Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Таранюк А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО

РИНКУ УКРАЇНИ

Фондовий ринок як складова фінансового ринку традиційно вважається забезпечувальною ланкою всієї фінансової системи держави. Проте це твердження цiлком правомiрно можна вважати спiрним.

Тема функціонування фондового ринку (ринку цінних паперів) є дуже актуальною у трансформаційній економічній системі, адже основною роллю фондового ринку є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами усіх суб’єктів економіки для успішного їх розвитку. Саме тому, становлення ефективного та дієвого фондового ринку є важливим етапом завершення трансформації вітчизняної економіки.

Фондовий ринок виступає найяскравiшим проявом самої сутностi фiнансiв i в теоретичному, i в прикладному аспектах. Сфера його функцiонування та специфiчнi рiзноманiтнi iнструменти, якi на ньому обертаються, мають майже необмеженi можливостi свого застосування. В iдеалi фондовий ринок спроможний повноцiнно замiнити iншi аналогiчнi сегменти фiнансового ринку, що характеризуються капiталотворчими ознаками, але фондовий ринок України не є досконалим. Отже, об'єктом даної роботи є аналіз динаміки діяльності фондового ринку, а метою – виявлення перспективи подальшого його розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковці до функціонування  ринку цінних паперів. Вивченням основ функціонування, проблем формування, розвитку та вдосконалення вітчизняного фондового ринку займались такі науковці як О.М.Мозговий, Ю.Я. Кравченко, В.В. Корнєєва, Г.М.Терещенко, З.Г. Ватаманюк та інші. Проте в умовах посткризового періоду відбувається бурхливий розвиток світового фондового ринку, що супроводжується появою нових різноманітних інструментів і технологій у сфері обігу цінних паперів, що змушує науковців різних країн постійно повертатись до зазначеної теми, здійснюючи дослідження усіх змін і нововведень на ринку цінних паперів з метою вироблення ефективних рекомендацій щодо поліпшення умов його функціонування та регулювання.

На сьогоднішній день стан фондового ринку починає стабілізуватися, але цей процес проходить під тиском ризиків макроекономічної і фінансової діяльності країни. І хоча індекси ПФТС вже сьогодні досягають максимальних показників за останні 15 місяців, не можна говорити про подолання кризового стану. Стрибкоподібний розвиток фондового ринку України ускладнює його прогнозування, створює непевність в його стійкості та надійності. Експерти впевнені, що значне підвищення індексу ПФТС за жовтень 2009 року зміниться  його корекцією у бік зниження. Вже зараз очевидно, що після 2%-го росту, зафіксованого в 2008 році, темпи росту української економіки в кінці 2009 році будуть значно нижче попередніх років, і не можна виключати негативної динаміки.

Однак, останніми роками в Україні спостерігається досить динамічний розвиток фондового ринку. Так протягом 2008-2009 рр. обсяг ринку акцій в Україні зріс з одного з найменших у Центральноєвропейському регіоні (10 % ВВП) – до близько 35 % ВВП, що є аналогічним з розміром ринків акцій Чехії, Польщі, Румунії (рис. 1). Між тим стрімке зростання капіталізації не відтворює  реального зростання  фондового  ринку,  оскільки лише близько 10 % акцій підприємств перебувають у вільному обігу [4]. У 2009 році загальний обсяг емісійних цінних паперів зареєстрованих Комісією становить 740, 06 млрд. грн., що свідчить про розростання обсягів торгів на фондовому ринку та стрімкому розгортанню його діяльності (рис. 1).

З даної діаграми видно, що протягом аналізованого періоду спостерігається тенденція до зростання загального обсягу емісії цінних паперів. Так, обсяг емісії у 2005 році становив 207,01 млрд. грн., а вже в 2009 році 740,06, що свідчить про зростання на 533,05 млрд. грн. У 2010 році відбувся приріст емісії цінних паперів і становив 810,23 млрд. грн. На основі наведених даних можна зробити прогноз, який покаже, що в подальшому обсяг емісії цінних паперів зростатиме, так як протягом 2005-2010 років простежувалось зростання. Але дані обсяги не надто великі в порівнянні з зарубіжними фінансовими ринками, але український лише починає своє функціонування і набирає обертів.

Рис. 1. Динаміка обсягу випуску цінних паперів на фондовому ринку України за 2005-2010 рр., млрд. грн.

Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об’єми торгів цінними паперами, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи. Складність ситуації у тому, що сам фондовий ринок перебуває у стані становлення та розвитку. Тому перед розробниками економічної політики держави постають дві проблеми: по-перше, забезпечити формування фондового ринку і по-друге, вирішити завдання, які в ринкових країнах безпосередньо виконує фондовий ринок [2, с. 116]. Оскільки фондовий ринок України перебуває у стані становлення, то вирішення проблем другого блоку суттєво ускладнюються.

Крім того існує низка проблем функціонування фондового ринку, які потребують вирішення. До таких проблем відносять:

-       невеликий обсяг і неліквідність;

-       низький рівень капіталізації;

-       високий ступінь ризиків;

-       порушення прав інвесторів;

-       недосконалість нормативно-правового забезпечення [5, ст.. 98-100].

Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими. Це пояснюється тим, що ринкові відносини на нещодавно утворених ринках ще повністю не сформувалися. Тому темпи розвитку фондового ринку, його якісні аспекти, а також розкриття його інвестиційного потенціалу, залежать від конкретних заходів державної політики у сфері фінансового сектору. Фондовий ринок України є одним з найбільш жорстко регульованих й регламентованих державними органами ринок. Причиною цього є особливе значення для держави надійності та стабільності системи руху капіталів, що забезпечується обігом різних видів цінних паперів і їх похідних, у тісному зв’язку цього ринку із законодавчою базою і системою правовідносин власності, які склалися в державі [3, ст. 392-995].  

В рамках реалізації Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада»  Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку розроблено проект Програми розвитку фондового ринку України на 2011 – 2015 роки,  в якій конкретизовано та більш детально викладено положення загальнодержавної Програми економічних реформ на 2010-2014 роки щодо ринку цінних паперів, зокрема:

1. Створення законодавчої бази для впровадження нових фінансових інструментів та механізмів перерозподілу коштів;

2. Посилення інституціональної спроможності й операційної незалежності регулятора фондового ринку;

3. Посилення вимог до управління ризиками, прозорості діяльності та розкриття інформації учасниками фондового ринку;

4. Створення єдиної системи депозитарного обліку цінних паперів [7].

Актуальною проблемою є вдосконалення механізмів валютного регулювання на фондовому ринку. Не вдосконалюючи систему валютного регулювання, неможливо здійснити інтеграцію українського ринку капіталу у світовий ринок. Без цього вітчизняні емітенти не зможуть ефективно реалізовувати цінні папери іноземним інвесторам, а вітчизняні інвестори - купувати іноземні цінні папери. Програма містить низку заходів щодо покращення ситуації у цій сфері. Таким чином, становлення ефективного та дієвого фондового ринку є важливим етапом завершення трансформації вітчизняної економіки та підвищення рівня її конкурентноздатності. В Україні фондовий ринок формально існує вже понад 15 років з часу прийняття Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". Але процес інституційного становлення, набуття необхідних якісних параметрів ринку ще не завершений. Економісти та політики аналізують проблеми розвитку вітчизняного фондового ринку, виявляють бар'єри, що перешкоджають цьому розвитку, шукають можливості, як переорієнтувати фондовий ринок на вирішення нових завдань у процесі економічного розвитку, розробляють заходи економічної політики, спрямовані на усунення перешкод, формування високоефективного фондового ринку.

В цілому можна відзначити, що зростання фондового ринку набуває якісно нової динаміки за умови тривалого періоду політичної та економічної стабільності, розвитку ринкової інфраструктури. Існує реальна можливість збалансованого росту обсягів ринкової торгівлі. Найважливішими умовами для цього є:

Ø Політичні успіхи у проведенні ринкової реформи і зміцнення іміджу України, як держави для надійного вкладання іноземного капіталу;

Ø Координація дій Мінфіну, НБУ, ФДМУ, ДКЦПФР та інших державних органів в їх безпосередній діяльності на фондовому ринку;

Ø Постійний моніторинг ринку і проведення на ньому маркетингових досліджень із залученням іноземних експертів;

Ø Підвищення прозорості і здійснення державного контролю за діяльністю всіх учасників ринку з метою мінімізації шкоди від неминучих спекуляцій та ігрових стратегій операторів.

Література:

1.  Заводовський М. Український фондовий ринок залишається на вулиці // Економічна правда. – 2009. – № 14. – с. 22

2.  Калач Г.М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України // Фінанси України. – 2009. – № 1. – С.116.

3. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 664 с.

4. Фондовий ринок України: проблеми, тенденції та перспективи // Цінні папери України. – 2010. – № 4 (598). – С.4-6.

5. Чернищук В.Р., Данькевич А.П. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми і перспективи // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96-103.

6. Шевченко П. Фондовий ринок: хроніки падіння // Фондовий ринок. – 2009. – № 3. – С. 6 - 9.

7. Огляд українського фондового ринку [Електронний ресурс] / В.І. Дишловий. –  Режим доступу: http://www.kinto.com.