Науковий керівник: Грубляк О.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Фм-52, Чорний А., Чорна Н.

Кредитні спілки України: особливості та проблеми діяльності на фінансовому ринку

Незважаючи на відносно молодий вік кредитно-кооперативного руху в Україні, діяльність кредитних спілок з кожним роком привертає дедалі більше уваги як з боку науковців, так і з боку населення. Особливо актуальною стала проблема задоволення потреб у кредитних ресурсах суб’єктів малого і середнього бізнесу. Для її вирішення потрібні нові рішення, поєднання різноманітних форм господарювання, які довели свою ефективність в умовах різних соціально-економічних систем. Потрібно сприяти стимулюванню розвитку кооперативних об’єднань, і такого їх різновиду, як кредитні спілки, що є формою самоорганізації громадян на добровільній, взаємовигідній основі.

Вітчизняні дослідники кредитної кооперації,  зокрема О. Климко [2], Г. Терещенко [4], Гриценко В [3], В. Гончаренко [2], А. Пожар [2] основну увагу приділяли висвітленню питань, пов'язаних із функціонуванням споживчої та сільськогосподарської кооперації і розвитку її законодавчої бази.

Метою даної роботи є дослідження особливостей функціонування кредитних спілок України на сучасному етапі, окреслення організаційно-економічних та законодавчих проблем їх функціонування та обґрунтування рекомендацій щодо шляхів їхнього вирішення.

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки [1]. Специфічними ознаками кредитної спілки, які відрізняють її від інших інвестиційних інститутів, є:

- кредитна спілка одночасно поєднує у собі два види діяльності: громадську та фінансову;

- кредитна спілка це відносно малий за розміром кредитно-інвестиційний інститут, який займає, як правило, невеликий сегмент на ринку фінансових послуг;

- спеціалізація кредитної спілки спрямована тільки на кредитування своїх учасників – власників капіталу;

- рівноправність членів кредитних спілок в питаннях управління, контролю та розкриття фінансової інформації про діяльність спілки незалежно від величини і строків внеску;

- кредитна спілка може бути заснована у вигляді юридичної особи, якщо так забажають її засновники під час її реєстрації;

- кредитні спілки мають спеціально спрямований характер діяльності [2, 201].

Аналіз фінансової звітності кредитних спілок - членів НАКСУ за 2009 – перше півріччя 2011 року показав, що членами НАКСУ станом на 01.07.2011 року є 148 кредитних спілок. Порівняно із 2009 роком, кількість кредитних спілок у 2010 році суттєво зменшилася ( на 606 кредитних спілок). Однак у 2010-І півріччі 2011 році спостерігається стабільна тенденція щодо кількості функціонуючих кредитних спілок (2010 році кількість зареєстрованих кредитних спілок становила 149) [5].

Активи кредитних спілок - членів НАКСУ на 1 липня 2011 року склали 688,5 тис. грн., при цьому зведені активи кредитних спілок – членів НАКСУ зменшилися порівняно з 2010 роком на 800,6 тис. грн. Зменшення активів відбувалося було пов'язане з плинністю членства у НАКСУ. Порівняно з 2009 роком активи кредитних спілок зросли на 108,6 тис. грн. Середні активи кредитних спілок – членів НАКСУ в 1-му півріччі 2011 року зросли на 74 тис. грн. і склали 478,0 тис. грн. Кредитний портфель у 1-му півріччі 2011 року склав 647,6 млн. грн., що свідчить про зменшення порівняно з минулим роком на 4,1 млн. грн., та порівняно з 2009 роком – на 18,5 млн. грн. В той же час, кредитний портфель кредитних спілок - членів НАКСУ ще не досяг значення початку року (651,7 млн.г рн.) і майже на 6 млн.грн. менший, ніж у аналогічному періоді 2010 року. Питома вага кредитного портфеля в активах складає 94 % (2010 рік – 93,5%) [5].

Заощадження членів на депозитні рахунки у першому півріччі 2011 року становили 438,0 млн. грн., у порівнянні з 2010 роком вони зменшились на 18,3 млн. грн., а порівняно з 2009 роком – на 26,6 млн. грн. Вклади членів КС на депозитні рахунки залишаються основним джерелом коштів у кредитних спілках - членах НАКСУ. Від процентних ставок за цими вкладами залежать в основному процентні ставки за кредитами. Майже не змінилась структура вкладів на депозитні рахунки: на 65 % депозитний портфель складається з середньострокових вкладів (у 2010 році цей показник становив 64%), безстрокові вклади складають майже 4 % (у 2010 році цей показник становив 3%), короткострокові вклади складають 3% портфеля ( за 2010 рік – 4%), а 28 % депозитного портфеля припадає на довгострокові вклади (за 2010 рік – 29%) [5].

Кількість членів кредитних спілок продовжувала зменшуватись і на 1 липня 2011 року склала 400894 особи (на 40037 осіб менше, порівняно з минулим звітним періодом, та на 70659 осіб менше порівняно з 2009 роком). Різке зменшення членства стало наслідком прийняття загальними зборами частини спілок рішень про виключення зі спілок осіб, якими порушено статут кредитної спілки в частині невнесення ними обов'язкових внесків до капіталу кредитних спілок.

Кількість позичальників у 1-му півріччі 2011 року зменшилась і склала 83900 осіб, а протягом 2011 року вона зменшилась на 8625 осіб. Кількість вкладників у кредитних спілках у першому півріччі 2011 року продовжувала зменшуватись і на кінець кварталу їх кількість становила 17374 особи [5]. Тенденцію зміни позичальників та вкладників кредитних спілок протягом 2009 – 1 півріччя 2011 року, відображає рис.1.

Рис.1. Тенденція зміни позичальників та вкладників кредитних спілок протягом 2009 – 1 півріччя 2011 року

Сумарний капітал кредитних спілок у першому півріччі 2011 року продовжував зростати і склав 154,5 млн. грн., що на 6,6 млн. грн. більше, ніж у 2010 році, і на 10,1 млн. більше за 2009 рік. Власний капітал кредитних спілок – членів НАКСУ в першому півріччі 2011 року зріс на 7,1 млн. грн. і склав 52,7 млн. грн., що на 13,4% більше, ніж 2010 році, та на 3,4% більше ніж у 2009 році. Значне збільшення власного капіталу у першому півріччі 2011 року є основною складовою зрос тання сумарного капіталу кредитних спілок.

В 1-му півріччі 2011 року загальна сума прострочених кредитів зросла, порівняно з 2010 роком на 16 млн. грн. (порівняно з 2009 роком – на 1,9 млн. грн..), і склала майже 239,4 млн. грн. В структурі прострочених кредитів продовжують переважати прострочені кредити терміном більше 12 місяців. У порівнянні з минулим роком їх питома вага у загальній простроченості зменшилась на 1%. Також слід відзначити зростання частки прострочених кредитів від 1 до 3 місяців, але, в цілому, структура простроченості майже не змінилася [5].

Майже не змінилася структура кредитного портфеля, зросла частка кредитів на інші потреби та житлових кредитів. Споживчі кредити продовжують переважати в структурі кредитного портфеля, їх частка в останньому кварталі зросла на 0,3%. Споживчі кредити забезпечують спілкам 47,7% доходності. Найнижчою доходністю характеризуються фермерські (0,5% доходу від 1,7 % портфеля) та особисті селянські кредити (1% доходу від 2,4% портфеля). Такий підхід є цілком зрозумілим для забезпечення необхідного рівня доходності кредитного портфеля та його відповідності строкам залучення коштів, кредитним спілкам необхідна його диверсифікація [5]. Річна динаміка видачі кредитів представлена на рис.2.

Рис.2. Поквартальна динаміка видачі кредитів

У 1-му півріччі 2011 року сума виданих кредитів значно зросла і склала 166,6 млн. грн., у порівнянні з минулим роком кредитів видано на 36 млн. грн. більше. Таким чином, у 1-му півріччі 2011 року кредитним спілкам - членам НАКСУ притаманні наступні тенденції:

- зростання сумарних активів і кредитного портфеля;

- зростання капіталу кредитних спілок.

При цьому, зростання капіталу кредитних спілок відбувається на фоні загального зменшення пайового капіталу за рахунок зростання резервного капіталу, що, безумовно, є позитивним [5].

Аналіз діяльності кредитних спілок України за 2009 - 1 півріччя 2011 року показав, що проблемою вітчизняної кредитної кооперації є перешкоди з повернення депозитів.  На початку кризового періоду багато вкладників зіткнулись з проблемою повернення своїх вкладів. Єдиним способом повернути вклади було звернення до суду. Однак, часто навіть рішення суду не виконували, а їхнє винесення тривало декілька місяців. Це зруйнувало довіру населення до заощаджень через фінансово-кредитні установи. Негативним також залишається той факт, що під час оформлення кредиту в кредитній спілці, її член не отримує на руки бажаної суми, оскільки для укладення договору потрібен авансовий платіж у межах від 10% до 40% суми кредиту.  Таким чином,  кредитна спілка перестраховує себе від ризику несвоєчасного повернення членами спілки позичених коштів, а сам позичальник не отримує бажаної суми. Крім цього, усі кредитні спілки стягують від 2% до 5% від суми кредиту в резервний фонд. Тому, крім основної суми та відсотків за кредит,  позичальник мусить сплатити внесок до резервного фонду. Внаслідок цього, кредит стає досить дорогим [3, 203].

Проблему неповернення вкладів і забезпечення платоспроможності та ліквідності кредитних спілок можна вирішити, створивши спеціальний фонд гарантування вкладів. Наповнити фонд гарантування вкладів кредитних спілок можна завдяки участі в ньому держави, яка для формування цього фонду може надати кошти, отримані від емісії облігацій внутрішньої державної позики. Іншу частину коштів для формування фонду можна залучити як довготерміновий кредит від Національного банку України. Користуватись коштами цього фонду зможуть спілки,  які входять до Національної асоціації кредитних спілок України. Система рефінансування спілок може ґрунтуватись на положенні Закону України "Про Національний банк України",  згідно з яким до кредитора останньої інстанції, Національного банку України, може звернутись банк або інша кредитна установа й отримати рефінансування в разі вичерпання інших можливостей [3, 204].

До потенційних загроз стабільності системи кредитних спілок необхідно віднести супроводжуючі ризики, повязані з несприятливою законодавчою і регуляторною політикою уряду, брендові ризики та ризики "непоінформованості" населення. Окремо? слід вказати на ризик недостатньої ліквідності спілок через фінансові кризи, нездатність гнучко реагувати на суттєві зміни ринкової кон’юнктури, відсутність ефективних механізмів підтримки їх фінансової стабільності та захисту внесків учасників [2, 205].

Для ефективного функціонування кредитних спілок в Україні важливим є використання досвіду розвинутих зарубіжних країн. Для підвищення фінансової стійкості кредитних спілок необхідним є страхування. Як свідчить досвід польської системи ощадно-кредитних кас - SKOK, логічним і найефективнішим шляхом задоволення потреби кредитних спілок у страхових послугах є створення власної спілки взаємного страхування (СВС) кредитної кооперативної системи України. Засновниками і власниками СВС можуть стати кредитні спілки, представлені обласними асоціаціями, а також члени кредитних спілок – фізичні й (у майбутньому) юридичні особи. Страхова установа може бути заснована асоціаціями кредитних спілок у формі як комерційної структури, так і кооперативу, членами якого були б кредитні спілки.

Не менш важливим питанням у діяльності кредитних спілок є їх організаційно-правові форми. На відміну від українських кредитних спілок, кредитні спілки США мають право вибору щодо організаційно-правової форми здійснення споживчого кредитування. Це є багатосходинковим процесом, який передбачає певну кількість перехідних форм. Відповідно до законодавства США існує такий ланцюг кредитних спілок: кредитна спілка – взаємний ощадний банк – акціонерний банк або фінансова компанія. Найяскравішим прикладом демчуалізації є перетворення кредитної спілки „Святе серце” з Південної Кароліни на взаємний ощадний банк, трансформація Тихоокеанської довірчої кредитної спілки у взаємний ощадний банк, який став найкрупнішим ощадним банком Америки з активами у 228 млн. доларів [4, 89].

Також, для комплексного вирішення питань, що гостро постали перед українськими кредитними спілками в сучасних конкурентних ринкових умовах, доцільно на державному рівні розробити програму фінансового оздоровлення та підтримки, усунення негативних наслідків світової фінансової кризи, провести регуляторну реформу, посилити державний нагляд та контроль за дотриманням та виконанням основних нормативів діяльності кредитних спілок, розширити мережу відокремлених підрозділів кредитних спілок у сільській місцевості для нарощування основних показників їх діяльності, розглянути перспективи створення єдиного кооперативного банку з врахуванням досвіду та принципів функціонування успішних зарубіжних кредитних спілок [2, 206].

Формування потужного сектора кредитної кооперації в Україні, безумовно, справа нелегка. Проте досягнення успіху в діяльності кредитних спілок здебільшого залежить від підтримки уряду, ефективних механізмів управління та репутації, яка склалася у кредитних спілок на ринку фінансових послуг. Необхідно з урахуванням зарубіжного досвіду та національних традицій працювати в напрямі поліпшення основних засад функціонування кредитних спілок в Україні для їх подальшого розвитку.

Список використаних джерел:

1. Про кредитні спілки: Закон України від вiд 20 грудня 2001 № 2908-III.

2. Гончаренко В. Кредитні спілки в умовах фінансової кризи / В. Гончаренко, О. Климко, А. Пожар // Світ фінансів. – 2011. - №2 (23). - С. 188-121.

3. Гриценко В. Кооперативна природа кредитних спілок та пріоритети їх розвитку в умовах конкуренції / В. Гриценко, В. Литвин // Світ фінансів. – 2011. - №3 (24). – С. 198 – 207.

4. Терещенко Г.М. Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні / Г.М. Терещенко // Фінанси України. – 2009. – №5. – С.87– 94.

5. Кредитні спілки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrcu.kiev.ua/.