Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Кирієнко Д. М., Голобородько О. Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Проблема визначення сутності категорій «злиття» і «поглинання»

Вступ. В умовах фінансово-економічної кризи відбувається активізація процесів злиття і поглинання: криза надає фінансово стійким підприємствам можливість спрямувати фінансові ресурси, вивільнені внаслідок згортання інвестиційних програм, на екстенсивне розширення свого бізнесу шляхом придбання ослаблених конкурентів чи постачальників. Для забезпечення захисту існування та діяльності підприємства його власникам необхідно усвідомлювати сутність і особливості процесу поглинання. Саме тому ці питання є актуальними у наш час.

Питання процесів злиття і поглинання розглядалися в роботах зарубіжних і вітчизняних науковців, серед яких Д. Депамфіліс [4], Ф. Рід [5], Т. Ю. Біла [2], Т. А. Гордєєва [3] та ін. Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишаються дискусійними, зокрема розгалуження категорій «злиття» і «поглинання».

Метою роботи є визначення сутності категорій «злиття» і «поглинання».

Основна частина. Інтеграційні та глобалізаційні процеси суттєво впливають на політику, стратегію і тактику діяльності підприємств. Усе більше зарубіжних і вітчизняних підприємств намагаються ідентифікувати приховані можливості свого розвитку та розглядають один із дієвих способів підвищення власного потенціалу виживання шляхом застосування технологій злиття і поглинання. Злиття і поглинання також використовуються підприємствами як інструмент реалізації корпоративної стратегії і отримання довгострокових переваг або як засіб швидкої оптимізації власних виробничих активів відповідно до змін ринкової кон’юнктури [7]. Таким чином, у сучасних умовах господарювання процеси злиття і поглинання вважаються одним із найважливіших інструментів розвитку бізнесу.

В Україні, як і в зарубіжній практиці, категорії «злиття» і «поглинання» не мають чітко закріпленої термінології і розмежування, часто формулювання злиття та поглинання стають взаємозамінними [2]. Насправді ці категорії мають істотні відмінності і в умовах української економіки потребують ґрунтовного дослідження їх сутності.

В. А. Галанова, М. В. Чечетов [1; 6] визначають злиття як процес об’єднання підприємств, результатом якого є створення нового підприємства. Проте ці автори не розглядають варіант злиття підприємств, при якому одне підприємство розчиняється в іншому і зберігає свою юридичну самостійність. Діаметрально протилежною характеристику надають науковці Д. Депамфіліс і Ф. Рід [4; 5], які розглядають злиття тільки як процес об’єднання підприємств, який передбачає приєднання одного підприємства до іншого і розчинення у ньому. На наш погляд найбільш доцільним буде таке визначення категорії «злиття»: «Злиття – це добровільне об’єднання підприємств, яке припускає створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного (більшого за розміром) підприємства».

У разі злиття, активи, права та зобов’язання всіх або деяких учасників злиття переходять до правонаступників. Згідно законодавства, злиття в Україні можуть здійснюватися двома шляхами: консолідації або приєднання.

Консолідація представляє собою вид злиття, при якому дві або більше підприємств створюють нове єдине підприємство. У даному випадку підприємства, які зливаються, припиняють своє існування, а всі їхні активи, права та зобов’язання передаються новому підприємству, створеному в результаті злиття.

Приєднання розглядається як вид злиття, при якому одне підприємство приєднується до іншого підприємства, припиняє своє існування, і всі активи, права та зобов’язання  передаються існуючому підприємству [2].

Законодавство України не містить визначення поняття «поглинання», проте на практиці поглинання розглядається як процес, що припускає встановлення контролю одного підприємства над іншим, при цьому юридична самостійність останнього зберігається. Поняття поглинання охоплює придбання всього підприємства, окремих його частин, а також стратегічну участь в капіталі, проте не передбачає створення нової юридичної особи і, як правило, має примусовий характер [3, с. 20].

Висновки. Злиття і поглинання є операціями, які разом з переходом прав власності мають на увазі, перш за все, зміну контролю над підприємством. Злиття представляє собою добровільне об’єднання підприємств, яке припускає створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства, у той час як поглинання не передбачає створення нової юридичної особи і зазвичай має примусовий характер.

Література:

1. Акционерное дело: Ученик / Под ред. В. А. Галанова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 544 с.

2. Біла, Т. Ю. Економічні концепції сутності злиття та поглинання в умовах економіки України [Електронний ресурс] / Т. Ю. Біла. – Режим доступу: http://intkonf.org/afanaseva-ta-upravlinnya-vartistyu-pidpriemstva/.

3. Гордєєва, Т. А. Злиття та поглинання як інструменти антикризового управління / Т. А. Гордєєва // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1. – T. 1. – С. 20-23.

4. Доналд Депамфилис. Слияния, поглощения и другие способы реструктуризации предприятия / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007. – 960 с.

5. Рид, Ф. Искусство слияний и поглощения / Стэнли Фостер Рид, Александра Рид Лажу; пер. с англ., 3-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 957 с.

6. Словник акціонера / За заг. ред. Чечетова М.В. – К.: «Видавничий дім «Корпорація», 2004. – 600 с.

7. Фесак, В. Злиття та поглинання: перспективи українських стратегічних інвесторів в умовах кризи [Електронний ресурс] / В. Фесак. – Режим доступу: http://www.saleprice.com.ua/ua/pub/m&a_ukr_strategic_inv.html.