Экономика/2.Внешнеэкономическая деятельность

Науковий керівник: Дашко Ірина Миколаївна,

студентка спец. «Менеджм. організац.» Мирошниченко Наталія Вікторівна

Криворізький факультет Запорізького національного університету,

кафедра обліку та менеджменту, Україна

 

Теоретичні аспекти зовнішньоекономічної політики

 

Зовнішньоекономічна політика (ЗЕП) - державна політика країни у сфері експорту та імпорту товарів, послуг, мита, тарифів, обмежень, залучення іноземного капіталу у вигляді інвестицій, вивезення капіталу за кордон, зовнішніх позик, надання капіталу, економічної допомоги іншим кранам, здійснення спільних економічних проектів тощо.

Зовнішньоекономічна політика  ґрунтується на засобах тарифного та нетарифного регулювання, спрямована в цілому на створення конкурентного ринкового середовища, на поступове формування економіки, орієнтованої на експорт.

 Зовнішньоекономічна політика передбачає залучення іноземного капіталу, зовнішні позики та створення вільних економічних зон (ВЕЗ) для активізації підприємництва, формування ринкової інфраструктури, а також нарощування експортного капіталу окремих регіонів, котрі потребують прискореного розвитку.

Зовнішньоекономічна політика реалізує суспільні зовнішньоекономічні інтереси, які є індивідуальними й колективними потребами в матеріальних і суспільних благах, досягненні певних економічних і соціально-політичних цілей шляхом зовнішньоекономічних зв’язків. Носіями зовнішньоекономічних інтересів є фізичні та юридичні особи.

Основна мета зовнішньоекономічної політики - забезпечення та підвищення добробуту людей.

Механізм ЗЕП складається з державних органів та інструментів ЗЕП. Державні органи включають дві підсистеми - національні органи та міжурядові органи.

До національних органів належить уряд країни, центральні банки, міністерства, що відають зовнішньоекономічними зв’язками, дипломатичні представництва, посольства, консульства.

Діяльність міжурядових організацій зосереджена на регулюванні міжнародного руху капіталів, товарів, робочої сили. Міжнародні міжурядові організації створюються на основі добровільної участі країн. Вони передбачають існування постійних наддержавних органів, наділених певними повноваженнями і функціями та затверджуються міжурядовими угодами.

Інструменти ЗЕП поділяються на економічні та адміністративні. Економічні інструменти - це інструменти, які діють через ринковий механізм. Наприклад, у галузі імпорту - митні тарифи, численні податки й збори з товарів, які ввозяться; у галузі експорту - пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків, надання фінансової допомоги тощо. Ці інструменти сприяють подорожчанню імпорту й здешевленню експорту. Вони є обов’язковими для виконання. Адміністративні інструменти - це інструменти, що безпосередньо впливають на економічні відносини. Наприклад, ембарго (повна заборона експорту та імпорту), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару, упакування й маркування, бюрократичне ускладнення митних процедур. Всі вони дають можливість обирати варіанти для досягнення цілей.

Основними елементами зовнішньоекономічної політики є: зовнішньоторговельна, грошово-кредитна, валютно-фінансова, інвестиційна, митна, інноваційна політика, політика науково-технічного співробітництва, національної конкурентоспроможності, міграції робочої сили.

Згідно із засадами ЗЕП держава повинна:

- вести активну, послідовну, стабільну та відкриту зовнішню політику    

  співробітництва з усіма зацікавленими партнерами;

- відстоювати рівні права усіх країн;

- дотримуватись принципів невтручання у внутрішні справи, рівноправності,

   взаємовигоди, взаємоповаги, добровільності;

- засуджувати війну і вирішувати будь-які міжнародні спори виключно

  мирними способами;

- сумлінно виконувати всі міжнародні зобов’язання й договори;

- забезпечувати послідовну економізацію всієї зовнішньоеко-номічної

  політики з метою захисту національних інтересів.

Отже, ЗЕП не може бути лише продовженням внутрішньої економічної політики, оскільки має певні специфічні ознаки, що відрізняють її від внутрішньої економічної політики. Можна виокремити такі ознаки ЗЕП:

-          визначення і реалізація цілей ЗЕП;

-          визначення національних інтересів держави та узгодження цих інтересів з інтересами інших держав;

-          власне організаційно-інституціональне й концептуальне забезпечення ЗЕП.

Визначення і правомірне розуміння характеристик ознак ЗЕП має істотне значення не лише для зясування сутності взаємозвязку і взаємозалежності внутрішньої та зовнішньої економічної політики , а й наукової організації зовнішньоекономічної діяльності.

 

Список використаних джерел:

 

1.     Дахна І.І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник / І.І. Дахна. - К.: ЦНЛ, 2006. – 230 с.

2.     Лапа В.Ф. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник За ред. І.І.Дахна / В.Ф. Лапа. –  К.: ЦНЛ, 2006. – 304 с.

3.     http://books.br.com.ua// Зовнішньоекономічна політика держави

4.     http://www.center.km.ua//Актуальні проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності