Медицина/9. Гигиена и эпидемиология
Рублевська Н.І., Афанасьєва О.Л., Бєльська Т.М.,
Водоп’ян В.Л., Семеняк М.М.
ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”
Дніпропетровська обласна санепідстанція
Новомосковька районна санепідстанція
Ризик
виникнення донозологічних станів
у
дітей-мешканців промислових міст
Незважаючи на численні дослідження, які присвячені оцінці
впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я дитячого населення
[1,2], питання попередження несприятливої дії забруднюючих речовин атмосферного
повітря на організм дітей залишається актуальним, що обумовило мету даної роботи – оцінити ризик
формування донозологічних станів у дітей у зв’язку з аерогенним впливом
ксенобіотиків.
У
атмосферному повітрі мм. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ відповідно до [3]
проаналізовано вміст пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, діоксиду сірки,
сірководню, формальдегіду, фенолу, бенз(а)пірену за 1991-2008 роки за
результатами спостережень Держкомгідромету і міських СЕС. На підставі фактичних
концентрацій ксенобіотиків у повітрі розраховані середньодобові дози
аерогенного надходження хімічних забруднюючих речовин (АН доз.) відповідно до [4].
Відповідно до [5] була
проведена оцінка донозологічних змін у стані здоров’я за результатами
імунологічних тестів, функціональних досліджень стану серцево-судинної та
дихальної систем здорових дітей (1 група здоров’я
за результатами поглиблених медичних оглядів в ДДЗ). Загальна кількість
дітей, які увійшли до групи спостереження склала 284 дитини. Усього було сформовано 7 груп спостереження (за числом
районів спостереження).
Для оцінки ризику розвитку донозологічних станів
використовували показник «відношення шансів» (ВШ). При цьому, якщо
імунологічні, гематологічні, функціональні показники дитини виходили за межі
±1σ, дитину відносили до групи ризику. Розрахунок ВШ та 95% вірогідних
інтервалів (95% ВІ) для показника ВШ проводили у відповідності до методики,
викладеної в [6]. Оцінювали ВШ наступним чином: якщо значення ВШ < 1 – ризик
виникнення донозологічних змін знижується, при показниках ВШ рівних 1 – ефект
відсутній, при ВШ вищих за 1 – ризик виникнення донозологічних змін
підвищується.
Проведена гігієнічна оцінка вмісту ксенобіотиків в
повітрі свідчить про постійну присутність в атмосфері промислових міст
Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ пилу, сірки діоксиду, вуглецю оксиду, азоту
діоксиду, фенолу, аміаку, формальдегіду, бенз(а)пірену. Так, у повітрі районів
спостереження міст зареєстровані значні середньорічні концентрації специфічних
забруднюючих речовин: до 3,67 ГДК с.д.
– фенол, до 3,08 ГДК с.д. –
аміак, до 6,33 ГДК с.д. – формальдегід, до 3,32 ГДК с.д. - бенз(а)пірен в а
також в окремі роки до 1,13 ГДК м.р. – сірководень.
Найбільш забрудненим (р<0,05-0,001) є повітря у районі з
інтенсивним транспортним рухом, де відмічається, в середньому за період
спостереження, перевищення в 1,21 раза ГДК с.д. по вуглецю оксиду, в 2,23 раза ГДК
с.д. – азоту діоксиду, в 2,35 ГДК с.д. – пилу.
Аналіз розрахованого за фактичними концентраціями
аерогенного надходження ксенобіотиків дозволив визначити, що до організму
дітей-мешканців міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ надходить більша, ніж в
інших регіонах України (Запоріжжя, Київ, Дружківка за даними [7]), в 2,8 раза
добова доза вуглецю оксиду, в 3,3 раза більша доза фенолу, в 2,2 раза –
формальдегіду, в 2-3,5 раза – бенз(а)пірену.
Проведений кореляційний аналіз свідчить про те, що АН доз. (мг/кг×добу) вірогідно впливає на
показники неспецифічної резистентності здорових дітей (r=-0,41÷0,33; р<0,05-0,001), функціональний стан
серцево-судинної (r=-0,54÷0,37; р<0,05-0,001) та дихальної систем (r=-0,27÷0,36; р<0,05-0,001).
Розрахунок
показників ризику (ВШ)
виникнення донозологічних
станів у дітей у зв’язку з аерогенним навантаженням ксенобіотиками
показав, що з підвищенням величини аерогенного дозового навантаження
ксенобіотиками ризик виникнення донозологічних порушень вірогідно
(р<0,05-0,001) підвищується. Встановлено, що ризик виникнення донозологічних
станів у здорових дітей імовірно пов’язаний (р<0,05-0,001) з величиною
аерогенного навантаження бенз(а)піреном (ВШ=1,8; 95 % ВІ 1,0-3,2), вуглецю
оксидом (ВШ=2,1; 95 % ВІ 1,2-3,6), пилом (ВШ=2,0; 95 % ВІ 1,2-3,3).
Отримані результати щодо ймовірності виникнення
донозологічних порушень в залежності від району мешкання та віку дитини
свідчать про те, що вірогідно найменшого (р<0,001) ризику зазнають діти, які
мешкають на територіях, обраних в якості районів порівняння (ВШ=0,5; 95 % ВІ
0,2-0,8), найвищого – діти, які мешкають в промислових районах та в районі з
інтенсивним транспортним рухом (ВШ=3,9; 95 % ВІ 1,7-8,9). Ризик формування
донозологічних порушень з віком підвищується: у 6-річних ВШ дорівнює 1,50 проти
1,03 у 3-річних дітей.
Впровадження результатів проведених
досліджень дозволило підвищити ефективність заходів первинної профілактики
негативних змін у стані здоров’я дітей [8].
Висновки.
1. Аерогенне
навантаження ксенобіотиками (мг/кг×добу) обумовлює донозологічні зміни у
стані здоров’я дітей (r=-0,54÷0,37; р<0,05-0,001).
2. Найбільш
високі (р<0,001) показники ризику
виникнення донозологічних станів у дітей притаманні для вуглецю оксиду (ВШ=2,10; 95 % ВІ 1,2-3,6).
3.
Ймовірність виникнення донозологічних порушень залежить від місця проживання та
віку дитини.
ЛІТЕРАТУРА
1. Сухарев А.Г., Состояние
здоровья детского населения в напряженных экологических и социальных условиях /
А.Г. Сухарев, С.Д. Михайлова
// Гигиена и санитария. – 2004, №1. – С. 47-51.
2.
Паранько Н.М. Загрязнение воздуха жилой зоны и здоровье человека / Н.М. Паранько, Н.Г.
Карнаух. – Кривой Рог. – 2008. – 109 с.
3.
ДСП–201-97.
Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від
забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К., 1997. – 57 с.
4. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии
химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Т.А. Шашина [и др.] – М.: Федеральный центр
Госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. – 143 с.
5. Донозологічна оцінка стану здоров'я населення у зв'язку з
впливом факторів навколишнього середовища / Е.А. Деркачов, Л.Б. Огip, Т.Є. Дрозд
[та ін.]: методичні рекомендації МР
2.2.12.068–2000. – К., 2000. – 42 с.
6. Бабич П.Н. Применение современных статистических
методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение
шансов: понятие, вычисление и интерпретация / П.Н. Бабич, А.В. Чубенко, С.Н. Лапач // Український медичний часопис. – 2005. – № 2 (46). – С.
113 - 119.
7. Петросян
А.А. Аналіз дозового інгаляційного навантаження від забруднення атмосферного
повітря хімічними речовинами / А.А. Петросян, О.І. Турос, О.М. Картавцев //
Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 2. –
С. 25 - 28.
8. Рублевська
Н.І. Оцінка ризику зниження адаптації дітей під впливом аерогенного дозового
навантаження полютантами: інформаційний лист / Н.І. Рублевська. – К.:
Укрмедпатентінформ, 2010. - № 51. - 4 с.