Гладищук Інна Олегівна
Національний університет Державної податкової служби України, Україна
Ставки єдиного податку , особливості оподаткування при включені податку на додану вартість

Особливістю єдиного податку є не лише поділ платників відповідно до груп а й встановлення ставок даного податку та порядок реєстрації платників єдиного податку як платників податку на додану вартість( далі – ПДВ). Ставки єдиного податку відповідно до Закону встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відсоткова ставка єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлюється в розмірі:

1) 3 відсотки від доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків від доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків, для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок у інших випадках передбачених законом. Підвищена ставка застосовується щодо таких категорій доходу: суми перевищення встановленого ліміту доходу для відповідної групи платників єдиного податку; дохід, отриманий від видів діяльності, заборонених для спрощеної системи; дохід, отриманий при застосуванні інших методів розрахунків, ніж грошовий. Така підвищена ставка застосовується до доходів тільки за підсумками кварталу, в якому відбулося будь-яке з порушень, зазначених вище.

Також, однією із позитивних змін є те, що відбулось законодавче повернення можливості бути платниками податку на додану вартість платників єдиного податку. Оскільки платником податку на додану вартість з 2012 року можуть зареєструватися платники єдиного податку третьої групи. Але тільки за умови, якщо вони відповідають критеріям, визначеним у пункті 181.1 ПКУ.

Слід зазначити, що добровільна реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до п.182.1 ПКУ для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку не передбачена. Це обумовлено змінами, які зазнав четвертий абзац пункту 14.1.139 ПКУ. Відповідно до абз.4 пункту 14.1.139 ПКУ (у редакції від 01.01.2012): «особою для цілей розділу V цього Кодексу є фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб – підприємців, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, та фізичних осіб – підприємців, визначених у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, якими застосовується ставка єдиного податку, у розмірі 5 відсотків, за винятком фізичних осіб – підприємців, визначених у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, і обсяг такого постачання за останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статі 181 цього Кодексу) та/або ввозить товари на митну територію України». Тобто, фізична особа підприємець платник єдиного податку може зареєструватися платником податку на додану вартість тільки за умови, якщо сума оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців буде сукупно перевищувати 300 000,00 грн.

Таким чином, разом із можливістю платників податку на прибуток відносити витрати від платників єдиного податкудо складу валових, , про що було зазначено нами вище, свідоцтво платника ПДВ надає можливість платникам єдиного податку повноцінно співпрацювати з юридичними особами. Та досягнути детінізації малого бізнесу в Україні.

Що ж до сплати єдиного соціального внеску фізичними особами – платниками єдиного податку то змін не відбулося. Проте проведений нами аналіз дозволяє зазначити, що платники єдиного податку третьої групи, одночасно із сплатою відсотку від доходу, можуть сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального страхового платежу. Це досить велика перевага платників єдиного податку третьої групи перед фізичними особами підприємцями на загальній системі оподаткування, у яких єдиний соціальний внесок займає левову частку всіх платежів до бюджету.

Вважаємо, що це стане однією з головних причин, через яку ФОП на загальній системі будуть становитися платниками єдиного податку третьої групи. У разі використання найманих працівників з 2012 року, законодавець відмінив доплату - 50% ставки єдиного податку.

Литература:

1) Податковий Кодекс України вiд 02.12.2010, № 2755-VI поточна редакцiя вiд 11.10.2011// Офіційний вісник України - 2010 р.- № 92

2) Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010., №2464-VI //Офіційний вісник України.- 2010.- № 61.- ст. 2108

3) Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва): Закон України від 18.11.2011p.