Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Доходи: податковий та бухгалтерський аспекти

Господарська діяльність підприємств, як відомо, спрямована на отримання прибутку, вирішальними складовими якого є доходи і витрати. Проте бухгалтерський та податковий прибуток суттєво відрізняються одне від одного. Так було в період дії Закону про прибуток, та й Податковий кодекс теж нічого не змінив. Розглянемо один із вирішальних елементів прибутку – доходи.

Перші розбіжності зустрічаються уже в самому визначенні поняття «доходи» (табл.1).

Таблиця 1

Визначення терміну «доходи» в податковому та бухгалтерському обліку

Норма Податкового кодексу України	Визначення поняття	Норма П(С)БО	Визначення поняття
Пп. 14.1.56.ст. 14	Доходи – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоній, так і за її межами	П.3 П(С)БО № 1	Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобовязань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капітлау за рахунок внесків власників)
Особливості визначення		Особливості визначення
1. Акцент робиться тільки на отримання вигоди (у різних формах)		1. Не тільки надходження активів визнаються доходами, але і зменшення зобов’язань. Хоча тут мова повинна йти не просто про зменшення зобов’язань, а відмову від них з боку кредиторів підприємства
2. Не зовсім доцільним є тлумачення невідомого поняття через його застосування у самому визначенні: «Доходи – загальна сума доходу..»
3. Чітко окреслюється територіальна зона отримання доходу		2. Основним критерієм для доходів є збільшення власного капіталу
4. Доходи визнаються результатами всіх видів діяльності платника податку		3. Не вказується, що доходи є результатом діяльності, і відповідно якої саме (вид)

Опираючись на нове податкове законодавство, доцільно виділити головні відмінні моменти – классифікація та дата визнання доходів.

Відомо, що пункт 7 П(С)БО № 15 «Доходи» розподіляє доходи на такі групи:

· дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

· інші операційні доходи;

· фінансові доходи;

· інші доходи.

Однак п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України виділяє тільки дві групи доходів:

· дохід від операційної діяльності;

· інші доходи.

Така податкова класифікація обєднує різні доходи бухгалтерського обліку (субрахунки рахунків 71-75) в одну групу – інші доходи. Що є передумоваю такої зміни в податковому кодексі: наближення до бухгалтерського обліку, чи спрощення податкового відображення доходів?

Іншим цікавим моментом є дата визнання доходів, від яких багато в чому залежить дата визнання витрат у податковому обліку.

Згідно колишнього податкового законодавства отриманий (нарахований) дохід включався до складу валового доходу за першою подією. Проте новий податковий облік перейняв від бухгалтерського обліку один важливий принцип: передоплата (аванс) не може вважатися доходом (п. 136.1.1. ст.136 ПКУ та п.6.3 – 6.4 П(С)БО 15). Проте в Податковому кодексі існує суперечність щодо дати визнання доходів від реалізації товарів. Такою вважається момент переходу права власності. Згідно із Цивільним кодексом України момент оплати за таких умов може передбачати як післяплату так і передоплату, залежно від того, де у цей час знаходиться товар: у продавця чи у покупця. Така ситуація підтверджує відмінність між датою виникнення податкового доходу та доходу, визнаного за даними бухгалтерського обліку.

Подібна ситуація спостерігається стосовно дати визнання доходів від реалізації робіт і послуг. Згідно ПКУ таку дату підтверджує акт виконаних робіт, що засвідчує їх виконання. Проте в житті буває так, що складання акту виконаних робіт випереджає фактичне завершення операцій.

Слід відмітити операції, які визнаються доходами в податковому обліку, але в бухгалтерському до такої категорії не належать. До таких відносять: бартерні операції при обміні подібними активами, операції з погашення цінних паперів, отримання «транзитом» деяких податків та зборів. Однак, є операції, яких в бухгалтерському обліку взагалі існувати не може, зокрема: відображення певних подій у рамках врегулювання сумнівної заборгованості, нарахування умовних процентів на суму неповерненої в звітному періоді повторної фінансової допомоги тощо.

Зворотна ситуація також можлива: доходи відображаються в бухгалтерському обліку, проте в податковому обліку не є об’єктами уваги. Таким вважаються дооцінки активів, що проводяться в бухгалтерському обліку, а п.152.10 ст. 152 Податкового кодексу України свідчить про те, що вони не беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування.

Отже провівши невеликі порівняння між обліковими та податковими доходами, виявлено ряд відмінностей та суперечностей. Тому зміна податкового законодавство не зблизила податковий та бухгалтерський облік, а навпаки – призвела до виникнення нових розбіжностей, потреби у пошуках шляхів їх усунення або ж зведення до мінімуму.

Литература:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – www.minfin.gov.ua.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – www.minfin.gov.ua.

3. П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом МФУ від 31.03.99р. № 87. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – www.minfin.gov.ua.

4. П(С)БО № 15 «Дохід», затверджене наказом МФУ від 29.11.99 р. № 290. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – www.minfin.gov.ua.