Право/ 10. Хозяйственное право

Барабаш О.А., Ігнатенко О.О.

Студенти V курсу юридичного факультету

Національного університету державної податкової служби України

Щодо забезпечення якісного митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств: міжнародний аспект

Для ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємств найголовнішим засобом активізації експортно-імпортної діяльності, яка б відповідала законодавству, прийнятому у високо розвинутих країнах, є пошук внутрішніх резервів скорочення витрат при митному оформленні операцій. Для зменшення витрат на митне оформлення слід забезпечити на підприємстві роботу фахівців, які володіють необхідними знаннями митного законодавства й здатні постійно стежити за його змінами. Також потребує впровадження ефективна організаційно-функціональна схема взаємодії усіх підрозділів підприємства, яка б дозволила спрямувати зусилля на зменшення витрат підприємства у сфері експортування продукції. Служби, від яких залежить виробництво та збут продукції за кордон, повинні узгоджувати питання, що виникають з відділом декларування. Тоді багатьох проблем, які виникають при митному оформленні, можна буде уникнути на стадії виробництва, складання контракту та підготовки товару для продажу.

На сьогодні існує багато ускладнень та бюрократичних перешкод у митному оформленні, тому підприємство повинно в повній мірі володіти діючим законодавством, особливо в галузі митного оформлення, для попередження затримок та перешкод, а також зменшення витрат.

Митне регулювання, шляхи скорочення термінів проходження митного контролю та зменшення витрат завжди турбували вчених, зокрема: Балабанова І.Т., Ващенка В.В., Власюка В.Є., Жаліла Я.А., Кредисова А.Л., Циганкова П.Л., Яковлєва А.Л. та багатьох інших.

Оподаткування експортних та імпортних операцій зарубіжними країнами із розвинутою економікою і багатим досвідом стягнення мита, митних зборів та інших непрямих податків відпрацьовано і в основному відповідає рекомендаціям міжнародних організацій. У розвинутих країнах митом оподатковується тільки імпорт. У США експортне мито заборонено законодавчо, в інших країнах воно також не застосовується. Однак у провідних країнах широко використовується система внутрішніх податків, що стягуються з товарів, які є предметом експортно-імпортних операцій. Навіть у такому інтеграційному угрупуванні, як ЄС, де вже відбулася значна уніфікація податкового законодавства між країнами-учасниками, ставки ПДВ, акцизу відрізняються між країнами, що створює різні торговельні умови при експорті в конкретну країну. Через те, Україна, виходячи з досвіду високорозвинутих країн, має застосовувати такі методи, які б спрощували систему оподаткування і дозволяли б підвищувати активність вітчизняних підприємств на зовнішньому ринку [1].

У багатьох країнах експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою для сприяння припливу коштів до держави, а не з неї. Так, у Великій Британії за такою ставкою оподатковуються експортні операції. Всі митні платежі стягуються Управлінням митних платежів та акцизів. При розрахунку суми податку, що підлягає переводу в Управління митних платежів та акцизів, платнику дозволено відраховувати суму податку, стягнутого при закупівлі товарів, і виплачувати тільки різницю. Якщо ж у будь-якому періоді нарахована сума значна й перевищує податок, що підлягає переводу, то Управління виплачує різницю в 10-денний термін після отримання декларації.

У Німеччині ПДВ називається податком з обороту імпорту. Він являє собою акциз відповідно до Положення про податки, збори, мито та імпортний податок згідно з митним законодавством. Збір податків здійснює Федеральне митне управління. Мета стягнення цього податку - адаптація товарів третіх країн (звільнених від податку на додану вартість країни-експортера) до оподаткування ПДВ, який застосовується щодо аналогічних вітчизняних товарів. Отже, між вітчизняними та імпортованими товарами встановлюються рівноправні конкурентні відносини [2].

Трансформація митного регулювання зовнішньої торгівлі в країнах Центральної та Східної Європи відбувається в напрямку його узгодження з митним законодавством країн ЄС. Так, у Болгарії товарна номенклатура ґрунтується на Гармонізованій системі описування і кодування товарів (ГС) та Комбінованій номенклатурі Єс (Combined Nomenclature, CN) [5]. Основний документ статистичного нагляду та обліку зовнішньоторговельних операцій є митна декларація, яка з 1996 р. замінена Єдиним адміністративним документом ЄС. На багато товарів встановлюється експортний податок. У новому тарифі адвалорні ставки заміняються на специфічні та комбіновані. У Болгарії, яка є членом СОТ з 1996 p., з 1997 р. діє новий Митний тариф і преференційні торговельні угоди з ЄС, ЄАВТ, угоди про зони вільної торгівлі із Словаччиною, Чехією, Словенією [5].

Отже, основними пріоритетними напрямами в системі спрощення митно-тарифного оподаткування на основі зарубіжного досвіду є:

- удосконалення та уніфікація процедур справляння платежів, посилення контролю за повнотою бази митного оподаткування, недопущення заниження митної вартості товарів, невірного визначення класифікації товарів та країн їх походження;

- спрощення та модернізація митних процедур на кордонах і всередині країни, в основі якого лежить розширення переліку суб'єктів, які користуються спрощеною процедурою митного контролю товарів, здійснення митного контролю, заснованого на аналізі ризиків, скорочення до мінімуму кількості та часу проведення процедур митного контролю та оформлення, забезпечення роботи за принципом «єдиного офісу» у повному обсязі, розширення застосування спільного контролю з митними органами суміжних країн;

- забезпечення комплексного контролю за додержанням митного законодавства підприємствами, яке полягає у: впровадженні контролю на основі методів аудиту, реалізації віднесених до компетенції митної служби заходів, спрямуванні роботи на протидію правопорушенням «інтелектуального» характеру, посиленні митного контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій товарів, викритті незаконних переміщень;

- розробка та імплементація митного законодавства, що відповідає міжнародним стандартам та стандартам ЄС, яка передбачає удосконалення Митного кодексу України, враховуючи положення законодавства ЄС, приєднання України до міжнародних конвенцій з митних питань та забезпечення їх імплементації у митному законодавстві України [5];

Таким чином, реалізація зазначених пріоритетів має бути спрямована на розв'язання існуючих проблем, серед яких: можливість втрат з причин заниження митної вартості товарів, недостовірної класифікації товарів та визначення країн їх походження; ускладненість та значна тривалість процедур митного контролю та оформлення, а також інших видів державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України; недостатнє стимулювання підприємств до прозорого здійснення зовнішньоекономічної діяльності та дотримання законодавства; інтелектуалізація митних правопорушень, необхідність активізації протидії митним правопорушенням та контрабанді; неповна відповідність вітчизняної нормативно-правової бази з митних питань законодавству Євросоюзу.

Список використаних джерел:

1. Буланний О.О. Світовий досвід сучасного митно-тарифного регулювання та застосування

2. Приймаченко Д.В. Міжнародний досвід реалізації митної політики: практика впровадження в Україні / Д.В. Приймаченко // Митна справа. - 2006.- №5. - С. 3-11.

3. Науменко Н.П. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Н.П. Науменко // Економіка України. - 2002. - №2. - С. 80-82.

4. Основи митної справи в Україні : навчальний посібник ; за ред. П.В. Пашка. - К. : Знання, 2004. - 732 с.

5. Кредисов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти / А. Кредисов, В. Бабенко // Економіка України. - 2003. - №2. - С. 4-12