Комогорова М.І.

Аспірант Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Діагностика сформованості загальнонавчальних та інтелектуальних умінь учнів на початок та кінець педагогічного експерименту

На третьому етапі педагогічного експерименту узагальнювалися висновки проведеної роботи. Перевірки результативності запропонованої системи навчальних завдань відбувалася за одними із наступних показників: загальнонавчальні вміння (вміння виділяти головне та аргументувати) інтелектуальні вміння (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати). Мета тез полягає у розкритті стану загальнонавчальних та інтелектуальних умінь учнів експериментальних та контрольних класів на початок та кінець педагогічного експерименту.

Експериментальні дані, що подані на рис. 1.1 говорять про позитивні зрушення у підвищенні рівня оволодіння школярами експериментальних класів вмінням виділяти головне, що у свою чергу свідчить про ефективність застосування розробленої системи навчальних завдань у навчальному процесі. На початок експерименту показники рівня сформованості умінь учнів виділяти головне були майже однаковими як у експериментальних, так і у контрольних класах. На кінець експерименту результати дещо змінилися. У експериментальних класах значно зросла кількість школярів, що перейшли із середнього рівня на високий (приріст склав + 9%), в той час, як приріст на середньому та низькому рівнях склав – 4% та – 5% відповідно. У контрольних класах помітних зрушень не спостерігається. Приріст школярів на високому рівні у цих класах становив 0%. Це можна пояснити тим, що учні не розуміють навчальний матеріал у достатній мірі, в результаті чого вони не взмозі виділити суттєві думки з великого обсягу навчальної інформації і намагаються запамятати та вивчити «все підряд», що значно ускладнює процес засвоєння знань та призводить до перевтоми школярів та їх перевантаження.

Рис. 1.1. Експериментальні дані про сформованість умінь учнів експериментальних та контрольних класів виділяти головне на початок та кінець експерименту.

На рис. 1.2 проілюстровано зміну експериментальних даних щодо рівня сформованості умінь учнів експериментальних та контрольних класів аргументувати на початок та кінець експерименту.

З діаграми видно, що зростання показників рівня сформованості умінь учнів аргументувати у експериментальних класах більші, аніж у контрольних класах. Це дає підстави говорити, що розроблена система навчальних завдань позитивно вплинула на розвиток школярів уміння аргументувати. Цікаво відмітити, що у експериментальних класах більшість учнів перейшло з достатнього рівня на високий, аніж з низького на середній (приріст склав + 11,7%).

Це стало можливим завдяки частому використанню у навчальному процесі таких завдань, як «Доказ», «Вилучи зайве», «Рецензент», «Обґрунтуй свою думку», «Перевір свого товариша» тощо. Щоб досягти більшої кількості учнів, які б перейшли з середнього рівня на високий необхідна постійна практична діяльність, яка б поступово ускладнювалася. Щодо переходу школярів з низького рівня на середній, то їм необхідна особлива увага з боку учителя, оскільки вони не завжди можуть самостійно виявити причинно-наслідкові зв’язки між частинами навчального матеріалу та потребують додаткового пояснення з боку викладача, а іноді і повторного роз’яснення, постановки запитань, які б наштовхували їх на роздуми у правильному руслі.

Рис. 1.2. Експериментальні дані про сформованість умінь учнів експериментальних та контрольних класів аргументувати на початок (перший рис.) та кінець (другий рис.) педагогічного експерименту.

У контрольних класах приріст учнів, що перейшли із середнього на високий рівень становить лише +3%. Такий феномен ми пояснюємо тим, що спеціальні прийоми, спрямовані на формування цього уміння використовувалися у процесі навчання час від часу. Про це також свідчить приріст школярів, які перейшли з низького рівня на середній. Він становить 0%.

На рис. 1.3 проілюстровано зміну експериментальних даних щодо рівня сформованості інтелектуальних умінь учнів експериментальних та контрольних класів на початок та кінець експерименту.

Рис. 1.3. Експериментальні дані про рівні сформованості інтелектуальних умінь учнів експериментальних (перший рис.) та контрольних класів (другий рис.) на початок та кінець експерименту (у%).

Дані діаграми свідчать, що на початок експерименту, як у експериментальних, так і у контрольних класах показники суттєво не відрізнялися і переважав вбільшості середній рівень сформованості зазначеного уміння. На кінець експерименту результати дещо змінилися. Це дає підстави говорити, що розроблена система навчальних завдань позитивно вплинула на рівні сформованості інтелектуальних умінь учнів. Відтак, у експриментальних класах більшість школярів перейшли з низького на середній рівень (приріст склав – 20, 3%), аніж із середнього на високий (приріст становив + 11%). В той час, як результати у контрольних класах не змінилися суттєво. Приріст на високому рівні склав 0%, а середньому лише +3%.

Аналіз результатів експериментальної роботи дає можливість зробити висновок про позитивні зрушення рівнів сформованості інтелектуальних умінь учнів експериментальних класів, що у свою чергу підтверджує ефективність застосування розробленої системи навчальних завдань та вправ