Мельник Вікторія Володимирівна,

студентка 4 курсу юридичного факультету, групи ПБ-46

Національного університету державної податкової служби України

Щодо проблематики державного фінансового контролю в Україні

Контроль за станом економіки, розвитком соціально-економічних процесів у суспільстві є визначальною сферою діяльності кожної країни. Однією з важливих елементів системи контролю виступає фінансовий контроль. Його призначення полягає у сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпечення формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах життя правової держави.

Значення фінансового контролю особливо зростає в умовах розбудови ринкової економіки в Україні. Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів, яка і визначає призначення і стан фінансового контролю. Разом з тим, в залежності від соціально-економічного становища держави, розширення прав господарюючих суб'єктів у здійсненні фінансової діяльності, виникнення різних організаційно-правових форм підприємництва зміст фінансового контролю істотно збагачується. Особливої уваги при цьому, на думку автора, заслуговує саме державний фінансовий контроль.

Окремі проблеми організаційно-правового забезпечення державного фінансового контролю дослідженні у наукових та практичних роботах вітчизняних учених, таких як: С.А. Буковинський, С.О. Булгакова, О.П. Зварич, В.І. Каленська, О.Т. Колодій, В.І. Стоян, О.О. Чечуліна та ін. Однак, дане питання потребує подальшого детального вивчення та наукового обґрунтування.

На думку В.І. Невідомого, метою державного фінансового контролю є виявлення відхилень від прийнятих законів, стандартів, визначеної ефективності, доцільності й економності управління фінансовими ресурсами [4, c.247]. Водночас М.О. Никонович стверджує, що сутність державного фінансового контролю проявляється через основні завдання, якими є виявлення будь-яких відхилень від установлених правил у процедурах управління державними фінансовими потоками [5, c. 198]. У свою чергу, І.К. Дрозд, В.О. Шевчук головною метою фінансового контролю (в тому числі державного) вважають сприяння зростанню секторів і галузей національної економіки шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежувальних параметрів їх розвитку на мікро- й макроекономічному рівнях [2, c.23].

На нашу думку, фінансовий контроль покликаний забезпечувати як права та інтереси держави і її установ, так і всіх інших економічних суб'єктів.

Державний фінансовий контроль призначений для створення умов фінансової стабільності. Це насамперед розробка, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, а також контролю за фінансовою діяльністю державних підприємств і установ, державних банків і фінансових корпорацій.

Важливе значення має фінансовий контроль як форма контролю з боку держави за законністю та обґрунтованістю виконання фінансових операцій із визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного та соціального розвитку держави.

Організаційні форми цього контролю мають відповідати вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України". [1]

За своєю економічною сутністю фінансовий контроль - це комплекс заходів, що вживаються законодавчими і виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів [3, c.484].

Важливість державного фінансового контролю в економіці держави зумовлена його місцем та роллю в усіх сферах суспільного відтворення: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування та супроводжує процес руху грошових коштів. Він являється, з одного боку, засобом зв'язку між фінансовим плануванням та фінансовим обліком (статистикою), а з другого, передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. [6, c.231] Це дає змогу контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.

Організація контролю потребує чіткого визначення суб'єкта контролю. Він, як правило, визначається законодавством держави, нормативно-правими актами суб'єктів фінансової діяльності. Суб'єктами фінансового контролю виступають органи державної влади залежно від рівня ініціювання, а також інститути незалежного фінансового контролю. В системі державного фінансового контролю - Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України, Державна митна служба України, Державна податкова служба України, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національне агентство з управління державними корпоративними правами, Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, Агентство з питань банкрутства, Національний банк України, регіональні рахункові палати, органи внутрішнього відомчого фінансового контролю в системі виконавчої влади [7, c.124]. Наразі існує проблема правового регулювання діяльності Державної фінансової інспекції України.

Автор вважає, що перспективи удосконалення державного фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників грошових коштів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.

Література:

1. Конституція України. Офіційне видання. Від 28.06.96 р. // Голос України від 27.07.96 р., № 138 (зі змінами та доповненнями).

2. Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовий контроль: Навч. посіб. - К.: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007.

3. Дудко В. П. Державний фінансовий контроль: Навчальний посібник. - Чернівці: Прут, 2005.

4. Невідомий В.І. Перспективи розвитку незалежного фінансового контролю в системі органів державного управління // Збірник праць всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні" / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К., 2009.

5. Никонович М.О. Необхідність системної стандартизації державного фінансового контролю // Збірник праць всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні" / За ред. проф. В.Д. Базилевича. - К., 2009.

6. Симоненко В. К. Основи єдиної системи державного фінансового контролю в Україні. - К.: Знання України, 2006.

7.  Шутов М. І. Державний фінансовий контроль в Україні (теорія та практика): Монографія.- К.: Знання.