Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства

Асистент, Бобровська Н.В.

Миколаївський державний аграрний університет

Використання водних ресурсів:

кількісні і якісні критерії

Важливою і невід’ємною складовою сталого розвитку національної економіки є концентрація природно-ресурсного потенціалу і його спроможність до самовідновлення. Особливої актуальності кількісні і якісні характеристики природно-ресурсного потенціалу набувають в аграрному секторі економіки, у якому результати виробництва тісно пов'язані із інтенсивність використання і якістю природних ресурсів, рівнем навантаження виробництв на екосистеми.

Негативні процеси у землекористуванні з екологічної точки зору ускладнюються проблемами питання у використанні інших природних ресурсів, а саме водних, які здійснюють значний вплив на розвиток виробничої і соціальної інфраструктури усіх регіонів країни, особливо складною є ситуація із водозабезпеченням на сільських територіях.

Незадовільний стан очищених споруд, брак централізованої системи водовідведення, недостатній контроль за ситуацією з боку контролюючих органів призводить до різкого погіршення поверхневих вод, а вони є джерелами питної води для суспільства, що в свою чергу несе загрозу для здоров’я людей та життєдіяльності цілих регіонів. На сільських територіях питання водозабезпечення носить вже соціальний характер і пов’язане із низьким рівнем окупності вкладених коштів у устаткування і обладнання, зростання поточних витрат на утримання і ремонт.

Отже, метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування сутності, складових і особливостей використання водних ресурсів та їх кількісних і якісних критеріїв.

На різке зростання енерговитратності очищених споруд вплинуло скорочення населення України, особливо на селі, зменшення промислового виробництва і зміни його структури, зменшення загального обсягу зібраних і відведених стічних вод, які, під впливом економічних факторів, відповідно, знизили рентабельність постачання води і водовідведення.

Основними забруднювачами водних ресурсів України є капіталоємкі галузі реального сектора економіки, а саме: агропромисловий комплекс, хімічна, целюлозну-паперова, металургійна та гірничодобувна галузі, а також житлово-комунальне господарство. Із загального обсягу неочищених або не доочищених стоків, які потрапляють до водоймів, 66% припадає на ЖКГ [1].

На думку директора Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України Владислава Гончарука, питання водовідведення не можна розглядати окремо від питань водопостачання. Адже проблеми з питною водою в Україні постійно загострюються. Вважається, що до 40% населення споживають воду, яка не відповідає питним стандартам. За сучасних умов відсутні стандарти питної води. А це означає, що теоретично за відсутності таких стандартів жодне підприємство галузі не може готувати воду до подачі. Між тим, в Європі установленою є практика, коли стандарти питної води можуть щороку коригуватися відповідно до екологічної ситуації [1].

Нині понад 1 млрд. людей споживають непридатну для споживання воду, а 2,4 млрд., тобто 40% населення планети, не мають належних умов очищення питної води. До 3,4 мільйона людей у світі, переважно діти, щорічно вмирають від хвороб, спричинених низькою якістю води. На планеті сьогодні забруднено близько 12000 млрд. метрів води, що можна порівняти з об’ємом десяти найбільших річок світу. Доведено, що за зростання темпів забруднення водних ресурсів, планета до 2050 року втратить 18000 млрд. куб. метрів прісної води. Потенційні ресурси вітчизняних річкових вод становлять 209,8 куб. кілометрів, з яких лише 25% формується в межах України, решта надходить з Російської Федерації, Республіки Білорусь, Румунії [2]. Отже, можна зробити висновок, що за запасами води, які доступні для використання, Україна не має переваг кількісно і якісно поріняно з іншими країнами Європи.

Для покращення ситуації в регіонах нашої держави потрібно як найскоріше вирішувати питання із затвердженням стандартів питної води, адже вода яка готується до використання не відповідає якісним характеристикам. Сучасні підходи повинні передбачати встановлення при будинках спеціальних агрегатів, які будуть очищувати воду до стандартів питної.

Враховуючи зазначене, до заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів належать: впровадження систем зворотного водопостачання і безстічного водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод); розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу); заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення у структурі господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення.

Література:

1. Назаренко Максим. Час подбати про воду яку ми п’ємо / Максим Назаренко // Аграрний тиждень. Україна —2011, № 10 (179)—с.— 10

2. http://www.naturproduct.km.ua