Сметанюк О. А., Починок С. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Постановка проблеми. Проблемі використання виробничих можливостей у промисловості приділяли й приділяють велику увагу протягом усього періоду розвитку промисловості. Вже неодноразово вказувалося на необхідність більш раціонального використання виробничих потужностей, більш широкого впровадження високопродуктивної техніки, удосконалення структури й вчасного оновлення діючих основних фондів. Для визначення рівня економічної ефективності роботи промислового підприємства, тобто встановлення кількісного відношення між результатами виробництва й витратами засобів виробництва й праці, необхідно знати його виробничу потужність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі підвищення виробничої потужності підприємства присвячені роботи багатьох відомих учених. Зокрема, вони висвітлені в роботах таких відомих учених як Несторишен І.В. [2], Петрович Й.М. [4], Мазур І.М. [1] та ін. Вагомий внесок у розвиток методологічних основ розрахунку оптимальної виробничої потужності і пошуку резервів її збільшення зробили такі вітчизняний вчені як Орлов О. О. [3], Тарасюк Г. М. [5]. Але і зараз багато проблем залишаються відкритими.

Постановка цілей. Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів по випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності займає головне місце у виявленні і оцінці резервів виробництва .

Здатність галузей промисловості, підприємств і їхніх підрозділів виготовляти максимальну кількість продукції знаходиться в безпосередній залежності від кількості, досконалості і дієздатності засобів праці, якими вони оснащені. Засоби праці, насамперед їх активну частину - знаряддя праці, варто вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємств. Однак з цього не слід робити висновок про те, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів засобів праці без обліку конкретних обставин, у яких підприємство діє на даному відрізку часу .

Технічний підхід до визначення виробничої потужності засобів праці має визначені недоліки. Головним з них є відрив їх від виробничих відносин, в умовах яких вони функціонують. Отже, для розуміння сутності і пізнання природи виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, у яких використовуються засоби праці. Тож головною метою статті є формування теоретико-методологічних положень щодо пошуку резервів підвищення ефективності функціонування організаційних систем управління на підприємствах.

Виклад основного матеріалу. Широке розгортання ринкових відносин, підвищення рівня інтенсифікації виробництва зумовлюють необхідність більш повного й оперативного залучення до господарського обігу резервів виробничих потужностей. Це вимагає розробки ефективних заходів і методів їх виявлення на всіх стадіях виробничого процесу з врахуванням використання величини виробничої потужності підприємства і його підрозділів.

При обчисленні потужності важливо враховувати якісні характеристики потужнісних ресурсів. З цією метою мають бути створенні два класифікатори: устаткування і робочих місць.

Важливим моментом в удосконаленні методів визначення виробничих потужностей є отримання вихідної інформації шляхом застосування уніфікованих форм. Уніфікація форм охоплює два напрямки:

- встановлюються єдині форми, в яких представленні розрахунки виробничих потужностей усіх видів виробництв;

- виділяється строго визначена сукупність форм, в яких представленні розрахунки виробничих потужностей підрозділів різних видів ієрархії: низького рівня і високого рівня.[3, с. 228]

Виробнича потужність підприємства є величиною змінною. Вона залежить від умов діяльності підприємства і встановлюється тільки на певний момент.

Основним завданням розрахунку виробничої потужності підприємства є визначення потенціальної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, а також виявлення і використання резервів пов’язаних з технічним прогресом і удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Це завдання може бути забезпечене шляхом впровадження в практику якісно нових методів обчислення виробничих потужностей із застосуванням сучасної електронно-обчислювальної техніки.

Своєю чергою використання електронно-обчислювальних машин і нових методів обчислення виробничих потужностей зумовлюють необхідність розв'язання комплексу задач, пов'язаних з формуванням вхідної і вихідної інформації, введення в обіг нових понять. Серед них треба виділити такі: потужнісні ресурси підприємства, форми виробничо-технологічної організації потужнісних ресурсів, централізація інформації.

У широкому розумінні основу потужнісних ресурсів становлять робочі місця, на яких виконуються роботи при допомозі машин і механізмів або ручним способом з використанням механізованого інструменту та інших нескладних знарядь праці. У першому випадку потенційна можливість робочого місця визначається пропускною здатністю устаткування, а в другому — обсягом робіт, які виконує робітник. Отже, потужнісні ресурси — це сукупність устаткування і робочих місць, які організовано функціонують у процесі виробництва продукції в тому чи іншому виробничому підрозділі. При такому трактуванні суті потужнісних ресурсів устаткування і робочі місця різною мірою беруть участь у формуванні величини виробничої потужності.

Кожна група потужнісннх ресурсів повинна характеризуватися цільовою спрямованістю і створюватися з метою виконання певного виду робіт. З урахуванням цієї специфіки групи об'єднуються у виробничі підрозділи.[5, с. 180]

Виробнича потужність того чи іншого підрозділу визначається пропускною здатністю провідної групи його потужнісних ресурсів. Такою групою є устаткування і робочі місця залежно від їхньої технологічної значимості: виконання найбільш відповідальних операцій, прогресивність устаткування, коефіцієнт завантаження якого повинен бути не менший, ніж нормативний.

Для розрахунку виробничої потужності підприємства користуються такими вихідними даними: номенклатура та асортимент продукції ; трудомісткість кожного виду продукції ; наявність, склад і ста обладнання і виробничих площ ; продуктивність кожного виду обладнання ; строки вибуття та введення обладнання та виробничих площ ; корисний фонд робочого часу обладнання; заходи по модернізації, автоматизації обладнання.[2]

Задачу обчислення виробничої потужності підприємства і його підрозділів можна сформулювати так: при обмеженні на ефективний фонд часу роботи устаткування максимізується випуск продукції.

До розрахунку виробничої потужності підприємства включають все обладнання, яке не діє внаслідок поламок, ремонту чи модернізації. Враховують також обладнання яке знаходиться в стані монтажу чи на складі і призначене до введення в експлуатацію в плановому періоді.[4 с. 114]

Не включають до розрахунку виробничої потужності підприємства обладнання, яке знаходиться на випробуванні

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, потужність провідних цехів за потужністю виробничих дільниць, потужність виробничих дільниць за потужністю провідного обладнання.[1, с. 118]

Висновки. Основним завданням обчислення виробничих потужностей є виявлення і використання резервів у сфері технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Фактори збільшення виробничої потужності підприємства пов’язують з усіма основними елементами процесу виробництва. Із засобами праці цей зв’язок виявляється в кількісному і якісному аспектах, з предметами праці і самою працею – тільки в якісному.

Для оцінки реального стану використання виробничих потужностей застосовується система показників, яка дає змогу комплексно проаналізувати використання і розробити заходи щодо реалізації резервів виробничої потужності.

Ефективність використання виробничих потужностей підприємств досягається насамперед завдяки використанню комплексних резервів, формування яких відбувається шляхом вибору найраціональнішої методики організаційної побудови системи машин.

Література:

1. Мазур І.М. Регулювання виробничої потужності підприємства в системі управління ефективністю виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник накових праць: В 5 т.– Дніпропетровськ.– Вип. 207. – Т. 1. – 2005. – №207. – С. 114–123.

2. Несторишен І.В. Проблеми оцінювання виробничої потужності промислових підприємств в умовах ринку – 2010 р.

3. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник / Орлов О. О. – К.: Скарби, 2009. – 336 с.

4. Петрович Й.М. Оптимізація використання виробничих потужностей на засадах реінжинірингу // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: “Економічні науки”: В 4 т. – Хмельницький, 2007. – Т. 1. – С. 113– 118.

5. Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства: [навч. посіб. 3-тє вид.] / Г. М. Тарасюк, Л. І. Шваб. - К. : Каравела, 2008. - 352с.