УДК
378:001:37,014,53:338,43.02
Герасимова
І.Г.,
к .п .н., доцент кафедри
історії України та
філософії
Кириленко
Л.В.
студент-аспірант
Вінницький національний
аграрний університет
Стан та перспективи розвитку аграрної освіти й науки
України крізь призму гендерних змін.
В статті розкриті сучасні гендерні проблеми ВНЗ аграрного
профілю. Досліджено процентне співвідношення між юнаками і дівчатами –
студентами ВНАУ, а також їхні можливості працевлаштування в майбутньому.
Ключові слова: гендер, освіта, ВНЗ, кадровий потенціал,
аграрна сфера.
Актуальність теми. Прагнення
держави до євроінтеграції зумовлює необхідність суттєвих соціально-економічних
змін. Серед головних перетворень, що відбуваються в Україні останніми десятиліттями
- процеси демократизації і гуманізації, що передбачають, зокрема, створення
умов для розвитку і самореалізації особистості громадянина нашої держави. У
цьому контексті важливого значення набувають гендерні зміни, що мають певну
історію і законодавче підкріплення, метою якого є “досягнення паритетного
становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом
правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідація
дискримінації за ознакою статі та застосування тимчасових заходів, спрямованих
на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні
права, надані їм Конституцією і законами України ” [1].
Це положення набуває
особливості актуальності у контексті розвитку аграрної освіти й науки, яка в
значній мірі, забезпечує інноваційний розвиток країни. Сучасні тенденції
розвитку ринку продовольчих товарів, особливості економічного потенціалу
України, зумовлюють надання особливого значення втіленню інновацій саме у цю
сферу економіки, де ланка “освіта – наука – виробництво ” є не тільки зв’язуючою
але й конструктивною. У цьому поєднанні потенціал аграрної освіти є джерелом
професійної підготовки кадрів для розвитку високотехнологічного виробництва
аграрного сектору а також, одночасно поповнення її кадрами науковими. А усунення проблем гендерного характеру як у
суспільстві в цілому, так і в системі освіти стає однією з передумовою
ефективного розвитку галузі.
Аналіз останніх досліджень. Особливості
розвитку аграрної освіти знаходяться у полі зору науковців, до числа яких
належать М.В. Шпак, Н.В. Грабовенко, Л.Л. Білан, В. Ладика та ін.
Останніми роками в
наукові літературі активно досліджується гендерна проблематика, зокрема - проблема
втілення гендерного підходу в систему освіти. Серед вітчизняних учених, роботи
яких присвячені різним аспектам означених проблем - В. Кравець, Т. Кікінежді,
О. Говорун, А. Фурман, Т. Надвинична, Т. Свіда, О. Цокур, І. Іванова, Н. Стрельчук,
Н. Дерій, Т. Дороніна, Т. Мельник, Н. Чухим, І. Головашенко, Л. Малес та ін.
Мета статті полягає в аналізі
особливостей перспектив розвитку аграрної освіти і тих проблем гендерного
характеру, що притаманні їй.
Виклад основного матеріалу. За
даними Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, сьогодні до
сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства належать 23
вищі навчальні заклади ІІІ-IV
рівнів акредитації, з яких 11 мають статус національних. А також 91 коледж і
технікум, які входять до складу аграрних університетів і 24 самостійних навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації. У галузі також функціонують 33 установи
післядипломної освіти та 33 – з підготовки і підвищення професійної кваліфікації
кадрів. Контингент студентів становить
258 тисяч осіб, з яких майже 71% студентів складає сільська молодь [2].
Маємо зазначити, що
у профільному міністерстві розроблено проект Концепції реформ і розвитку
аграрної освіти та науки в Україні, який повністю відповідає стратегічним
напрямам Програми економічних реформ на 2010-2014 роки та Указу Президента
України від 30.09.2010 «Про заходи щодо пріоритетного розвитку освіти в
Україні». Згідно з Концепцією, реформування аграрної освіти та науки має підвищити
їхню якість та результативність, що сприятиме зростанню ефективності
використання кадрового потенціалу країни, забезпеченню конкурентоспроможності
агропромислового сектору економіки держави, підвищенню добробуту населення.
Серед положень, на яких ґрунтується Концепція і кадрові проблеми в АПК (в
цілому і по регіонах), є положення, що відображає втілення принципу гуманізації
– вчорашні університети і НДІ мають стати установами наук по підвищенню якості
життя і безпеки довкілля та раціональному природокористуванні [3].
Принцип гуманізації
є тим стрижнем, що об’єднує як екологічні, так і гендерні проблеми, і саме
заклади освіти можуть і мають забезпечити втілення його у суспільне життя через
відповідну організацію навчально-виховного процесу.
Прагнення України
увійти в європейський економічний простір зумовлює процеси інтеграції, на шляху
яких постає необхідність розв’язання низки проблем, у тому числі і гендерного
характеру. На сьогодні загальновизнаним фактом є те, що країни, у яких процес
гендерних суспільних змін розпочався ще наприкінці 80-х років ХХ ст.
характеризуються інтенсивним розвитком економіки, а також високими соціальними
стандартами життя.
До числа перепон на
цьому шляху в Україні належиь існування соціально-психологічних установок і
панівного становища чоловіків, що зумовлено патріархатом. Патріархат – це
інституалізована система ієрархії статей, вона пов’язана із маскулінізованим
типом економічного господарства і знаходиться в основі різних форм пригнічення.
У цій патріархатній системі відпрацьований певний спосіб мислення і поведінки,
яка подається як раціональна. Вона охоплює всі сфери життя: політичну і
приватну, виховання і науку, мову [3 а].
Необхідно зазначити,
що українське суспільство зазнає гендерних змін, проте вони в більшості
виявляються серед мешканців міст, притаманні високоосвіченій молоді, що має
роботу, і, відповідно, економічну незалежність. Проте у невеличких містечках та
місцевості сільського типу міцними є традиційні відносини патріархатного типу,
що позначаються я на способі життя, життєвих планах, виборі професії, шляхах життєвої
самореалізації. Тому проблема гендерних перетворень є надзвичайно актуальною
для навчальних закладів аграрного профілю, де серед студентів переважає молодь,
що має традиційний життєвий досвід, і, досить часто, традиційні гендерні
установки.
Важливим етапом
становлення особистості студента є період навчання у ВНЗ. Саме тут юнацтво
набуває важливого досвіду через спостереження суспільних відносин, формуються
ідеали, з’являються зразки для наслідування. Надзвичайної важливості набуває
організація життєдіяльності молодої людини:
способи розв’язання побутових проблем, відносини у студентських групах,
дозвілля, навчання, відносини з
викладачами, суспільна активність тощо.
Саме у цей час
студенти є свідками тієї суспільної ієрархії, що існує в середовищі викладачів.
Для того, щоб усвідомити її сутність, маємо звернутися до гендерного аналізу кадрового потенціалу ВНЗ
аграрного профілю. Перш за все необхідно відзначити, що вони є традиційного “чоловічими”,
тобто серед науково-педагогічних працівників переважають кандидати так званих “чоловічих” - сільськогосподарських
та технічних наук. Так, у Національному аграрному університеті (нині НУБІП), серед
загальної кількості викладачів у 2005 році жінок було в три рази менше, ніж
чоловіків [4]. Аналогічна ситуація існує і у Вінницькому національному аграрному університеті
(нині ВНАУ). Здійснений нами аналіз кадрової політики названого вище ВНЗ, що
був опублікований у 2008 році, свідчить про гендерний дисбаланс у структурі
викладачів. Він виявися у тому, що жінки виконують переважно асистентське
навантаження, хоча чоловіки у порівнянні із ними мають більше шансів розпочати
кар’єру на цій посаді у більш ранньому віці і зробити швидкий кар’єрний крок з
посади асистента на посаду старшого викладача. А це не тільки збільшення
заробітної плати при однаковому освітньому рівні, це вже суттєва різниця в
соціальному статусі. Але, необхідно відзначити і позитивну тенденцію збільшення
серед кандидатів наук жінок, хоча їхня кількість серед докторів наук
залишається незначною і на загальній картині кадрового складу поки суттєвих змін не спостерігається [5].
Така ситуація формує
уявлення про більшу значущість соціального статусу чоловіків і значно обмежує
можливості дівчат щодо професійної самореалізації, бо чисельність жінок серед
тих, хто міг би стати прикладом кар’єрного успіху – небагато. Хоча слід віддати
належне, що у наш час саме у ВНАУ працюють дві жінки-проректори – а це єдиний
приклад, що існує у нашому місті. Проте можливість безпосереднього спілкування
з ними студентів і студенток є досить обмеженою, бо вони, переважно, виконують
складну адміністративну роботу. Серед
тих, хто має науковий ступінь доктора наук серед жінок – одиниці, а, як відомо,
саме професори за своїм статусом і досвідом є найбільш авторитетними особами
для молоді. І це лише невелика верхівка айсбергу гендерних відносин, що
проявляються у ВНЗ.
До того ж, за нашими
спостереженнями, досить часто дівчата стикаються із упередженою думкою
викладачів-чоловіків, які висловлюються щодо неможливості узгоджувати сімейне
життя і професійну кар’єру, недоречність для жінок занять наукою, особливо так
званими “чоловічими” галузями тощо. Це особливо яскраво виявляється у процесі
навчання дівчат на факультеті механізації сільського господарства, де відсоток
дівчат становить 4,4% від загальної чисельності студентів. Висловлювання щодо
здібностей дівчат до навчання математичним і технічним дисциплінам становить складову упереджень
гендерного характеру. Ця проблема не має на сьогодні однозначної думки,
науковці дискутують з цього приводу, проте чисельність жінок серед кандидатів
як фізико-математичних, так і технічних наук з кожним роком, хоч і потроху,
зростає.
Бесіди із
студентками, що навчаються за напрямком економічна кібернетика, неодноразово
підтверджували особливе ставлення викладачів-чоловіків до їхнього прагнення опанувати
навчальні дисципліни, які не зовсім співвідносяться із уявленням про “жіночі”
справи, зокрема це стосується предметів, пов’язаних з інформаційними
технологіями. Як не дивно, але викладачі, за словами студенток, схильні більш
ліберально підходити до оцінювання результатів навчання дівчат, мотивуючи це
тим, що після закінчення ВНЗ вони будуть намагатися влаштувати сімейне життя і
швидко втратять інтерес до здобутих знань. Вважається, що професійна реалізація
для юнаків є більш потрібною, бо саме вони будуть годувальниками родин, тому
набуття ними міцних знань є більш важливою справою, а ніж для дівчат. А в такий
спосіб відбувається формування традиційних гендерних установок, закладається
нерівність в оплаті праці, і в решті решт, формуються різні за “важливістю”
життєві плани.
Необхідно зосередити
увагу ще на одному з аспектів гендерних проблем, що існують у ВНЗ. Вже на
сьогодні серед студентів ВНАУ переважають дівчата. Ось деякі цифри: на
факультеті менеджменту – 62% дівчат, на факультеті технології виробництва та
переробки продукції тваринництва – 65% дівчат, на факультеті обліку і аудиту
-75% дівчат, і навіть на факультеті машинобудування вже є 15% дівчат! Це
створює передумови того, що у недалекому майбутньому серед фахівців з вищою
освітою будуть переважати саме жінки, якими традиційно будуть керувати
чоловіки. Неготовність багатьох з них визнати рівність їх професійного і
особистісного потенціалу стає передумовою нездатності його ефективно
використати. А це вже проблеми соціально-економічного характеру. Тому важливою
складовою професійної підготовки фахівців з вищою освітою, аграрного профілю
зокрема, є необхідність формування егалітарного рівня гендерної суспільної
свідомості, що має створити передумови розбудови держави на засадах гендерної
рівності і справедливості.
Висновок. Таким чином, гендерний
підхід до організації навчально-виховного процесу у ВНЗ стає одним із
перспективних шляхів розвитку аграрної освіти.
1. http://www.president.gov.ua/documents/p_3308.html
3.а Шаронова С.
Гендер. Образование. Мобильность// Высшее образование в России. – 2002. - №6. –
С.130-134.
4. Кальна-Дубанюк
Т., Мельничук Т. Жінка в аграрній науці// Матеріали Третьої Міжнародної
науково-практичної конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність,
майбутнє” та Другої Міжнародної науково-практичної конференції “Гендерний
компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук” Київ, 3-5
листопада 2005 р. – К.: СПД “Микола Мельник”. – С. 197-198.
5. Герасимова І.Г.
Гендерні особливості кадрової політики Вінницького державного аграрного
університету// Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Випуск 38, 2008 р. Видавництво Житомирського державного університету імені
Івана Франка. – 2008. – С.31-36.
Gerasimovа I., Kirilenko L.
State and Prospects of Agricultural Education and Science
of Ukraine through the prism of gender change.
The article deals with contemporary gender issues
agricultural university account. Investigated the percentage ratio between boys
and girls - VNAU students and their employment opportunities in the future.
Key words: gender, education, higher education, human resources, agriculture.
Герасимова И.Г., Кириленко Л.В.
Состояние и перспективы развития аграрного образования и науки Украины сквозь призму гендерных
изменений
В статье
раскрыты современные гендерные
проблемы вузов аграрного профиля.
Исследованы процентное соотношение между
юношами и девушками - студентами ВНАУ, а также
их возможности трудоустройства в
будущем.
Ключевые
слова: гендер, образование, вузы, кадровый потенциал, аграрная сфера.
Кириленко Л.В. моб. тел: 050-974-45-65;
067-732-30-95;
Дом. тел. (0432) 53-23-59.
Електронна адреса: NMAKSIMUS@ukr.net
Адреса: індекс: 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд.
99-а, кв. 12.