою наших досліджень було вивчення у вегетаційних умовах дії вплив ретарданта – хлормекватхлориду на продиховий апарат листків кукурудзи гібриду Оксітан.

Вивчення впливу дії ретарданту на продиховий апарат рослин кукурудзи гібриду Оксітан здійснювався під впливом розчиненого препарату хлормекватхлориду (ССС-720) концентрація (1%).

Нами було здійснено дві серії дослідів. В першій серії дослідів препаратом хлормекватхлоридом даних концентрацій оприскували надземну частину на стадії формування другого листка. У другій серії дослідів хлормекватхлорид (1%) вводився в поживну суміш і вивчався його вплив при надходженні через кореневу систему рослин кукурудзи. Повторюваність дослідів п'ятикратна.

Вимірювання розмірів продихів, підрахунок їх кількості здійснювали за допомогою окулярного мікрометра, об'єкт мікрометра та мікроскопа «Біолам» за загальноприйнятою методикою В.Г. Кур’яти [1].

Особливості водного обміну рослин визначається будовою і інтенсивністю роботи продихового апарату.

Визначення розмірів і інтенсивності роботи продихів по варіантах досліду свідчать про те, що в цілому в обох варіантах досліду спостерігається зменшення лінійних розмірів (довжини та ширини) продихів, що зумовлює зменшення площі продихів по всіх варіантах досліду (табл. 1). Разом з тим обробка рослин кукурудзи 1%-ним хлормекватхлоридом введенням препарату через корінь призводила до збільшення кількості продихів у порівнянні з контролем.

Розрахунки процента площі листка вкритої продихами у варіанті, де рослини оброблялися 1%-ним хлормекватхлоридом методом введення препарату через корінь свідчать про те, що процент площі листка вкритої продихами був більшим, ніж у контролі, а у варіанті , коли препарат вводився

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду на продиховий апарат листків кукурудзи гібриду Оксітан

Показники	Контроль	1%-ний ХМХ (через корінь)	1%-ний ХМХ (оприскування)
2012 р.
Довжина продиха, мм	0,0366±0,002	*0,0296±0,004	0,0356±0,007
Ширина продиха, мм	0,0258±0,003	0,0234±0,004	*0,0214±0,003
Площа продиха, мм^2	0,0009	0,0007	0,0008
Кількість продихів на 1 мм^2	62,4±6,17	84±8,94	60,8±11,1
Сумарна площа продихів на 1 мм^2	0,056	0,088	0,049
Процент площі листка вкритої продихами, %	5,6	5,9	4,9

Примітка: Рослини обробляли на стадії формування другого листка (оприскування); ХМХ – хлормекватхлорид; * - різниця достовірна при Р=0,05.

через оприскування, результат навпаки був менший, ніж у контрольному варіанті (див табл. 1).

На нашу думку, це пояснює той факт, що інтенсивність транспірації у варіанті обробки введення препарату через корінь була вищою, ніж у варіанті введення через корінь.

Таким чином, вивчення впливу препарату групи четвертинних амонієвих сполук – хлормекватхлориду (1%) при різних методах введення їх у рослину (через корінь та через оприскування) свідчать про те, що застосування у вибраних регламентах призводить до суттєвих змін у водному обміні і фотосинтезі рослин.

Література:

1. Кур’ята В. Г. Зошит для лабораторних робіт з фізіології рослин для студентів природничо-географічного факультету / В. Г. Кур’ята. – Вінниця., 2007. – 100 с.

2. Курьята В. Г. Воздействие ретарданта на ассимиляционный аппарат, морфогенез и рост растений / В. Г. Курьята, Б. И. Гуляев // Физиология и биохимия культ. растений. – 1999. – Т. 31, №1. – С. 3-12.

3. Кур’ята В. Г. Вплив паклобутразолу і декстрелу на ростові процеси і вміст різних форм азоту у рослин люцерни / В. Г. Кур’ята, С. В. Мазніченко // Міжнародна наукова конференція «Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм» : матеріали конф. – Тернопіль, 2001. – С. 158-161.

4. Моргун В. В. Продовольствие XXI века: нерешенные проблемы, неотложные задачи / В. В. Моргун, Б. А. Курчий // Физиология и биохимия культ. растений. – 2003. – Т. 35, №4. – С. 281-294.

5. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук. : спец. 03.00.12 «Фізіологія рослин» / О. А. Шевчук. – Київ, 2005. – 20 с.