Молочан М.Ю., Антонова Н.В., студентки
Вищий державний навчальний заклад
«Криворізький національний університет»
ПЕДАГОГІЧНИЙ
МЕНЕДЖМЕНТ: ДАНИНА МОДІ ЧИ ПОТРЕБА ЧАСУ?
Останнім часом у життя національних навчально - виховних закладів
увійшло багато нових термінів і понять, серед яких поняття «менеджер» і «менеджмент», притаманні, насамперед, тезаурусу економічної науки. Як
наслідок, закономірно виникають запитання: Чи пов’язані ці поняття якимось чином із професійною
діяльністю педагогічних працівників вищої школи? Яке відношення вони мають до сфери
вищої професійної освіти?
Аналіз новітніх наукових джерел, зокрема,
праць: Є.С.Березняка [1], М.А. Гончарова [2], М.М. Поташника та А.М.
Моісеєва [3], А.М. Моісеєва та А.А. Хвана [4] та ін. свідчить, що менеджмент в
освіті (педагогічний менеджмент) — це комплекс принципів, методів,
організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним та
навчально-пізнавальним процесами, спрямований на підвищення ефективності цих
процесів в умовах розвитку ринку освітніх послуг.
Оскільки у реальному
функціонуванні закладів освіти мають місце ці два специфічних процеси, то
менеджерів освіти диференціюють як:
1. Менеджер навчально-виховного
процесу - це керівник вищого навчального закладу освіти (ректор) чи його
заступник (проректори з навчальної та наукової діяльності, господарської
роботи; декани факультетів; завідувачі кафедр), зі спеціальною підготовкою, здатний
забезпечити успішне керівництво людьми
у ринкових умовах господарювання, і який виступає суб'єктом управління цілісною
педагогічною системою — професійною діяльністю педагогічних працівників та
допоміжного персоналу.
2. Менеджер
навчально-пізнавального процесу - викладач, доцент, профе-
сор, тобто професійно підготовлений фахівець, який є керівником та організа-
тором життя молодого покоління спеціалістів у нових
- ринкових соціально-економічних умовах, і виступає як суб'єкт системи
управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів [1].
За нових умов ринкової економіки
оволодіння основами менеджменту в освіті допоможе кожному з педагогічних
працівників більш успішно вирішувати власні професійні проблеми, ефективно
здійснювати функції самоменеджменту у сфері педагогічної діяльності,
формулювати чіткі особистісні цілі, раціонально використовувати час,
кваліфіковано переробляти і застосовувати інформацію. Для педагогічних
працівників, що є керівниками, менеджмент в освіті як нова і перспективна галузь педагогічної
науки постає надзвичайно необхідною системою їх професійних знань. Останні потрібні для того, щоб краще
розуміти своїх колег та студентів.
Нові реалії педагогічної
дійсності, зумовлені кардинальною зміною суспільних відносин, коли кожний з
працівників системи вищої професійної освіти зазнає стресів та змушений працювати
в умовах невизначеності. Виникає значна кількість моральних, етичних,
матеріальних та інших проблем, які потрібно вміти вирішувати. З’являється
необхідність вибудовувати свої особистісні цінності, визначити чіткі життєві та
виробничі цілі, що сприяє посиленню інтересу педагогічних кадрів до сучасного
менеджменту в освіті [2].
На відміну від традиційно вживаного у вітчизняній
психолого-педагогічній літературі поняття «керування» термін «менеджмент» більш адекватно враховує нові
реалії педагогічної дійсності, зумовлені дією нових засобів та інноваційних
технологій навчання. Саме тому, ознайомлення з теорією педагогічного менеджменту і самоменеджменту
допоможе викладачеві вищої школи
по-іншому зрозуміти сутність
своєї професійної ролі. Як фахівець нового типу він є менеджером навчально-пізнавального процесу (організатором
та диспетчером
навчально-пошукової, експериментально-дослідної та
навчально-професійної діяльності студентів).
Усе більше викладачів усвідомлено виконують професійну роль менед-
Жера навчально – пізнавального процесу, удосконалюючи навчальні плани та
програми,
регулюючи обсяг і зміст навчального матеріалу, визначаючи послідовність
та термін його вивчення, широко використовуючи тести для перевірки глибини
знань, умінь та навичок, а також психологічних якостей студентів. Викладачі у
своїй педагогічній діяльності проходять весь цикл менеджменту у сфері вищої
освіти, а саме: маркетинг ринку освітніх послуг і професійних кадрів; пошук,
розробку та впровадження педагогічних інновацій; підготовку й прийняття управлінських
рішень; планування, організацію, мотивацію, керівництво, моніторинг якості
освітнього процесу [3].
Педагогічний менеджмент надає викладачам безліч
методик, методів і прийомів професійного зростання, що доцільно реалізувати у
процесі безпосередньої взаємодії зі своїми колегами та шляхом професійного
взаємонавчання. Так, з позиції принципів педагогічного менеджменту кожна
нарада, науково-практична конференція, засідання кафедри мають стати актом
дедалі більшого усвідомлення викладачами своїх спонукань до педагогічної
діяльності, власних потреб, ціннісних орієнтацій, уявлень щодо своєї соціальної
й професійної ролі через вияв особистісних якостей та оцінку їх відповідності
об’єктивним вимогам
педагогічної професії. Педагогічний менеджмент змушує жити за правилами, зрозумілими і
значущими для всього педагогічного колективу вищого навчального закладу [4].
Література:
1. Березняк Е.С. Руководство современной школой
(Некоторые вопросы и проблемы). –
К.: Рад. школа, 1977. – С. 11-17.
2. Гончаров М.А. Основы менеджмента в образовании:
учебное пособие. - М.: КНОРУС,
2006. - С. 9.
3. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной
школой (В вопросах и ответах):
Пособие для руководителей образовательных учреждений и органов управления
образованием. - М.: Новая школа, 1997. –С. 43.
4. Управление школой: Словарь-справочник руководителя образователь-
ного учреждения / Под. Ред. А.М. Моисеева, А.А. Хвана. –
М.: Педагогическое
общество России, 2005. – С. 153-154.