Сисюк Л. П., Марценюк В. С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

УКРАЇНА В СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Світова організація торгівлі – це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена і вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ, яка є спадкоємницею ГАТТ, почала діяти з січня 1995 року. ЇЇ створення – це результат важких і багатопланових міжнародних торгових переговорів, в яких брало участь 125 держав.

Світова організація торгівлі – це організаційний міждержавний механізм, мета якого забезпечити реалізацію правових документів, що утворилися в результаті Уругвайського раунду, створити базу для подальших переговорів у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами.

Метою діяльності СОТ проголосила сприяння зниженню торговельних перешкод на шляху обміну товарами та послугами між країнами. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час СОТ дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки.

Україна набула членства у СОТ реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися у європейські та світові економічні відносини. Прогнозований і прозорий доступ до ринку товарів і послуг та режим, дружній для прямих іноземних інвестицій, є одними з основних принципів системи економічних відносин усіх розвинутих країнах[1].

З цієї точки зору, із вступом до СОТ держава отримала необхідні передумови, які складають стратегію інтенсивного економічного зростання. З метою поступової адаптації торговельно-орієнтованих економічних відносин до правил СОТ, за координації Міністерства економіки у 2008 році розроблено короткострокову програму дій - «План першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках членства у СОТ» затверджений Розпорядженням КМУ № 1570-р та програму дій на середньострокову перспективу - «План заходів щодо адаптації економіки України до вимог СОТ», затверджений Розпорядженням КМ України від 30.10.2008 № 1381-р. Структура програми включає питання адаптації всіх галузей економіки. Зокрема, реалізація передбачених програмою заходів сприятиме: створенню умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення темпів зростання іноземних інвестицій; зростанню обсягів виробництва; прискоренню структурних реформ і створенню стимулу для підвищення конкурентоспроможності; демонополізації товарних ринків та ринків послуг.

Членство у СОТ суттєво вплинуло на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права у торговельних суперечках та вже використовують механізм СОТ для вирішення питань захисту власних торговельних інтересів. Із вступом до СОТ, відповідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до країн-членів ЄС [2].

Розглядачи результати перших років членства України в СОТ, можна зробити такі висновки:

1. Членство України в СОТ стало потужним стимулом реформування національного торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, що, у свою чергу, сприяє розвиткові вітчизняного підприємництва, у т.ч. у просуванні продукції національних товаровиробників на зовнішні ринки.

2. Приєднання до СОТ позитивно вплинуло на динаміку гармонізації торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяло активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

3. Різке падіння темпів розвитку експортоорієнтованих галузей пояснюється наслідками світової фінансово-економічної кризи і не пов’язане з приєднанням до СОТ.

Загальний аналіз зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави до СОТ позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

Отже, основним політичним, а в подальшому - економічним наслідком вступу до СОТ є активізація переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Адже, створення зон вільної торгівлі за умовами СОТ дозволить Україні розширити свій внутрішній ринок за рахунок ринків інших країн, підвищити конкурентоздатність свого експорту або хоча б поставити його в рівні умови з країнами-конкурентами, які вже мають розвинену мережу угод про вільну торгівлю.

Література:

1. Амбросов В.Я. Забезпечення державної підтримки сільськогосподарського виробництва в умовах членства України у СОТ / В.Я. Амбросов, В.М. Онегіна // Економіка АПК. - 2009. - №2. – С. 15-24.

2. Стеценко Ж.В. Аспекти зовнішньоекономічної політики України // Актуальні проблеми економіки. – 2008 . - № 8. – с. 49-51.

3. Офіційний сайт Світової організації торгівлі - http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2010_e/its10_world_trade_dev_e.pdf