Особливості нейрофізіологічних феноменів у хворих з різними формами сенсо-моторних дистальних поліневропатій

Олексюк-Нехамес Алла Григорівна

Кафедра невропатології та нейрохірургії ФПДО

Львівського національного університету ім. Данила Галицького

Діабетична нейропатія поділяється на периферичну соматичну і периферичну вегетативну нейропатію, а також на центральну нейропатію, що проявляється змінами функціонування головного та спинного мозку. В свою чергу, виділяють різні клінічні синдроми периферичної нейропатії - диффузна симетрична дистальна сенсо-моторна поліневропатія (полі нейропатія). Також зокрема, серед захворювань периферійної нервової системи, які виникають під дією хронічного зловживання спиртовміщуючих напоїв провідне місце належить алкогольній полінейропатії (АП). Вивчення патогенезу та розроблення ефективного методу діагностики та лікування ранніх проявів алкогольної поліневропатії, у числі інших форм поліневропатій залишається актуальним враховуючи, що доклінічна діагностика та лікування у ранній період корелює з ефективністю лікування даного захворювання. Метою дослідження стало встановлення переваг патогенетичного механізму відновлення з залученням лікувальної тактики та вплив препарату Нуклео-ЦМФ на ефективність відновлення у хворих з алкогольними дистальними сенсо-моторними полінейропатіями. Група хворих була обстежена методом стимуляційної електронейроміографії, (стандартна методика Николаева С.Г. 2003 р.). Відповідно до мети і завдання роботи об’єктом дослідження обрано репрезентативну групу з 42 пацієнтів (36 чоловік і 9 жінок) у віці від 28 років до 55 років (середній вік 44,2±2,1 роки). Для порівняння обстежено 20 осіб (середній вік, 35,2±0,9 років), з різними формами алкогольних полінейропатій. Результати дослідження. Виявлено, що серед обстежених хворих переважали хворі з нейрофізіологічною характеристикою дифузної де мієлінізації яка приводить до рівномірного зниження провідності по всім аксонам нерва, в результаті чого швидкість проведення по волокнам рівномірно знижується без порушення часової дисперсії і без десинхронізації, що не веде до порушення форми М-хвилі. При сегментарній демієлінізації швидкість проведення на інтактних ділянках не порушена. Зміни, що виявили у хворих з сенсо-моторною проксимальною алкогольною полі невропатією відповідали сегментарній демієліназації. У другої групи хворих з алкогольними полінейропатіями спостерігалася сенсо-моторна форма дистальної поліневропатії, яка відповідала дифузній формі мієлінопатії. Відмічено, враховуючи нейрофізіологічні параметри (швидкість проведення по моторному волокну, амплітуду М-відповіді, резидуальну латентність) клінічне покращення спостерігалося у групі хворих з АП, яка додатково отримувала Нуклео-ЦМФ по 1 к. – 3 р в день на протязі 20 днів. Менш помітні результати спостерігалися в групі, що не отримувала в лікуванні Нуклео-ЦМФ і серед хворих були такі у кого спостерігалися елементи дистально форми аксоно-мієлінопатії. Висновок. Таким чином, можна припустити що кращому відновленню і досягненню лікувального ефекту піддаються хворі з дистальними мото-сенсорними полінейропатіями по типу дифузних мієлінопатій, що отримували додаткового Нуклео-ЦМФ, у порівнянні з групою хворих, які отримували стандартну схему, без залучення Нуклео-ЦМФ. Деякі менш виражене зниження ефекту спостерігалося у хворих з аксоно-мієлінопатіями.