Экономические науки/8. Маркетинг и менеджмент

Бондаренко А.В. Вакарук В.М.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Автоматизація планово-управлінських функцій

Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління в народному господарстві з особливою гостротою ставить задачу проведення комплексних досліджень, пов'язаних з всебічним вивченням і узагальненням виникаючих при цьому проблем як практичного, так і теоретичного характеру.

В останні роки виникає концепція розподілених систем управління народним господарством, де передбачається локальна обробка інформації. Для реалізації ідеї розподіленого управління необхідно створення для кожного рівня управління і кожної предметної області автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі професійних персональних комп’ютерах.

На сучасному етапі автоматизації управління виробництвом найбільш перспективним є автоматизація планово-управлінських функцій на базі персональних комп’ютерів, встановлених безпосередньо на робочих місцях фахівців. Ці системи отримали широке поширення в організаційному управлінні під назвою автоматизованих робочих місць (АРМ). Це дозволить використовувати систему людям, які не мають спеціальних знань у галузі програмування, і одночасно дозволить доповнювати систему у міру потреби.
Для кожного об'єкта управління потрібно передбачити автоматизовані робочі місця, що відповідають їх функціональним призначенням. Однак принципи створення АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.

Відповідно до принципу системності АРМ слід розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням.

Принцип гнучкості означає пристосованість системи до можливих перебудов завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їх елементів.

Принцип стійкості полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх можливих чинників. Це означає, що неполадки в окремих її частинах повинні бути легко усунути, а працездатність системи - швидко відновити події.
Ефективність АРМ слід розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесеного до витрат зі створення та експлуатації системи.

Функціонування АРМ може дати чисельний ефект тільки за умови правильного розподіл функцій і навантаження між людиною і машинними засобами обробки інформації, ядром яких є персональні комп’ютери. Лише тоді АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а й соціальної комфортності фахівців.

Література:

1. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Нанч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. 239с.

2. Симонович С.В. и др. Информатика для юристов и єкономистов. – СПб: Питер, 2001. – 688 с.: ил.

3. Тришанков Л. Записки доброго автоматизатора или руководителю, обдумывающему компьютеризацию своего бизнеса. М:”Корпоративный менеджмент”, 2001