БИОЛОгические науки/8.Физиология человека и животных.

Поліщук І.С., Васильєва С.О.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Адаптаційний потенціал системи кровообігу студентів природничо-географічного факультету

Серед найпріорітетніших проблем сучасності, що потребують нагального та всебічного розв’язання, провідне місце посідають проблеми, пов’язані зі збереженням та покращенням здоров’я дітей та молоді, підвищенням рівня їх соціальної та професійної дієздатності. Тому створення належних умов для формування повноцінної особистості не тільки в системі охорони здоров’я, а й у системі освіти, потребує вдосконалення і пошуку нових адекватних шляхів ефективного медичного супроводу навчального процесу.

В останній час існує тенденція до інтегральної оцінки здоров’я шляхом включення у розрахунок інтегральних індексів – показників біосоціальної адаптації та рівня фізичної підготовленості людини.

Адаптація - сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до постійно змінних умов існування і направлені на збереження гомеостазу. Адаптивні реакції забезпечують гомеостаз, працездатність, максимально можливе в конкретних умовах продовження життя, репродуктивність. Адаптаційні можливості організму широко використовуються з метою визначення рівня індивідуального здоров'я. Тому вивчення специфіки адаптації, управління адаптаційними процесами та їх корекція є неодмінними умовами профілактики захворювань.

Відповідно до вищезазначеної концепції, рівень функціонування серцево-судинної системи можна розглядати як провідний показник, що відображає рівновагу між організмом та середовищем. Рівень функціонування системи кровообігу є регульованою величиною, стабільність якої підтримується механізмами регуляції шляхом змін як міжсистемних, так і внутрішньосистемних взаємодій і взаємозв’язків.

З метою донозологічної діагностики використовували метод P.M. Баєвського (рівень адаптаційного потенціалу системи кровообігу), який має високий коефіцієнт кореляції з максимальним споживанням кисню, характеризується достатнім ступенем надійності і дає можливість оцінити рівень здоров'я і прогнозувати його погіршення в ході масових профілактичних обстежень дорослого населення.

Для визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу Р.М. Баєвський запропонував таку формулу:

АП = 0,011×ЧСС+0,014×АТ_С+0,008×АТ_Д+0,014×Вік+0,009×МТ–0,009×Зр–0,27

Загальна оцінка адаптаційного потенціалу системи кровообігу здійснюється за наступною шкалою:

Не більше 2,1 бала – задовільна адаптація до умов навколишнього середовища (функціональні можливості організму не знижені, гомеостаз підтримується при мінімальному напруженні регуляторних систем).

2,11 – 3,2 бали – напруження механізмів адаптації (функціональні можливості організму знижені, гомеостаз підтримується завдяки певному напруженню регуляторних систем).

3,21 – 4,3 бали – незадовільна адаптація організму до умов навколишнього середовища (функціональні можливості організму знижені, гомеостаз збережений завдяки значному напруженню регуляторних систем, або завдяки включенню компенсаторних механізмів).

4,31 бали і більше – зрив адаптації (різке зниження функціональних можливостей організму, гомеостаз порушений).

Як наведено у цій класифікації, початковим проявом переходу від повного здоров'я (задовільної адаптації організму) до зриву адаптації (хвороби) є стан напруження адаптаційних механізмів. Це один з найрозповсюдженіших функціональних станів. Стан функціонального напруження доцільно назвати донозологічним враховуючи те, що він не пов'язаний з пошкодженням того чи іншого органа чи системи. За даними масових прогностичних досліджень, до 40% людей знаходяться в цьому перехідному стані.

З метою визначення адаптаційного потенціалу було обстежено дві групи студентів природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського по 33 особи в кожній. До першої групи входили студенти-першокурсники віком від 17 до 19 років (дівчат - 21, юнаків - 12 осіб); другу групу складали студенти 5 курсу віком 21-23 років (дівчат - 21, юнаків - 12 осіб).

Проведене дослідження показало, що серед 33 студентів 1-го курсу 17 осіб мали задовільний рівень адаптації системи кровообігу, а 16 осіб мали напруження механізмів адаптації. Що становить 51,5% та 48,5% відповідно.

Серед 33 студентів 5-го курсу 10 осіб показали задовільний рівень адаптації системи кровообігу, а 23 особи мали напруження механізмів адаптації. Що становить 30,3% та 69,7% відповідно.

Осіб з незадовільною адаптацією або зривом адаптації не визначено в жодній віковій групі студентів.

Кількість студентів із напруженням механізмів адаптації достовірно збільшується з віком (від 17 до 23 років). Це, на нашу думку, пов'язане з негативним впливом урбанізації, зі значним навчальним перевантаженням та недостатньою фізичною активністю студентської молоді.

Залежить адаптаційного потенціалу від статі більш помітна на 5 курсі: кількість студенток з напруженням механізмів адаптації достовірно менша, ніж кількість студентів з такою ж адаптацією (дівчата - 62%, юнаки - 83%).

Причиною більш низької адаптації у юнаків порівняно з дівчатами, можливо, є вища сенситивність чоловіків до несприятливих екологічних, соціально-економічних та стресових факторів. Різниця рівня здоров'я чоловіків та жінок залежить від біологічних чинників (концентрації естрогенів та простациклінів), а також від умов життя, шкідливих звичок.

Таким чином, за допомогою метода оцінки адаптаційного потенціалу за Р.М.Баєвським, можна визначити адаптаційні можливості та рівень здоров'я студентів і виявити донозологічні стани з функціональним перенапруженням гомеостазу, що можуть спричинювати зрив адаптації і хворобу.

Знання механізмів адаптації і ціленаправленої регуляції функцій організму приведе до зміцнення здоров'я і продовження активного творчого життя людей. Щоб цілеспрямовано управляти резервними можливостями свого організму та зберегти і розширити їх, необхідно правильно організувати режим фізичної активності і відпочинку. А для того, щоб навчитися цього, потрібна ефективна освітня робота і пропаганда здорового способу життя.