Педагогічні науки / 5. Cучасні методи викладання

К. пед. н. Ачкан В.В., магістрант, вчитель вищої категорії Хомякова С.А.

Бердянський державний педагогічний університет

До проблеми посилення прикладної спрямованості навчання геометрії учнів старшої школи

Сучасне суспільство знаходиться у стані політичних, соціальних, економічних змін. Тому для людини важливими є здатність бути мобільною та адаптивною, вміння бачити проблему, чітко формулювати та всебічно підходити до її розв’язування, здобувати необхідну інформацію тощо.

Прикладна спрямованість шкільного курсу математики здійснюється з метою підвищення якості математичної освіти учнів, застосування їх математичних знань до вирішення завдань повсякденної практики і в подальшій професійній діяльності.

У різний час проблемою прикладної спрямованості навчання математики займалися методисти, науковці, автори підручників. Теоретичне обґрунтування її існування та шляхів розв’язування проведено в роботах Г.П.Бевза [1], Б.В.Гнеденка [2], О.С.Дубинчук, Ю.М.Колягіна [3], В.В.Пікана [3], А.В. Прус [4], З.І.Слєпкань [4], І.Ф.Тесленка [5], В.В.Фірсова [6], та ін. Зокрема, були сформульовані загальні принципи, які забезпечують шкільному курсу математики прикладну спрямованість (В.В.Фірсов), розроблені шляхи розв’язування завдань навчання учнів застосовувати математичні знання на практиці (О.М.Астряб, Г.П.Бевз [1], О.С.Дубинчук, З.І.Слєпкань[4], І.Ф.Тесленко [5]), визначені умови реалізації прикладної спрямованості математики в школі (Ю.М.Колягін, В.В.Пікан [3]).

Актуальність дослідження зумовлена соціальним запитом щодо прикладної спрямованості, необхідністю підвищення результативності навчання геометрії у старшій школі та забезпечення розвитку учнів засобами геометрії, несформованістю концепції про реалізацію прикладної спрямованості шкільного курсу геометрії в сучасних умовах і необхідністю методологічного оснащення процесу її реалізації.

Всі прийоми і засоби навчання, які вчитель використовує в ході уроку, повинні бути зорієнтовані на реалізацію прикладної спрямованості навчання у всіх можливих проявах. Так, вчителю слід якомога частіше акцентувати увагу учнів на універсальність математичних методів, на конкретних прикладах показувати їх прикладний характер.

Математичний підхід при пізнанні явищ об’єктивного світу, як показує життя, дозволяє глибше проникнути у природу речей та явищ і відкрити раніше приховані закономірності. Це зумовлено тим, що математика здібна відображати явища і процеси матеріального світу докладніше, повніше та глибше, ніж це можливо лише засобами безпосереднього спостереження, експерименту та якісного осмислення одержаних при цьому результатів.

Другою причиною проникнення математики у всі галузі знань є те, що математиці притаманна велика ступінь абстракції й незвичайна широта її понять і принципів. Такі, наприклад, поняття, як функція, число, вектор та ін.., за своєю широтою і універсальністю можуть порівнятися лише з філософськими поняттями. Вони дозволяють відобразити найрізноманітніші явища та процеси об’єктивного світу, в тому числі й суспільні.

Наявність знань не означає, що вони є активним запасом учнів, що учні здатні застосовувати їх у конкретних ситуаціях. Така здатність не з’являється стихійно. Вона формується в процесі доцільного педагогічного впливу, що забезпечує школярами таких знань, на які вони зможуть широко опиратися в трудовій і суспільній діяльності. Подібний рівень математичної підготовки досягається в процесі навчання, що орієнтується на широке розкриття зв’язків математики з навколишнім світом, із сучасним виробництвом.

Можливість здійснення таких зв’язків обумовлена тим, що:

а) численні математичні закономірності, які досліджуються в школі, широко використовуються в організації технологій економіки сучасного виробництва, в конкретних виробничих процесах;

б) уміння і навички з математики, що передбачені шкільною програмою, знаходять безпосереднє застосування у виробничій праці;

в) процес трудового навчання й виховання учнів в сучасних умовах неможливий без опори на математичні знання.

Зв'язок викладання математики із працею є діючим засобом реалізації найважливішого принципу сучасної педагогіки – єдності теорії й практики. Вона дозволяє «матеріалізувати» знання школярів. Все це допомагає учням зрозуміти життєву необхідність знань, що здобуваються у школі. У цьому виховне значення такого навчання.

Зважаючи на актуальність проблеми і необхідність її вирішення, нами розроблений елективний спецкурс «Прикладна спрямованість геометрії» для учнів старшої школи, створена добірка прикладних задач, що можуть бути використанні у процесі навчання геометрії в класах природничо-математичного напряму профілізації.

Прикладна спрямованість геометрії містить потенціал формування продуктивного мислення, гуманізації навчання (за рахунок диференціації навчання і посилення мотивації), гуманітаризації навчання (залучення учня до творчої діяльності, наприклад, складання прикладних задач; озброєння учнів методом наукового пізнання – методом математичного моделювання; здійснення міжпредметних зв’язків, поповнення інтелектуального багажу старшокласника суспільно значимими знаннями про оточуючий світ).

Результати навчання за розробленою методикою на базі Вугледарського навчально-виховного комплексу «Політехнічний ліцей – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» показали, що використання прикладних задач у рамках нашого спецкурсу сприяє розвитку логічного мислення та дослідницьких вмінь; оволодінню учнями прийомами математичного моделювання, формуванню в них здатності обґрунтовувати доцільність вибору певної математичної моделі та методу її розв’язування; систематизувати та узагальнювати отримані результати, і, як наслідок, вміння застосовувати отриманих знань на практиці, наближеній до життєвої ситуації; будувати та досліджувати математичні моделі задач та професійній орієнтації учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бевз Г.П. Геометрія в загальноосвітній школі / Г.П. Бевз // Математика в школах України. – 2003. – №1(13). - С.1-6; №2(14).- С.1-6.

2. Гнеденко Б.В. Формирование мировоззрения учащихся в процессе обучения математике / Б.В. Гнеденко. – М.: Просвещение, 1982. – 144 с.

3. Колягин Ю.М. О прикладной и практической направленности обучения математике / Ю.М. Колягин, В.В. Пикан // Математика в школе. – 1985. - №6. - С. 27-32.

4. Прус А.В. Прикладна спрямованість шкільного курсу стереометрії автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 “Теорія і методика навчання математики” / А.В. Прус. – К., 2007. – 23 с.

5. Слєпкань З.І. Проблеми особистісно орієнтованої математичної освіти учнів середньої школи / З.І. Слєпкань // Математика в школі. – 2003. - №9. – С.3-4.

6. Тесленко І.Ф. Питання методики геометрії (в IX-XI класах): посібник для вчителів / І.Ф. Тесленко. – К.: Рад. шк., 1962. –151с.

7. Фирсов В.В. О прикладной ориентации курса математики // Углубленное изучение алгебры и начал анализа / Сост. С.И.Щварцбурд, О.А.Боковнев. – М.: Просвещение, 1972. – С.215-239.