Сухарев П.М., к.е.н., професор кафедри контролю і АГД

Лещенко А.О.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНГО ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ

В теорії та практиці фінансового менеджменту передбачено існування значної кількості показників для оцінки фінансової стійкості та інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів. Важливе місце серед них займає показник власного оборотного капіталу. На даний момент в економічній літературі не існує єдиної точки зору на методи визначення його величини.

Питання розрахунку величини власного оборотного капіталу розглядалися у наукових працях Бланка І., Бондар Н., Данилюка М., Ковальчука М., Кононенко О., Маханько О., Меренюка Л., Мірошника Р., Савича В., Сороки Р., Філімоненкова О., Цал- Цалко Ю., Чупіса А., Шеремет О. та інших. Досліджуючи існуючі в науковій літературі методики визначення розміру власного оборотного капіталу було встановлено відсутність єдиної обґрунтованої методики визначення даного показника.

Метою даного дослідження є визначення найбільш прийнятної та адекватної методики розрахунку власного оборотного капіталу.

Власні ресурси підприємства відіграють важливу роль, оскільки забезпечують фінансову стійкість та майнову і операційну самостійність господарюючого суб'єкта, яка є необхідною для рентабельної діяльності. Власний оборотний капітал – це частина власних ресурсів підприємств, авансованих в обігові активи для забезпечення безперервного виробничого процесу. Для нормального забезпечення господарської діяльності оборотним капіталом його величина встановлюється в межах 1/3 величини власного капіталу [6]. В економічній літературі цей показник ще називають власними обіговими засобами, чистим обіговим капіталом [4], робочим, працюючим капіталом, чистими поточними активами.

Показник власного оборотного капіталу є розрахунковим і залежить як від структури активів, так і від структури джерел фінансування [2].

Провівши аналіз підходів різних вчених до висвітлення питанння розрахунку власного оборотного капіталу у економічній літературі, було виявлено, що на даний час в науковій літератрі не існує єдиної точки зору щодо визначення методики розрахунку власного оборотного капіталу (ВОК).

Таблиця 1

Підходи до визначення власного оборотного капіталу

Методики визначення власного оборотного капіталу	Автори
1. І П – І А = ряд. 380 ф.1 – ряд. 080 ф.1	Кононенко О., Маханько О., Цал-Цалко Ю., Філімоненков О., Чупіс А.
2. (ІІ А + ІІІ А) – (ІІ П + ІІІ П + IV П + V П) = (ряд. 260 ф.1 + 270 ф.1) – (ряд. 430 ф.1 + ряд. 480 ф.1 + ряд. 620 ф.1 + ряд. 630 ф.1)	Кононенко О., Маханько О.
3. ІІ А - ІV П = ряд. 260 ф.1 – ряд.620 ф. 1	Шеремет О.О., Цал-Цалко Ю., Чупіс А., Мірошник Р., Меренюк Л., Ковальчук М.
4. ОА – ДЗКо – КЗК = ряд. 260 ф.1 – ряд. 480 ф.1 – ряд. 620 ф.1	Бланк І.
5. ВК – В н.а = (ряд. 380+430+630 ф.1) – ряд. 080 ф. 1	Бондар Н.

Об'єднуючим фактором для цих методик є те, що до складу оборотного капіталу не включаються витрати майбутніх періодів (окрім методики 2).

Ми вважаємо, що витрати майбутніх періодів за економічним змістом є оборотним капіталом підприємства. Віднесення витрат майбутніх періодів до оборотних активів пояснюється тим, що незважаючи на те, що витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради отримання прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком ймовірно, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Відносно методик розрахунку власного оборотного капіталу, на нашу думку, не варто брати до уваги власний капітал підприємства (ф.1 ряд. 380) (методика 1,5), враховуючи той факт, що у сучасних умовах господарювання на підприємствах спостерігається від'ємне значення власного капіталу, що є наслідком великих витрат на виробництво та отримання низьких доходів і, відповідно, сума нерозподіленого збитку перекриває суму власного капіталу.

Стосовно методики 2 та 4, то беруться до уваги довгострокові зобов'язання (ф.1 ряд. 480). Але, зазвичай, довгострокові позики надаються для формування основних засобів, а не оборотних.

В зв'язку з цим, на нашу думку, найбільш прийнятною є методика 3. Враховуючи пропозиції по розрахунку суми оборотного капіталу запропонована методика вигладає наступним чином:

ВОК = (ІІ А + ІІІ А+IVА) - ІV П = (ряд. 260 ф.1 + ряд. 270 ф. 1 + ряд. 275 ф.1) - ряд.620 ф. 1.

Використання запропонованих методик сприятиме більш повному та об'єктивному використанню інформації, що міститься в балансах підприємств, та усуне суперечності та розбіжності в методиках визначення розміру власного оборотного капіталу.

Література:

1. Бланк И. Основы финансового менеджмента / Бланк И. – К. : Ника – центр, 1999. – Т. 1. – 592 с.

2. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності./ Кононенко О., Маханько О. – Х. : Фактор, 2008. – 208 с. – с.34

3. Подольська В.О. Фінансовий аналіз : навч. посібник. / Подольська В.О., Яріш О.В. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. – с. 216.

4. Сорока Р. Визначення джерел формування обігового капіталу підприємства / Р.Сорока // Економіка, планування та управління в лісовиробничому комплексі. – Науковий вісник. – 2007. – вип. 17.1. – С.271-276

5. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз : підручник / Цал-Цалко Ю.С. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 566 с. с.240 – 242

6. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз : навчальний посібник / Шеремет О.О. – К. : 2005. – 196 с.