Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Хацер Максим Володимирович

Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій, Україна

Головні проблеми корпоративного управління в Україні

В сучасних умовах розвитку корпоративного управління в Україні існують суттєві практичні проблем, які заважають вітчизняним акціонерним товариствам здійснювати ефективне управління у сфері корпоративних відносин.

Можемо відмітити роботи у цьому напрямі таких вчених, як М.Чечетова, А.Мендрул [1], О.В. Мороза, Н.П. Карачиної, Т.М. Халімона [2] та ін.

Головні проблеми, з якими на практиці доводиться стикатись в рамках корпоративного управління пов’язані з перерозподілом власності та утисканням або акціонерів взагалі з боку менеджерів, або міноритарних акціонерів з боку менеджерів та власників великих пакетів акцій.

Можемо виділити такі групи проблемних ситуацій:

1. Перерозподіл власності на майно акціонерного товариства з боку менеджерів: перевід частини майна акціонерного товариства на аффільовані з менеджментом бізнес – структури по не ринковій вартості; трансформація акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю з виключенням більшості акціонерів з числа власників нової бізнес – структури; вимивання оборотних коштів акціонерного товариства за рахунок нерівноправних договорів з аффільованими з менеджментом бізнес – структурами; захват контролю над акціонерним товариством або за рахунок додаткових емісій, що розміщаються серед аффільованих з менеджментом бізнес – структур, або за рахунок процедури банкрутства.

2. Порушення, що торкаються прав акціонерів бути в достатній степені інформованими про рішення, які призводять до суттєвих змін у діяльності акціонерної компанії та реагувати на ці рішення: нерегулярне та неповне інформування акціонерів про результати діяльності акціонерної компанії, корпоративні події, що торкаються їх інтересів та впливають на вартість акцій, які їм належать; непрозорість акціонерного товариства для власних акціонерів та порушення законодавчих прав акціонерів по доступу до фінансово – господарської інформації компанії.

3. Перешкоди реалізації права акціонерів ефективно брати участь та голосувати на загальних зборах акціонерів: не своєчасне надання або не надання акціонерними компаніями акціонерам інформації про час, місце проведення та порядок денний загальних зборів акціонерів, у тому числі за рахунок технічних помилок у даних про акціонерів; перенесення загальних зборів акціонерів у місце не доступне певній частині акціонерів, наприклад інший город; відмова від реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах або не надання їм можливості прийняти участь у голосуванні під формальними приводами; недопущення частини акціонерів на загальні збору; відмова від надання можливості акціонерам направляти для участі у загальних зборах своїх представників.

4. Рішення менеджерів або крупних акціонерів акціонерних товариств, що призводять до зниження вартості часток в активах компаній, які належать міноритарним акціонерам: додаткові емісії акцій, що розміщаються серед аффільованих з менеджментом або крупними акціонерами акціонерного товариства осіб; пропозиції покупки акцій у міноритарних акціонерів по низькій ціні; випуск конвертуємих облігацій, які розміщуються серед аффільованих з менеджментом або крупними акціонерами акціонерної компанії осіб; виведення активів без суттєвої компенсації з дочірніх підприємств на користь материнських компаній.

5. Контроль з боку менеджерів або крупних (мажоритарних) акціонерів за Спостережною радою та ревізійною комісією акціонерної компанії.

6. Не присутність або формальна присутність у Спостережній раді представників міноритарних акціонерів, працівників підприємства та незалежних директорів.

7. Не розроблений та не впроваджений у корпоративну практику акціонерних товариств Кодекс Корпоративного управління.

8. Не прозорий вибір голови правління, членів Спостережної ради та ревізійної комісії акціонерного товариства.

9. Суттєві утиски права держави або місцевих органів самоврядування по реалізації своїх корпоративних прав, якщо в акціонерному товаристві є частка власності держави або місцевих органів самоврядування.

У подальших дослідженнях автор вважає за доцільне більш детально зупинитись на виявлених теоретичних та практичних проблемах у корпоративному управлінні в Україні та запропонувати шляхи вирішення даних проблем.

Література:

1. Чечетов М., Мендрул А. Корпоративное управление в условиях экономической трансформации //Экономика Украины.–2001. – №4. – С. 10 – 18.

2. Мороз О.В., Карачина Н.П., Халімон Т.М. Корпоративне управління на підприємствах України: постприватизаційний етап еволюції: Монографія. – Вінниця: УНІВЕР – СУМ, 2008. – 180 с.