Мацера С.М.

Львівська комерційна академія

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ КОРПОРАЦІЇ

Ефективна фінансова діяльність господарюючого суб’єкта в сучасних умовах неможлива без постійного залучення зовнішніх коштів, використання яких дає підприємству можливість прискорити оборотність обігових коштів, розширити сферу виробничо-господарської діяльності, забезпечити розробку нових видів продукції та вихід на нові ринки збуту. У зв’язку з цим особливого значення набуває питання залучення коштів із альтернативних джерел фінансування, важливе місце з-поміж яких належить фінансовому лізингу.

Досить часто лізинг розглядають як одну із найбільш ефективних форм кредитування. Придбавши обладнання за дорученням підприємства-виробника, лізингова компанія здає його в оренду, а кредит погашається орендними (лізинговими) платежами. Вартість лізингу визначається на основі ставки лізингових платежів. Оцінюючи таку форму залучення грошових коштів, необхідно враховувати, що його вартість не повинна, з одного боку, перевищувати ціну банківського кредиту, а з іншого – використання фінансового лізингу повинне супроводжуватися зниженням його вартості.

Переваги лізингу полягають в тому, що за його допомогою підприємства мають змогу одержати сучасне обладнання, значно скоротивши інвестиційні витрати. У лізинговій угоді підприємство може виступати як в якості орендаря, так і в якості орендодавця. Перший варіант лізингу дає підприємству можливість модернізувати устаткування за відсутності у нього необхідних коштів. У другому випадку лізинг дозволяє йому ефективніше використовувати основні засоби, які не на даний час не пиймають участі у процесі виробництва і не можуть бути швидко та без витрат реалізовані, але перебувають на балансі підприємства [3, с. 59].

Дієвим способом одержання додаткових грошових надходжень є операції зі зворотного лізингу, сутність яких полягає у продажі компанією основних засобів з одночасним їх отрианням в оренду. Перевагами такої угоди є: можливість отримання ліквідних коштів для реалізації нових проектів без витратах грошей і часу на отримання кредиту та оформлення застави; оптимізація оподаткування за рахунок віднесення лізингових платежів до валових витрат фірми; позбавлення турбот, пов’язаних із реєстрацією транспортних засобів, оплатою платежів в пенсійний фонд і податкову службу, технічне обслуговування та страхування основних фондів; можливість отримання майна у власність після завершення терміну лізингової угоди.

В Україні основними об’єктами фінансового лізингу виступають транспортні засоби (за даними про розподіл чинних на кінець 2010 р. договорів фінансового лізингу їх частка становила 52% [2]). Відповідно, найбільшими споживачами лізингових послуг є підприємства транспортної галузі (станом на 30.09.2010 р. їх питома вага у вартості чинних договорів фінансового лізингу становила 61%). Слід зазначити, що за три квартали 2010 року сумарна вартість лізингових угод зросла у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 31,2% і становила 2769 млн. грн. [2]. Проте вона була втричі нижчою, ніж у 2008 році. Впродовж 2010 р. спостерігалася позитивна тенденція зміни частки довгострокових договорів лізингу. У порівнянні з 2009 р. вартість договорів фінансового лізингу терміном від 5 до 10 років збільшилася на 4,8%, понад 10 років – на 21%, строком до 2 років – на 68,2%, а вартість договорів на термін від 2 до 5 років знизилася на 14,3% (таблиця 1).

Таблиця 1.

Розподіл вартості договорів лізингу за терміном дії

Термін дії договору фінансового лізингу	Вартість договору фінансового лізингу, млн. грн.		Частка приросту, %
	9 міс. 2009 р.	9 міс. 2010 р.
до 2 років	1090	1833,8	68,2
від 2 до 5 років	14554,1	12479,4	- 14,3
від 5 до 10 років	12606,9	13214,2	4,8
понад 10 років	1029,4	1245,5	21,0

Основним джерелом фінансування лізингових угод виступають позичені кошти, тоді як на власні джерела припадає трохи більше однієї третини усього обсягу фінансування. У ІІІ кварталі 2010 р. загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб-лізингодавців та фінансових компаній становив 1980,7 млн. грн., що на 41,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Сукупний обсяг позикових коштів збільшився майже на 42% (на 1224,9 млн. грн.). У структурі джерел фінансування лізингових операцій фінансовими компаніями домінуючою є частка зовнішніх запозичень, яка за аналізований період зросла з 86,2% до 98,8%.

Проведений аналіз дає підстави визначити такі тенденції подальшого розвитку фінансового лізингу в Україні: по-перше, зростання вартості укладених угод; по-друге, зростання термінів угод; по-третє, зростання частки позичених джерел у структурі джерел фінансування укладених угод; по-четверте, зростання загального обсягу фінансування лізингових операцій.

Для подальшої активізації фінансового лізингу в Україні, потрібний комплексний підхід щодо удосконалення його розвитку на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. З цією метою необхідно: забезпечити формування дієвого нормативно-правового поля регулювання лізингових угод; створення інституційної, інформаційної та навчальної інфраструктури тощо. Перманентне удосконалення лізингової політики повинно забезпечити не лише оздоровлення фінансового сектору, а й відновлення темпів економічного зростання, що є головним завданням в умовах якнайшвидшого подолання наслідків фінансової кризи у вітчизняній економіці та запорукою її подальшого розвитку.

Література

1. Москалик Р.Я. Міжнародний лізинг в умовах ринкової трансформації економіки України / Р.Я. Москалик / Автореф. дис. ... к.е.н. – Львів: Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2002. – 20 с.

2. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за 9 місяців 2010 р. [Електронний ресурс] – 18 с. – Режим доступу: www.dfp.gov.ua/.../dpn/fk_3kv__2010.pdf 

3. Шаблиста Л. Механізми подолання збитковості підприємств і забезпечення їх фінансової стійкості / Л. Шаблиста // Економіка України. – 2009. – № 6. – С. 53-64.