Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Плакида С. І.

к. е. н., доцент Сардак О. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган- Барановського, Україна

Корпоративна культура як необхідний складовий елемент ефективного управління підприємством

Широко відомо, що майже кожне успішно функціонуюче підприємство має власну корпоративну культуру, що обумовлена місією та стратегією його розвитку. Така культура дозволяє відрізнити одну організацію від іншої, розвиває прихильність цілям підприємства, створює атмосферу ідентифікованості для її членів, зміцнює соціальну стабільність, є контролюючим механізмом, який направляє і формує відносини та поведінку працівників.

Корпоративна культура є специфічною формою існування взаємозалежної системи, що включає в себе: по-перше, ієрархію цінностей, що домінують серед співробітників підприємства; по-друге, сукупність способів їх реалізації, що переважають в ній на певному етапі розвитку.

Дослідженням корпоративної культури як важливого чинника управління персоналом займались такі вчені як: Алпєєва Т.М., Гаєвський Б.А, Давидов Ю.Н., Красовський Ю.Д, Палеха Ю.І, Рей С.А. та інші. Проте, враховуючи мінливість зовнішнього середовища, можна стверджувати, що питання вивчення корпоративної культури і надалі залишаються актуальними [4].

Метою статті є висвітлення актуальних аспектів корпоративної культури як необхідного складового елементу управління підприємством в сучасних умовах.

Отже, корпоративна культура підприємства – це система колективно поділених цінностей, переконань, традицій і норм поведінки працівників. Вона виражається в символічних засобах духовного й матеріального оточення людей, які працюють в даному підприємстві [3].

Джерелами формування корпоративної культури виступають:

· система особистих цінностей та індивідуально-своєрідних способів їх реалізації;

· способи, форми та структура організації діяльності, що втілюють деякі цінності, в тому числі й особисті цінності керівників підприємств;

· уявлення про оптимальну та припустиму модель поведінки співробітника в колективі, що відображає систему внутрішньогрупових цінностей, що склалися.

Формування корпоративної культури може здійснюватися: довгостроковою практичною діяльністю, діяльністю керівника чи власника (власна культура), штучним формуванням корпоративної культури фахівцями консультаційних організацій, або природним відбором найкращих норм, правил і стандартів, запропонованих керівником і колективом [4].

Основні елементи корпоративної культури представлені на рис. 1[2] .

Спеціалісти, що аналізують корпоративну культуру в країнах СНД виділяють такі її типи [1, с. 324]:

- «культура влади» - у цій культурі особливу роль відіграє лідер, його особисті якості і здібності. Помітне місце займають ресурси, що знаходяться у розпорядженні того або іншого керівника. Підприємства з такою культурою, як правило, мають тверду ієрархічну структуру. Даний тип культури дозволяє компанії швидко реагувати на зміну ситуації, приймати рішення й організовувати їх виконання;

- «рольова культура» - характеризується суворим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією учасників. Цей тип підприємств функціонує на основі системи правил, процедур і стандартів діяльності, дотримання яких має гарантувати її ефективність. Основним джерелом влади є не особисті якості, а становище в ієрархічній структурі. Таке підприємство здатне успішно працювати у стабільному навколишньому середовищі.

- «культура завдання» — даний тип культури орієнтований, у першу чергу, на вирішення завдань, реалізацію проектів. Ефективність діяльності компаній з такою культурою визначається високим професіоналізмом співробітників і кооперативним груповим ефектом. Великими владними повноваженнями володіють ті, хто в даний момент є експертом у провідній області діяльності і хто має максимальну інформацію.

- «культура особистості» — підприємство з цим типом культури об’єднує людей не для вирішення якихось завдань, а для того, щоб вони могли домагатися власних цілей. Влада ґрунтується на близькості до ресурсів, професіоналізмі і здатності домовлятися. Влада і контроль мають координуючий характер.

В умовах ринкової економіки вітчизняним підприємствам доцільно розвивати складові таких типів корпоративної культури, як «культура влади» і «культура завдання».

Рис. 1 Елементи корпоративної культури

Варто зазначити, що культура підприємства може виявитися прийнятною на певний період часу і за певних умов. Зміна умов конкуренції, державного регулювання, стрімкі економічні зміни та нові технології вимагають змін корпоративної культури підприємства, якщо вона гальмує підвищення її ефективності. Тому керівники-практики повинні відчувати зміни у зовнішньому середовищі та вживати потрібних заходів щодо зміни корпоративної культури відповідно потреб організації та ринку в цілому, а науковці - не залишати поза увагою цю важливу проблему.

Література:

1. Скібіцька Л.І. Організація праці менеджера. Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 360 с.

2. Башук К. О., Жолудєва А. М. Доцільність формування корпоративної культури на підприємстві [Электроний ресурс]. – Електрон. текстові дані. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mimi/2011_2/4_3.pdf

3. Кислинська В. О. Корпоративна культура підприємства – один із факторів його конкурентноздатності [Электроний ресурс]. – Електрон. текстові дані. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/10_kislins_ka%20v.o.doc.htm

4. Чернишова А. О., Немченко Т. А. Деякі аспекти корпоративної культури організації [Электроний ресурс]. – Електрон. текстові дані. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/npkntu_e/2010_17/stat_17/49.pdf