Экономические науки. Маркетинг и менеджмент

к. п. н., доцент Клочко О. В., студентка Марчук І. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

АВТОМАТИЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ МЕНЕДЖЕРА

ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Для повноцінної роботи підприємств в сучасних ринкових умовах потрібні якісні технологічні засоби підтримки роботи менеджерів. При цьому автоматизація виступає важливим фактором успіху в процесі економії робочого часу, зменшення витрат на оплату праці, та збільшує швидкодію господарських процесів. Але поряд із перевагами автоматизації робочого місця менеджера, та управління у цілому, виникає ряд недоліків, пов’язаних з інформаційною складовою автоматизації. Важливість інформаційної політики виходить на перше місце порівняно із виробничими питаннями. Саме використовуючи інформацію, яка виступає сутнісним наповненням автоматизованих управлінських рішень, конкуренти можуть завдати шкоди не лише ринковим, а й правовим позиціям компанії. Тому разом із умінням використовувати автоматизацію, керівникам та виконавчому персоналу потрібно контролювати і організовувати інформаційну безпеку автоматизованої системи управління.

Типовими засобами ворожого впливу є проникнення до інформаційної системи організації, атака серверів, систем контролю та безпеки. Інформаційна агресія здійснюється у трьох напрямках: 1. Завдання шкоди автоматизованим управлінсько-технологічним системам шляхом програмного втручання в саму систему обробки та зберігання даних, в тому числі копіювання (викрадення) файлів, зараження програмного забезпечення вірусами з усіма можливими наслідками, пошкодження апаратного забезпечення. 2. Диверсії проти систем контролю, що мають на меті полегшити доступ до цінностей підприємства фізичним шляхом. Це може бути введення хибних команд в системи охорони, живлення, водо- та газопостачання, вентиляції та пожежної безпеки. 3. Умисне пошкодження знімних носіїв інформації фізичним шляхом.

В силу цих обставин відповідальний менеджмент мусить передбачати відповідні управлінські дії, спрямовані на те, щоб автоматизація робочого місця менеджера збільшувала ймовірність конфіденційності потрібної інформації та оптимізацію інформаційних потоків таким чином, щоб доступ сторонніх осіб до них був мінімальним. На практиці такі заходи найпростіше реалізувати шляхом вдосконалення організаційної структури та розробки внутрішньокорпоративних правил використання інформації: оскільки в сучасних умовах неможливо і неприпустимо здійснювати тотальний контроль за володінням інформацією співробітниками, потрібно створити процедуру перевірки тих даних, що надходять до системи підприємства, на наявність небезпечних програм. Крім того, дієвими можуть бути регулярні перевірки рівня знань та підготовки менеджменту в напрямку інформаційної безпеки. На багатьох великих підприємствах існує штатна одиниця під назвою ІТ-менеджер або менеджер з безпеки (керівник охорони).

Основними засобами інформаційної безпеки, що повинні супроводжувати автоматизацію роботи менеджера, є моделі безпеки, криптографія, антивірусне забезпечення, міжмережеві екрани. Доступ працівників до мережі Інтернет також підвищує ймовірність небезпечної агресії, однак цей засіб зв’язку одночасно дозволяє проводити моніторинг дій конкурентів, тому успіх використання Інтернету залежить від самого менеджменту [1;2].

Автоматизація робочого місця менеджера та процесу управління підприємством може призводити як до суттєвого підвищення рівня інформаційної безпеки, так і до його зниження залежно від рівня ІТ-підготовки всіх без винятку працівників організації, якості апаратного та програмного забезпечення, характеру взаємодії з зовнішнім середовищем, структури інформаційних потоків та загальної культури управління.

Література:

1. Гаман С. М. Формування інформаційного простору підприємства // Інвестиції: пратика та досвід. – 2007 р. - №16 –С. 40 – 42.

2. Сердюченко Н. Б. Інформаційне забезпечення підприємств в умовах невизначеності з врахуванням ризику // Економіка та держава. – 2007 р. - №1. –С. 46 – 47.