Магістрант, Г.О. Матвєєва

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут”

МОНІТОРИНГ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА

Успішний розвиток банківської діяльності є важливою передумовою для становлення ринкових відносин у державі та функціонування стабільної економіки. У сучасному світі посилюються тенденції глобалізації. Це стосується і банківської справи.

Лібералізація банківського законодавства робить банківську діяльність більш відкритою для іноземних інвестицій і сприяє поглибленню інтернаціоналізації банківської справи. Саме в таких умовах особливо актуальною є розробка загальноприйнятих підходів до регулювання діяльності банку, зокрема і управління ризиками. Важливу роль у системі ризик-менеджменту відіграють оцінка та моніторинг ризиків. 1

Тому метою даної статті є удосконалення існуючих методів оцінки кредитного ризику та обґрунтування необхідності використання у банку інтегрального показника кредитного ризику при здійсненні моніторингу кредитного ризику.

Для оцінки та моніторингу кредитного ризику на рівні кредитного портфеля можна використовувати метод коефіцієнтів, перелік яких достатньо широкий. Доцільність застосування методу коефіцієнтів у процесі аналізу кредитної діяльності банку є безсумнівною, але для поліпшення результативності аналізу варто більше уваги приділяти дослідженню економічної сутності пропонованих показників [7, с. 163].

Процедура проведення моніторингу показників кредитного ризику базується на виділенні етапів його проведення.

Ми пропонуємо процес визначення кредитного ризику банку здійснювати в три етапи.

Перший етап базується на виборі індикаторів рівня кредитного ризику, їх розрахунку та співставленні з граничними значеннями.

Другий етап передбачає обчислення балів на основ розробленого алгоритму розрахунку балів на базі індикаторів рівня кредитного ризику.

Третій етап включає розрахунок інтегрального показника кредитного ризику та виявлення динаміки кредитного ризику.

З метою моніторингу кредитного ризику по кредитному портфелю та подальшого формування Звіту по моніторингу банку пропонується використовувати певні індикатори рівня кредитного ризику – показники, котрі теоретично або емпірично пов’язаніз виникненням кредитного ризику.

Як індикатори рівня кредитного ризику по кредитному портфелю в процесі моніторингу кредитного ризику пропонується використовувати наступні показники:

1. К1 – частка кредитного портфеля в активах, що є питомою вагою кредитного портфеля банку в загальних активах і розраховується за формулою:

К1= , (1)

де КП – кредитний портфель банку;

А – загальні активи банку.

Банк самостійно може встановлювати межі даного показника. Проте вважається, якщо кредитування займає менше 65 %, то кредитна політика банку є пасивною, якщо ж частка перевищує 75 % – агресивною.

2. К2 – якість кредитів, що є питомою вагою безнадійних кредитів у загальному обсязі кредитів і розраховується за формулою:

К2= , (2)

де КП – кредитний портфель банку;

БК – безнадійні кредити у кредитному портфелі банку.

Чим нижче значення цього показника, тим якіснішим вважається кредитний портфель. Значення коефіцієнта не повинно перевищувати 5 % [4, с. 161].

3. К3 – частка прострочених кредитів у кредитному портфелі – питома вага прострочених кредитів у загальному обсязі кредитів, розраховується за такою формулою:

К3=, (3)

де ПК – прострочені понад 30 календарних днів кредити відповідно до Положення НБУ [6]. Питома вага прострочених кредитів у загальній сумі кредитного портфеля не повинна перевищувати 10 % [5].

4. К4 – процентна маржа банку – дає можливість оцінити прибутковість кредитного портфеля, розраховується за формулою:

К4= , (4)

де ПД – процентні доходи банку;

ПВ – процентні витрати банку.

Оптимальне значення даного показника 0,6-1,4 % [2, с. 186].

5. К5 – процентна дохідність капіталу банку – відображає питому вагу процентної маржі банку в його капіталі, розраховується за даною формулою:

К5= , (5)

де К – капітал банку.

Оптимальне значення даного показника – 10-20 % [2, с. 186].

6. К6 – достатність резервів – свідчить про ступінь достатності резервів банку у разі непогашення кредитів, розраховується за такою формулою:

К6=, (6)

де Р – резерв, створений на відшкодування збитків за кредитними операціями [6]. Оптимальне значення даного показника – 0,9-5 % [2, с. 189].

7. К7 – частка списань із резерву у кредитному портфелі – показує питому вагу кредитів, фактично втрачених для банку, тобто безнадійних до погашення, розраховується за данною формулою:

К7=, (7)

де СР – списання із резерву, створеного для відшкодування збитків за кредитними операціями. Оптимальне значення даного показника – 0,25-1,5 %.

8. К8 – максимальний розмір ризику на одного позичальника (або групу пов’язаних позичальників). Визначається в порядку, установленому для розрахунку обов’язкового нормативу Н7 “Максимальний розмір ризику на одного (контрагента) позичальника”.

9. К9 – рівень концентрації великих кредитних ризиків, визначається в порядку, встановленому для розрахунку обов’язкового нормативу Н8 “Максимальний розмір великих кредитних ризиків”.

10. К10 – рівень концентрації кредитних ризиків на інсайдера, визначається в порядку, установленому для розрахунку обов’язкового нормативу Н9 “Максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру”.

11. К11 – рівень концентрації кредитних ризиків на інсайдерів, визначається в порядку, установленому для розрахунку обов’язкового нормативу Н10 “Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам”.

Індикатори К8, К9, К10, К11 розраховуються за Інструкцією НБУ від 28.08.2001 № 368 “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” як нормативи Н7 – Н10 [1].

12. К12 – якість активів, що визначається як процентне відношення непокритих резервами активів, резерви під які становлять не менше 20 %, до власних коштів (капіталу) і розраховується за такою формулою:

К12=, (8)

де А – активи (включаючи позитивні різниці між номінальною вартістю термінових угод (операцій) на купівлю і їх ринковою вартістю й (або) між вартістю термінових угод на продаж і їх номінальною вартістю), за якими, відповідно до Положення НБУ, банки зобов’язаня формувати резерви в розмірі не менш 20 %;

Р – резерви, фактично сформовані під А (активи), відповідно до Положення НБУ;

К – власні кошти (капіталу) банку.

Для кожного індикатора встановлюються ліміти (граничні значення), що дозволить забезпечити виявлення значущих для банку кредитних ризиків і своєчасний адекватний вплив на них. Отже, оскільки кожен з показників Кі (і = 1, 2, … , 12) має верхнє та нижнє граничні значення, то позначимо нижнє значення показника Кі як LBi , а верхнє значення як UBі.

Моніторинг кредитного ризику здійснюється на систематичній основ шляхом вивчення системи індикаторів кредитного ризику. Керівник відділу моніторингу кредитного ризику при виявленні негативних змін індикаторів кредитного ризику негайно інформує підрозділ ризик-менеджменту банку.

На підставі відомостей, отриманих від структурних підрозділів банку, щомісяця доцільно формувати звіт про моніторинг кредитного ризику (таблиця 1).

Таким чином, ми виділили 12 індикаторів, на підставі яких доцільно проводити перший етап моніторингу показників кредитного ризику. На даному етапі здійснюємо розрахунок значень основних (об’єктивних) показників, які характеризують кредитний ризик.

Чим вище значення коефіцієнтів К1, К2, К3, К8, К9, К10, К11, К12, тим більш високим рівнем ризику відрізняється кредитний портфель банку. Показники К4–К7 мають певне оптимальне значення, яке вказане у відповідних наукових працях.

Таблиця 1- Проект звіту про моніторинг кредитного ризику

Найменування показника	Значення,%	Вага	Граничні значення показника, %		Кількість балів
			LB	UB	Розрахунок	З урахуванням ваги
Частка кредитного портфеля в активах			65	75
Якість кредитів			0	5
Частка прострочених кредитів			0	10
Процентна маржа банку			0,6	1.4
Процентна дохідність капіталу банку			10	20
Достатність резервів			0,9	5
Частка списань із резерву у кредитному портфелі			0,25	1,5
Максимальний розмір ризику на одного позичальника			0	25
Рівень концентрації великих кредитних ризиків			0	800
Рівень концентрації кредитних ризиків на одного інсайдера			0	5
Рівень концентрації кредитних ризиків на інсайдерів			0	30
Якість активів			0	30
РАЗОМ	Х	Х	х	х

За процедурою, що пропонується, для коефіцієнтів К1–К3, К8–К12 нижня межа (LB) дорівнює 0, верхня (UB) – максимально допустимому значенню, а для коефіцієнтів К4– К7 оптимальне значення знаходиться в межах від LB>0 до UB. Передбачається, що для спрощення розрахунків банком значення показників LB i UB обираються з відповідної бази даних. Крім того, це дасть можливість змінювати набір показників і додавати інші, якщо економічна, політична чи правова ситуація вимагатиме цих змін. Показники Кі будуть вибиратися з відповідної бази даних кожного банку або документів (у тому числі електронних сайтів банків). Останнє може бути використане банком для перевірки кредитного ризику інших банків за потреби.

Другий етап моніторингу показників кредитного ризику – це бальна оцінка ризику, що необхідна для визначення в подальшому інтегрального показника кредитного ризику.

Максимальна кількість балів (100), присвоюється критичному значенню показника, а у випадку проміжку критичних значень – крайнім значенням проміжку. Розрахунок балів за фактичним значенням показника ми пропонуємо проводити на підставі відсоткового співвідношення в бік зменшення (збільшення) балів, тобто, якщо коефіцієнт нижче (вище) критичного значення, ми додаємо (віднімаємо) бали. Якщо маємо випадок, коли критичне значення знаходиться на проміжку значень, до нього додається частка (у відсотках), яку відсікає розраховане значення від проміжку, і віднімається – у випадку попадання за межі проміжку.

На рисунку 1 подана блок-схема для розрахунку балів за вищевказаним алгоритмом.

Наприклад, для К1 = 67,52 %, який попадає у проміжок допустимих значень, ми розраховуємо бали за формулою (9):

R = 100+100*=100+100*(1-)=150 балів. (9)

На третьому етапі визначається інтегральний показник кредитного ризику та ступінь кредитного ризику.

Інтегральний показник кредитного ризику (Ікр) визначається як сума балів, зважених на вагові коефіцієнти:

I (кр) = , (10)

де R1, R2 , … Rn – показники розрахованої кількості балів;

l1, l2 , … ln – вага показників;

n – кількість показників.

Вага показників встановлювалась експертним методом.

П’ятнадцять експертів ранжували 12 факторів, що визначають вагу індикаторів, за принципом: найсприятливіший фактор дорівнює 1, ранги не повторюються. За нульову гіпотезу приймається: Њ0 = “думки експертів погоджені”, як альтернативна: Њ1 = “думки експертів суттєво різняться”(таблиця 2).

За даними таблиці 3.3 повна сума рангів становить

==1170,

що дає Δ=/n=1170/12=97,5 на фактор,

де - оцінка, надана і-м експертом j-му показнику (i=[1;15], j=[1;12]. Для кожного з факторів спостерігається відхилення суми рангів, зазначених експертами, від середнього значення.

S ==27141

Smax = ( – n) / 12 = 152 (123 – 12) / 12 = 32 175.

Коефіцієнт конкордації становить:

W = S / Smax = 27 141 / 32 175 0,84.

Значення коефіцієнта конкордації для даного прикладу становить близько 0,84, а цього більш ніж достатньо для прийняття Њ0 гіпотези про погодженість думок експертів.

Рисунок 1 - Блок-схема алгоритму бальної оцінки кредитного ризику в банку

Таблиця 2 - Оцінки експертів для визначення ваги коефіцієнтів для моніторингу кредитного ризику

Експерт	Оцінка експертів, ij d												Сума
	К1	К2	К3	К4	К5	К6	К7	К8	К9	К10	К11	К12
1	6	1	2	7	8	9	3	12	5	10	10	11	78
2	6	3	1	7	8	2	9	12	5	10	10	11	78
3	7	2	1	6	3	9	8	12	4	5	5	10	78
4	6	1	2	7	8	9	3	12	5	10	10	11	78
5	10	2	1	7	3	8	9	12	6	5	11	11	78
6	6	1	2	7	8	9	3	12	4	11	10	10	78
7	6	2	1	8	5	9	3	12	7	4	10	11	78
8	8	1	2	7	6	9	3	11	5	4	10	12	78
9	5	1	2	7	8	9	3	12	6	4	10	11	78
10	7	2	1	6	3	9	8	12	5	4	10	11	78
11	6	1	2	7	8	9	3	12	5	4	10	11	78
12	6	1	2	7	8	9	3	12	5	4	10	11	78
13	6	1	2	7	8	9	3	12	5	4	10	11	78
14	6	1	2	7	8	9	3	12	5	4	10	11	78
15	7	1	2	6	9	8	3	12	5	4	10	11	78
Сума рангів,	98	21	25	103	101	126	67	179	77	68	141	164	1170
Сумарний ранг	6	1	2	8	7	9	3	12	5	4	10	11	-
Відхилення суми рангів від Δ,	0,5	-76,5	-72,5	5,5	3,5	28,5	-30,5	81,5	-20,5	-29,5	-43,5	66,5	-
Квадрати відхилень,	0,25	5852	5256	30,3	12,3	812	930	6642	420	870	1892	4422	27141

Вагові коефіцієнти обчислюються за формулою:

= = , (11)

Отже, вагові коефіцієнти мають такі значення (таблиця 3):

Таблиця 3- Вагові значення коефіцієнтів для моніторингу кредитного ризику

Експерти	Коефіцієнти												Сума
	К1	К2	К3	К4	К5	К6	К7	К8	К9	К10	К11	К12
Вагові коефіцієнти,	0,077	0,013	0,026	0,103	0,09	0,115	0,038	0,154	0,064	0,051	0,128	0,141	1

Інтегральний показник кредитного ризику Ікр = 100 відповідає показникам діяльності банку, які дорівнюють установленим критичним межам граничних значень.

Чим вище значення інтегрального показника кредитного ризику, тим менший ступінь ризику. Проте дана методика має недолік, що полягає у неоднозначності оцінюваних характеристик кожного банку.

Розроблена процедура є універсальною, дозволяє виявити кредитні ризики за багатьма параметрами, узагальнити їх і вивести інтегральний показник. Цим вона відрізняється від інших процедур, які враховують лише окремі прояви виникнення кредитного ризику та потребують подальшої обробки. Перевагою даної розробки є відносна простота розрахунків і можливість використання достовірних вхідних даних.