Полякова Ю., Півторак М.

 

СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ФРН

 

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану зовнішньоекономічного співробітництва України та Федеративної Республіки Німеччина. Проведено аналіз показників, що характеризують торговельно-економічні відносини між країнами. Обґрунтовано низку пропозицій та рекомендацій щодо їх активізації в сучасних економічних умовах.

Ключові слова: експорт, імпорт, інвестиції, торговельно-економічні відносини, інвестиційне співробітництво.

 

І. Вступ

 

Серед найактивніших європейських партнерів України упродовж останніх років залишається Німеччина, геополітична роль якої визначається не лише високими і сталими темпами економічного зростання, а, насамперед, стабільним фінансовим становищем.

Німеччина посідає вигідну стратегічну позицію “перехрестя” Європи і є одним із промислових та фінансових гігантів світу. Вона також здійснює активну інвестиційну політику. Важливу роль у налагодженні двосторонніх взаємин Німеччина відводить і нашій країні, беручи до уваги її геоекономічний потенціал і зовнішньополітичну роль як однієї з європейських держав.

Дипломатичні відносини між Україною і ФРН встановлені 17 січня 1992 р., а документ, який регулює зовнішньоекономічні відносини між двома країнами та умови їх співробітництва, почав діяти з 1993 року та має назву “Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина” [6].

 

ІІ. Постановка задачі

 

Отже, українсько-німецькі зовнішньоекономічні відносини інтенсивно розвиваються з моменту проголошення незалежності України. Це сприяло динамічному зростанню двосторонньої торгівлі та інвестиційної діяльності між країнами. ФРН займає одне з провідних місць у системі зовнішньоекономічних зв’язків України і є другим, після Росії, торговельним партнером. На Німеччину припадає 6% загального товарообігу України та близько третини у торгівлі з країнами ЄС. Тому подальший розвиток торговельних та інвестиційних зв’язків з цією країною є економічно привабливим для української економіки.

Дослідженням зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною займалися такі автори, такі як О. Валіон, А. Коломієць, А. Кудряченко, А. Фліссак, К. Фліссак, Л. Чекаленко та ін. На сьогоднішній день зазначена тематика продовжує залишатися досить актуальною.

Тому метою даної статті є аналіз сучасного стану зовнішньоекономічного співробітництва України та Німеччини, зокрема аналіз зовнішньої торгівлі та інвестиційних процесів з метою обґрунтування пропозицій щодо їх подальшої активізації.

 

ІІІ. Результати

 

Федеративна Республіка Німеччина - одна з найбільш економічно розвинених країн світу, є одним з головних торговельних та інвестиційних європейських партнерів України, завдяки чому створено надійний фундамент двосторонньої взаємодії. Німеччина та Україна уже багато років поспіль пов’язані між собою двосторонніми інтенсивними відносинами. Німеччина - це важливий і надійний як політичний, так і торговельний партнер України, один із найбільших інвесторів у її економіку.

Незважаючи на це, більшу частину свого торговельного обороту на світовому ринку Німеччина здійснює саме з високо розвинутими промисловими країнами. Щодо України, то за підсумками попередніх докризових років наша країна посідала 40 місце (з 234) серед німецьких імпортерів і 53 місце серед країн, в які ФРН експортує свою продукцію. ФРН як торговельний партнер України знаходиться на другому місці після Росії [8].

Розглядаючи тенденцію торгівлі товарами і послугами за останнє десятиліття, можна сказати, що докризовий період, починаючи з 2002 р., характеризувався значним збільшенням товарообігу Німеччини з Україною і вже у 2008 р. становив близько 10 млрд. дол. США. Але, на жаль, світова фінансово-економічна криза суттєво позначилась на обігу товарами і послугами між країнами,  тому у 2009 р. порівняно із 2008 р. його обсяг зменшився на 40% і склав 5,8 млрд. дол. США.

Однак вже з 2010 р. спостерігається пожвавлення двосторонньої торгівлі України з Німеччиною. Але переважно вона розвивається у формі торгівлі товарами, тоді як торгівля послугами значно її поступається. Зокрема, імпорт товарів значно переважає експорт товарів з України.

Так, за даними Держкомстату України за 2010 р. порівняно із 2009 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ФРН збільшився на 16% і склав 6,7 млрд. дол. США (табл. 1). Експорт товарів і послуг з України до ФРН збільшився лише на 13%, тоді як імпорт товарів і послуг з ФРН до України зріс на 17%. Тому сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2010 р. для України залишалося від’ємним і становило 3 млрд. дол. США [1].

Таблиця 1. Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ФРН (млрд. дол. США)

 

2009 рік

2010 рік

Зміни, млн. дол. США

Зміни, %

Торгівля товарами та послугами

5837

6748

+910,6

16%

Експорт

1624

1835

+210,8

13%

Імпорт

4213

4913

+699,8

17%

Сальдо

-2589

-3078

 

 

За: [1]

Розглянемо детальніше структуру двосторонньої торгівлі товарами та послугами протягом сучасного періоду. Щодо торгівлі товарами, то у 2010 р. порівняно із 2009 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та ФРН збільшився на 19,6% і склав 6,1 млрд. дол. США (рис. 1). Зокрема експорт товарів збільшився на 20,1%, а імпорт товарів зріс на 19,5%. Але сальдо двосторонньої торгівлі товарами у 2010 р. для України залишається від’ємним і становить 3,1млрд. дол. США.

Рис. 1. Показники двосторонньої торгівлі товарами між Україною та ФРН протягом 2009-2010 рр. (млрд. дол. США)

За: [1]

За офіційними даними, найбільша питома вага у структурі експорту товарів з України до ФРН у 2010 р. припадає на такі види продукції: неблагородні метали та вироби – 32%; машини, устаткування та механізми – 24%; текстиль та текстильні вироби – 15%; продукція хімічної промисловості – 7%; деревина та вироби з неї – 5%.

Потрібно зазначити, що найпомітніше зріс обсяг експорту продукції по таких позиціях як неблагородні метали – у 1,8 рази; машини і устаткування – у 14 раз; мінеральні продукти – у 3,7 рази; деревина та вироби з неї – на 29%.

Водночас за цей же період зменшились експортні поставки хімічної продукції (на 20%), дорогоцінних металів (на 38%), паперова маса з деревини (на 26%).

Щодо імпорту товарів з ФРН до України, то у 2010 р. в його структурі переважали поставки таких видів продукції: машини, устаткування та механізми – 23 %; продукція хімічної промисловості – 21 %; наземні транспортні засоби – 14 %; пластмаси і каучук – 10 %.

При цьому, найбільше збільшення імпорту продукції спостерігалось по таких позиціях: наземні транспортні засоби – майже у 2 рази; продукція хімічної промисловості – на 14 %; пластмаси і каучук – на 31 %; неблагородні метали та вироби – на 26 %; електричні машини і устаткування – на 18 %.

Водночас, зменшились імпортні поставки по таких позиціях: котли, машини, апарати і механічні пристрої – на 6 %, аеронавігаційні – у 1,9 рази, продукція тваринництва – на 11 %, хімічні штапельнi волокна – на 33 %.

Аналізуючи вже обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та ФРН (рис. 2), можна сказати, за 2010 р. порівняно із відповідним періодом 2009 р. обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на 12% і склав 645 млн. дол. США. В свою чергу експорт послуг з України до ФРН зменшився на 11%, а імпорт на 14%.

Рис. 2. Двостороння торгівля послугами між Україною та ФРН (млн. дол. США)

За: [1]

Потрібно зазначити, що експорт послуг до ФРН - це переважно транспортні та різні ділові, професійні послуги, які становлять відповідно 53% і 26%. У 2010 р. порівнюючи з 2009 р. експорт послуг скоротився на 11% (на 40 млн. дол. США). При цьому найбільше скоротився експорт по таких статтях: транспортні послуги – на 8%, послуги приватним особам і послуги в сфері культури – на 97%, будівельні послуги – на 53%, різні ділові, професійні і технічні послуги - на 6%, страхові послуги – на 53%. У той же час  збільшення експорту послуг зафіксовано по статті “комп’ютерні послуги” – на 37% [2].

Отже, аналіз торговельно-економічних відносин між Україною і Німеччиною щодо просування українських товарів та послуг на зовнішні ринки протягом останніх років свідчить як про певну результативність, так і про існування проблем, які потребують вирішення. Зокрема, з метою подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва між країнами, збільшенню присутності продукції українських виробників на європейському ринку та завоювання його нових сегментів, на наш погляд, доцільно:

- сприяти розв’язанню проблеми взаємного визнання сертифікатів як однієї з передумов для зняття технічних бар’єрів на шляху просування української продукції на німецький ринок;

- трансформувати експортну структуру за рахунок підвищення конкурентоздатності експортного потенціалу шляхом модернізації діючих та створення нових високотехнологічних виробництв;

- забезпечити покращення виставкової діяльності шляхом підтримки участі українських фірм-експонентів у найбільш вагомих виставкових заходах, що проводяться у ФРН;

- створити механізми державної підтримки розвитку мережі закордонних представництв українських фірм та об’єднань на території Німеччини;

- ініціювати створення спільних українсько-німецьких торговельних палат для розширення торговельної та інвестиційної співпраці;

- активізувати міжрегіональне співробітництво як таке, що відповідає вимогам партнерських стосунків в умовах ринкової економіки.

Також особливе місце у німецько-українських відносинах належить саме інвестиційному співробітництву. Так, в умовах поступового входження України до системи міжнародної кооперації та розподілу праці зростає актуальність розширення такого сегменту зовнішньоекономічної діяльності, як інвестиційне співробітництво. Як підтверджує аналіз, обсяги товарообігу України в значній мірі знаходяться в прямій залежності від надходження на український ринок інвестиційного капіталу. Це підтверджують також приклади Польщі, Словаччини, Угорщини та інших країн Східної та Центральної Європи, в яких вкладений іноземний капітал став потужним фактором суттєвого зростання обсягів експортно-імпортних операцій з країнами-інвесторами. Тому пріоритетне значення для подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності України має її інвестиційне співробітництво з ФРН, найпотужнішою в економічному відношенні державою ЄС [8].

Щодо інвестицій з ФРН в Україну, то за обсягами прямих інвестицій в економіку Україну ФРН посідає друге місце (після Кіпру) серед країн світу. Так, станом на 1 січня 2011 р. Німеччина інвестувала в Україну 7,1 млрд. дол. США, що складає 15,8 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.

Позитивним є збільшення підприємств, які мають німецький капітал, – з 1098 у 2005 р. до 1478 у 2010 р. [2].

 

Таблиця 2. Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій з ФРН в економіку України за 2004–2010 рр.

Період

01.01.05

01.01.06

01.01.07

01.01.08

01.01.09

01.01.10

01.01.11

Обсяг інвестицій, млрд. дол. США

0,7

5,5

5,6

5,9

6,4

6,6

7,1

Кількість підприємств

1098

1171

1217

1316

1463

1478

н/д

За: [2]

Головні інвестиції з ФРН в економіку України переважно зосереджені у сфері промисловості – 76% (5,3 млрд. дол. США) та у фінансовій діяльності – 16% (1,2 млрд. дол. США).

Водночас, зростання інвестицій відбувалось і в таких видах економічної діяльності: транспорт і зв’язок – на 21 млн. дол. США; торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 19,5 млн. дол. США; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям - на 5,5 млн. дол. США; будівництво – на 5,4 млн. дол. США.

Щодо інвестиції з України до ФРН, то станом на 1 січня 2011 р. Україна інвестувала в економіку ФРН лише 9,2 млн. дол. США, що становить 0,1% від загального обсягу інвестицій з України в економіку країн світу. За 2010 р. обсяг інвестицій з України до економіки ФРН збільшився на 4 млн. дол. США [2].

За даними Держкомстату України обсяг українських інвестицій спрямовано до підприємств переробної промисловості (49%) і підприємств, що здійснюють діяльність у сфері транспорту та зв’язку (3,3%).

Таким чином, Німеччина є одним з найбільш потужних інвесторів України. Але, якщо порівнювати обсяг інвестицій з Німеччини в Україну з обсягом інвестицій, які надає Німеччина іншим країнам світу, то він є не досить високим. На нашу думку, це викликано насамперед такими причинами: слабкість банківської системи, відсутність можливості кредитування та гарантування іноземних кредитів на місці, недостатня прозорість податкової політики, нестабільність економічної і податкової політики, відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників та несумлінних партнерів, недостатній рівень інвестиційної і правової безпеки та фінансових гарантій для інвесторів, слабкість судової системи, високі митні ставки на інвестиційний товар (обладнання, техніку, засоби тощо), складний фінансовий стан багатьох підприємств і, як наслідок, їх низька привабливість для іноземних інвесторів, нерозвиненість транспортної та комунікаційної інфраструктури.

Значне прискорення вирішення зазначених проблем може стати запорукою не лише розширення українсько-німецького інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва, але і створення загального сприятливого інвестиційного клімату в Україні, формування позитивного іміджу держави.

 

ІV. Висновки

Підсумовуючи, можна сказати, що зовнішньоекономічне співробітництво України та Німеччини є досить успішними. З кожним роком торговельні, інвестиційні відносини, а також відносини щодо спільного підприємництва набирають все більших обертів.

Проте, на жаль, існують і певні проблеми, які гальмують їх розвиток між Україною і Німеччиною, які потребують негайного вирішення. Загалом суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ФРН у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. слід розглядати, з одного боку, крізь призму економічного зростання після виходу економіки двох держав з рецесії 2008-2009 рр., що відбувалася на тлі глобальної фінансово-економічної кризи та призвела до суттєво падіння обсягів двосторонньої торгівлі між двома країнами (з 10,1 млрд. дол. США у 2008 р. до 5,8 млрд. дол. США у 2009 р.), з іншого – як результат спільної цілеспрямованої роботи сторін задля активізації двосторонньої співпраці у торговельно-економічній та інвестиційній сферах.

Важливими позитивними чинниками та певною мірою стимулами для німецького бізнесу в Україні є стабілізація внутрішньополітичної ситуації, високі макроекономічні показники України, оптимістичні прогнози подальшого економічного зростання, високий потенціал низки галузей, зокрема аграрної та енергетичної; відновлення процесів приватизації; перспектива створення зони вільної торгівлі з ЄС.

 

Література

 

1.                 Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

2.                  Інвестиційне співробітництво між Україною та ФРН у 2010 р. [Електронний ресурс]  – Режим доступу:  http://ukrexport.gov.ua.

3.                 Німеччина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://uk.wikipedia.org.

4.                 Особливості розвитку українсько-німецького співробітництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://revolution.allbest.ru/international/00339552_0.html.

5.                 Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Німеччиною  Німеччини [Електронний ресурс]  – Режим доступу: URL: http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/26667.htm.

6.                 Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.

7.                 Коломієць А. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://conf-cv.at.ua/forum/36-161-1.

8.                 Фліссак А. Україна - Нiмеччина: шляхи співробітництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://madein.dp.ua.

Відомості про авторів

 

Прізвище, ім’я, по батькові     ПОЛЯКОВА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Науковий ступінь                     К.е.н.

Вчене звання                             доцент

Посада                                       доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Установа                                   Львівська комерційна академія

Телефон:

- службовий                             (032) 295-81-79

- домашній                               (032) 296-17-01

- мобільний                              097-98-18-729

e-mail                                        julia_polyakova@land.ru

Адреса (для пересилки збірника) 79005 м. Львів, вул. Бр. Тершаківців, 2а, к. 315

 

Прізвище, ім’я, по батькові     ПІВТОРАК МАРИНА ІВАНІВНА

Місце навчання                        Львівська комерційна академія

Наукове звання                        Магістр з міжнародних економічних відносин

Телефон                                    098-97-55-133

e-mail                                         pivtorak.marina@gmail.ru

Адреса                                      79034 м.Львів, вул. Тернопільська, 8/437