Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Яременко К. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Побудова структурно-функціональної моделі

удосконалення процесу управління прибутковістю

підприємства

Значна кількість підприємств різної форми власності в України до цього часу зберігають риси, яких вони набули за часів планової системи управління суб’єктами господарювання. На початковому етапі переходу до ринкової економіки вважалося, що за законами ринку підприємства, за принципом самоудосконалення, набудуть оптимальної за критерієм економічної ефективності структури. При цьому суб’єктам господарювання, які мають бути конкурентоздатними, в ринкових умовах необхідно оперативно сприймати організаційні та технологічні інновації, орієнтувати діяльність на задоволення потреб споживачів. Однак структура підприємств ще несе в собі наслідки минулого - такі як застарілі технології та слабкий попит на інновації, зношеність обладнання, низька трудова й контрактна дисципліна. З’явилися також нові негативні риси, до яких можна віднести зниження якості, комплексності та раціональності управління. Таким суб’єктам господарювання властива пріоритетність короткотермінових цілей і недостатня увага до стратегічного розвитку.

Одним із методів удосконалення управління прибутковістю підприємств є побудова структурно-функціональної моделі (IDEF0 - модель). З метою удосконалення структури підприємства на основі зазначеної моделі створено методику удосконалення процесу управління прибутковістю підприємства із застосуванням структурно-функціональної моделі, що дозволяє формалізувати послідовність дій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.

IDEF0 – методологія та стандарт функціонального моделювання, при якому за допомогою графічного зображення, система, що вивчається, представлена у вигляді набору функціональних блоків, які пов’язані між собою. Як правило, моделювання засобами ІDEF0 є першим етапом вивчення будь-якої системи. Методологія IDEF0 – моделі є сукупністю методів, правил і процедур, призначених для побудови функціональної моделі об’єкта, яка відображає його функціональну структуру, тобто дії підприємства та зв’язки між ними.

На першому етапі процес моделювання починається з побудови основного функціонального блоку. На контекстній діаграмі, у центрі, знаходиться блок головної задачі “Удосконалити процес управління прибутковістю підприємства”. З чотирьох боків до головного блоку надходять інтерфейсні дуги, які визначають вхідну інформацію, необхідну для удосконалення процесу управління фінансовими результатами діяльності підприємства, стратегії і процедури, під управлінням яких проводиться робота (зображено з верхньої сторони блоку); механізм - ресурси, які необхідні для проведення роботи (зображується з нижньої сторони блоку та форму вихідного документу, тобто результат моделювання, що є рекомендаціями стосовно удосконалення процесу управління прибутковістю підприємства.

Другим етапом процесу моделювання є декомпозиція головної контекстної діаграми (рис.1), яка включає такі блоки:

1) провести ретроспективний аналіз прибутковості підприємства;

2) виконати факторний аналіз прибутковості підприємства;

3) здійснити планування та прогнозування обсягів прибутку підприємства, на основі чого сформувати рекомендації з удосконалення процесу управління фінансовими результатами.

На першому етапі підприємство формує аналітичну довідку щодо поточного стану прибутковості підприємства, яка надає інформацію на основі проведення ретроспективного аналізу фінансової звітності. При цьому аналізуються як абсолютні, так і відносні показники, що впливають на управління фінансовими результатами. До абсолютних показників відносяться: чистий прибуток, об'єм реалізації продукції, всі активи підприємства, валовий дохід, витрати, податки. До відносних: коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності реалізації продукції, коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) активів, коефіцієнт валової рентабельності продажу, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності необоротних активів та інші.

Рис.1. Декомпозиція контекстної діаграми

удосконалення процесу управління прибутковістю підприємства

Управління фінансовими результатами підприємства спрямовано на пошук шляхів нагромадження капіталу й перерозподілу фінансових ресурсів у найбільш ефективні сфери господарської діяльності. З погляду управління фінансовими результатами підприємство повинно максимізувати прибуток, забезпечувати нарощування обсягів виробництва й збуту готової продукції, знижувати витрати виробництва; підвищувати якість роботи; раціонально використовувати ресурси виробництва.

Після того, як фінансовий менеджер провів ретроспективний аналіз прибутковості, йому необхідно провести факторний аналіз показників прибутку для того, щоб визначити чинники, що найбільшою мірою спричиняють вплив на прибуток даного підприємства.

З використанням отриманих у перших двох блоках даних, фінансовий менеджер проводить планування та прогнозування прибутку суб’єкта господарювання з використанням методики прогнозування фінансових результатів. Отримані прогнозні значення показників чистого, валового та інших видів прибутку є інформацією, на основі якої проводиться формування рекомендацій з удосконалення процесу управління фінансовими результатами.

Другим етапом процесу моделювання є декомпозиція контекстної діаграми, що має назву “Провести факторний аналіз прибутковості підприємства” (рис. 2) та включає наступні блоки:

Рис. 2. Декомпозиція другого рівня – функціональний блок

«Факторний аналіз прибутку підприємства»

1) розрахувати кількісний вплив факторів на рентабельність активів;

2) розрахувати кількісний вплив факторів на рентабельність власного капіталу;

3) виділити фактори, що є об’єктом пріоритетного управління з метою підвищення фінансових результатів.

Спочатку підприємство виділяє фактори, що впливають на його прибутковість у відповідності до фінансової звітності.

Першим етапом проведення факторного аналізу є розрахунок кількісного впливу факторів на рентабельність активів. Розрахунок здійснюється за допомогою моделі Дюпона на підставі фінансової звітності та із залученням відповідних факторів, до яких відносяться коефіцієнт оборотності активів та показник рентабельності продаж. Потім проводиться розширення діапазону аналізованих показників, до їх складу включаються коефіцієнт оборотності необоротних та оборотних активів, питома вага витрат у обсязі чистого доходу та питома вага податків у обсязі чистого доходу.

Наступним етапом є розрахунок кількісного впливу факторів на рентабельність власного капіталу. Розрахунок базується на врахуванні зміни значень таких показників, як показник фінансової структури капіталу, рентабельність продаж та коефіцієнт оборотності активів.

На останньому етапі фінансовому менеджеру необхідно виділити фактори, що є об’єктом пріоритетного управління прибутковістю та які найбільш позитивно або негативно впливають на фінансові результати і надають можливість визначити пріоритетний напрямок для подальшого розвитку підприємства.

Прогнозування прибутку і рентабельності підприємства у залежності від зміни обсягів виробництва, цін на продукцію, величини змінних або постійних витрат дає можливість зміцнити фінансовий стан підприємства, ухвалити ефективніші управлінські рішення стосовно розвитку ділової активності і вдосконалення процесу управління прибутковістю на підприємстві.

Таким чином, методологія функціонального моделювання ІDEF0 є досить простим інструментом, що дозволяє розробникам корпоративних інформаційних систем вивчити сферу діяльності замовника та розв’язати завдання стосовно удосконалення діяльності суб’єкта господарювання. Застосування функціонального моделювання дозволяє вирішувати не лише технічні проблеми замовника, пов'язані з інформаційними технологіями, а й проблеми, що відносяться до сфери діяльності замовника.

Отже, впровадження IDEF0 – моделювання для прийняття управлінських рішень відносно забезпечення прибутковості діяльності підприємства дозволить підвищити рівень об’єктивності таких рішень, вчасно приймати заходи щодо запобігання виникненню збитків та кризовим ситуаціям взагалі. Контроль за якісним виконанням функцій усіх підрозділів, які мають відношення до фінансової діяльності підприємства, зокрема до формування його фінансових результатів – доходів та витрат, що висвітлюється у вищенаведених схемах, дозволить оперативно втручатися в хід та результативність реалізації фінансової складової та управління прибутковістю у системі управління суб’єктом господарювання.