Філософія /2 Соціальна філософія

к.філос.н., доц. Мартинюк В.М.

Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО:ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ

Теорія інформаційного суспільства сприймається сьогодні широко визнаною методологічною підставою більшості суспільствознавчих досліджень, що ведуться в західних країнах. Унікальність цієї концепції полягає насамперед у тому, що вона надає в розпорядження дослідника деякий загальний інструмент соціального пошуку, не задаючи твердих рамок, що були присутні у інших доктринах. За думкою Д.Белла, ця теорія є "відносно схематичним, але в той же час дуже реалістичним нарисом картини історичного шляху, пройденого людством, так і ескізом контурів майбутнього соціального стану, перехід до якого здійснюється в даний час" [3].

Існують різноманітні підходи до становлення і розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що розвиваються досить швидкими темпами. Саме тому важливо сьогодні досліджувати досвід становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу для того, щоб Україна не залишилась осторонь цього процесу і, беручи за орієнтир європейські стандарти, могла вибудувати стратегію власного розвитку, рухатись у напрямку європейської інтеграції [2].

В останні десятиліття відбулися структурні зрушення у всіх життєво важливих сферах, розпочався перехід до нових форм організації праці, почали змінюватися її характер, система суспільних відносин, трансформуватися структура світової економіки. Надшвидкі темпи науково-технічної революції стали плідним підґрунтям для перебудови всієї життєдіяльності суспільства. Відповіддю на ці суспільні трансформації стало формування нових теорій суспільного розвитку провідними представниками західної філософії. Вони намагалися не лише осмислити становлення нового типу суспільства, а й правильно визначити його.

Можна виділити два основних підходи до розгляду інформаційного суспільства: концепція постіндустріалізму, що визначає новий етап розвитку суспільства як постіндустріальний (Д.Белл, Р.Дарендорф, А.Турен, Ф.Феррароті, Д. Етціоні); концепція власне інформаційного суспільства (О.Тоффлер, Й.Масуда, Дж.Нейсбіт, Дж.Бенігер, З.Бжезинський, М.Маклюен, М.Кастельс, А.Урсул, А.Ракітов та інші).

Концепція постіндустріалізму ґрунтується на теорії індустріального суспільства. Спочатку розвиток суспільства розглядався як лінійний процес, пов`язаний з економічним зростанням, механізацією праці. У 60-ті роки термін наповнюється новим змістом, з врахуванням значення інтелектуальної творчої праці. Постіндустріальне суспільство називають інформаційним (Й.Масуда), мережевим (М.Кастельс), постекономічним (Г.Кан, В.Іноземцев), суспільством постмодерну (А.Етціоні) або радикалізованого (високого) модерну (Е.Гіденс), посткапіталістичним (П.Дракер, Р.Дарендорф), постцивілізаційним (К.Боулдінг), постбуржуазним (Дж.Ліхтхайм), постісторичним (Р.Сейденберг), постпротестантським (С.Алстром). Термінологічне розмаїття засвідчує реальну мультипарадигмальність соціальних наук і, крім того, виявляє складність самих процесів сучасної соціальної трансформації. Жоден із філософів, який писав про означену проблему, не сумнівався в радикальному оновленні всього життя людства в рамках цього нового устрою, але більшість з них аналізували проблему однобічно – переважно з економічної, технологічної чи культурологічної точок зору. Це породило значну кількість різних назв і визначень інформаційного суспільства.

Існуючі теорії самі по собі не розкривають феномен інформаційного суспільства. Лише розглянувши їх у сукупності, можна зрозуміти, що таке інформаційне суспільство. Саме поняття інформаційного суспільства науковці визначають, щонайменше трьома способами: по-перше, можна перерахувати характеристики, що властиві цьому типові суспільства: створені значні інформаційні ресурси, виробництво, збереження, поширення й передача як аудіовізуальної продукції, так і ділової й освітньої інформації стають найважливішою частиною економіки; сформувалася інформаційна індустрія, що включила в себе комп`ютерну і телекомунікаційну промисловість, розроблювачів аудіовізуального та програмного забезпечення, виробників елементної бази й побутової електроніки, мультимедійну промисловість; громадяни мають технічні й правові можливості доступу до різноманітних джерел інформації. Список цих характеристик можна продовжувати залежно від глибини розуміння суті інформаційного суспільства. Повного й вичерпного переліку досягти неможливо, оскільки життя буде постійно вносити свої корективи. По-друге, можна піти від “абстрактного до конкретного”, вказавши, що інформаційне суспільство – це наступна стадія в історичному розвитку людства по ланцюгу “аграрне – індустріальне – постіндустріальне” суспільство, пов`язати становлення інформаційного суспільства з реалізацією концепції стійкого розвитку або з ідеєю Вернадського про ноосферу. Можливий і третій, компромісний, варіант: “інформаційне суспільство – це наступна стадія розвитку людства, на якій домінуючим об`єктом виробництва й споживання стають інформаційні продукти та послуги” [4 ]

Вітчизняні науковці, аналізуючи наявні підходи й точки зору, визначають інформаційне суспільство як принципово новий етап розвитку сучасної цивілізації. Його основними ресурсами є інформація і знання, діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційно-інтелектуальних технологій та технологій зв`язку [1;2;5 ].

Важливим завданням учених на цьому етапі дослідження стало визначення основних відмінностей інформаційного устрою від індустріального, а також низки аналогічних термінів, що у різні часи пропонувалися західними філософами, політологами, соціологами, економістами та футурологами. Основоположним висновком є те, що теорія інформаційного суспільства – важливий елемент сучасної теорії суспільного процесу, вона розкриває об`єктивну тенденцію переходу людства до інформаційного розвитку, визначає гуманістичний вимір технологічного прогресу.

Поява теорії інформаційного суспільства в 60-х роках минулого століття зумовила суспільну полеміку щодо сутності та ролі новітніх технологічних перетворень. Проте, протягом останніх десятиліть стрімкий розвиток і поширення інформаційно-комунікаційних технологій, а також збільшення обсягів інформації та знань створили належне підґрунтя для сприйняття нового устрою суспільства саме у практичному контексті. Інформаційне суспільство почали сприймати не просто як термін, який потребує наукового обґрунтування, а як стратегічний суспільно-політичний та соціально-економічний орієнтир розвитку країни на сучасному етапі. Більш того, лідери провідних країн світу вказують на необхідність консолідації зусиль міжнародної громадськості задля побудови глобального інформаційного суспільства.

Виходячи з вищеокресленого, слід відзначити, що проведений теоретико-методологічний аналіз основних концепцій інформаційного суспільства свідчить про відсутність єдиної методологічної бази для його вивчення, про еволюцію наукової думки від визначення інформаційного суспільства як постіндустріального до формування концепції суспільства знання, а також про необхідність комплексного системного аналізу інформаційного суспільства з урахуванням кількісних і якісних трансформацій.

Література

1. Даніл'ян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Харк. ун-т повітр. сил ім. І.Кожедуба. – Х., 2006. – 19 с.

2. Колодюк А.В. Теоретичне обґрунтування поняття та виникнення інформаційного суспільства // Борисфен. – 2004. – № 11. – С. 18 – 19.

3. Постиндустриальный мир Даниела Белла. – http://www.postindustrial.ru/

Page 5.

4. Скалацький В.М. Інформаційне суспільство: нові тенденції розвитку // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2004, № 69. – С. 81– 84.

5. Шаповал О.В. Розробка національних стратегій інформаційного розвитку – пріоритет сучасності // Нова парадигма. – Випуск 38. – К., 2004. – С. 166 – 172.