УДК 504.064.3:504.75

Йоркіна Н.В. (Україна, Мелітополь)

аспірант кафедри екології і зоології Мелітопольського державного педагогічного уіиверситету ім. Б. Хмельницького

ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЯК СКЛАДОВА КОМПЛЕКСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ УРБОСИСТЕМИ

Однією з характерних рис розвитку людства виступає всебічна урбанізація суспільства. Розкриваючи її сутність, сучасні екологи розглядають міське середовище як складну інтегральну систему, до складу якої входять: урбоекосистема, промисловий комплекс, або техносфера міста та соціальна підсистема. З одного боку, урбанізація суттєво перетворює атмосферне повітря, земельні, водні ресурси, рослинний і тваринний світ. З другого, місто – це найбільш комфортна екологічна ніша для існування людини [3,5, 6].

Отже, головним показником стану навколишнього середовища виступає здоров’я населення міста [1].

Відомо, що впровадження компонентів техносфери в природне середовище приводить до створення природно-технічної системи – технобіолітосистеми, де відбуваються значні просторово-тимчасові зміни в балансі речовини й енергії та порушення структур природних зв'язків. Враховуючи багатопрофільну специфіку процесу антропогенної трансформації урбосистеми, необхідно в ході проведення екологічного моніторингу визначити головні інформативні параметри, які б найкраще за все відображали стан навколишнього середовища. Моніторинг цих параметрів дозволяє не тільки здійснювати адекватну оцінку існуючої екологічної ситуації, але й прогнозувати її подальший розвиток [2].

Основним матеріалом для наукової роботи послужили результати, отримані в ході комплексного екологічного моніторингу на території міста Мелітополя Запорізької області в 2005-2010 рр. Крім того, були використані медичні дані по захворюваності дорослого населення в цей період. Антропоекологічне таксонування міста здійснювалося в процесі виділення основних територіальних одиниць – промислових, селітебних та рекреаційних зон, які розглядалися як основні функціональні елементи досліджуваної урбосистеми.

Для характеристики екологічного стану урбосистеми Мелітополя було обрано такий набір параметрів: атмосферне повітря (діоксид азоту, оксид вуглецю, фенол, діоксид сульфуру, вуглеводні, зважені частки), міські грунти (рН, рухливі форми важких металів) та водні об’єкти (рН, хлориди, сульфати, плюмбум, хімічне та біохімічне споживання кисню, загальний вміст нафтопродуктів) [4].

За допомогою комплексних екологічних та медико-статистичних досліджень були виявлені найбільш поширені захворювання мешканців міста. Встановлена певна залежність між рівнем захворюваності і наявною екологічною ситуацією. Так, у порівнянні з 2005-им захворюваність органів дихання в 2008 році виросла більш ніж на 30 %. В цей період також спостерігався стабільний ріст цереброваскулярних хвороб (на 34 %). Навпаки, в 2005 році зареєстровані найбільші показники хвороб крові (в 2005 році - 0,4 %, в 2008 році - 0,1 %, в 2010 році - 0,1%), анемії (в 2005 році - 0,4 %, в 2008 році - 0,1 %, в 2010 році - 0,1%), хвороб шкіри й підшкірної клітковини (в 2005 році - 3 %, в 2008 році - 1 %, в 2010 році - 1,5 %) за останні п'ять років. В структурі захворюваності населення міста Мелітополя переважає ішемічна хвороба серця (2545 випадків на 10000 жителів), на другому місці – цереброваскулярні хвороби (1090 випадків на 10000 жителів), на третьому – онкологічні захворювання (425 випадків на 10000 жителів), на четвертому – хворобі шкіри й підшкірної клітковини (250 випадків на 10000 жителів), на п'ятому – хронічний бронхіт (130 випадків на 10000 жителів).

В цьому ракурсі здоров'я населення – найважливіший інтегральний показник екологічного благополуччя урбосистеми, який повинен стати репрезентативною складовою програми комплексного екологічного моніторингу міста.

ВИСНОВКИ

1. Перспективним напрямком сучасної концепції урбосистеми виступає пріоритет комфортності умов життя людини в місті.

2. Головним тест-об’єктом стану урбосистеми виступає людина як її вид-едифікатор і головний реципієнт якості міського середовища.

3. Ефективну оцінку середовища міста Мелітополя доцільно здійснювати на основі структурно-функціональної організації його урбосистеми.

3. Погіршення екологічного стану окремих компонентів середовища міста Мелітополя (атмосферне повітря, вода) корелює з динамікою росту ряду хронічних захворювань населення.

4. Результати проведеного екологічного моніторингу та отримані медичні показники свідчать про значне збільшення рівня захворюваності населення міста Мелітополя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Димань Т. М. Екологія людини : підручник / Т.М. Димань. – К.: ВЦ Академія, 2009. – 376 с.

2. Кожевина Л. С. Стратегия развития природных экосистем и экосистемы «Город» / Л.С. Кожевина. // Экополис 2000: Экология и устойчивое развитие города. Мат. III междунар. конф. – М.: Изд-во РАМН, 2000. – С. 98.

3. Коробкин Владимир Иванович. Экология : [учебник для вузов] / В.И. Коробкин, Л.В. Предельский. – изд. 13-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 602 с.

4. Розенберг Г. С. Комплексный анализ урбоэкологических систем (на примере городов Самарской области) / Г.С. Розенберг // Экология. — 1993. — № 4. — С.13—19.

5. Стольберг Ф.В. Экология города / Ф.В. Стольберг. – Киев: Либра, 2000. – 464 с.

6. Яницкий О. Н. Экология города. Зарубежные междисциплинарные концепции / О.Н. Яницкий. – М., 1984. – 240 с.